Здорові втіхи

0
415

Певна річ, абсолютно здорових людей не буває. Але прагнути до ідеалу все-таки хочеться, тим паче що для цього придумали безліч способів. Стовідсоткової гарантії, звісно, ніхто не дасть, але… купив не купив, а поторгуватися можна. Для початку потрібно з’ясувати для себе основні недуги сучасності. Власне, вони ті самі, що й колись: трохи менше турбують громадян чума та проказа, а так усе те саме, та ще СНІД додався. Астму й алергію вже просто хворобами не вважають, на немовля без діатезу дивляться як на диво. Загалом, сумно живемо в цьому сенсі. Плюс депресії: кожен другий житель Землі нездужає від занепаду сил і відсутності смаку до життя. Проте не варто впадати у відчай. Авжеж, на кожну серйозну хворобу є фахівці — лікарі або народні цілителі, але й ми, звичайні громадяни, теж ковалі свого здоров’я, не треба про це забувати!
Є безліч теорій з приводу того, як продовжити молодість і красу, і кожна людина може вибирати що їй подобається. Ну, скажімо: можна притулятися до дерев, що енергетично вам підходять; можна пити сечу; можна розплановувати обстановку в оселі так, щоб вона сприятливо позначалася на вашому самопочутті, тощо. Книжок, які ознайомлюють із цими премудростями, достатньо, і кожен охочий може їх погортати. А тим, кому ліньки читати книжки й рухати, відповідно до вміщених там вказівок, меблі по квартирі, можу запропонувати нову теорію. Смисл її такий: здоров’я буває від утіх. Це дуже демократичний спосіб оздоровлення, оскільки допускає використання у своїх рамках усіх решти теорій. Головне, щоб це було на втіху.
Підемо по порядку. По-перше, спорт. Усі знають, які корисні фізичні вправи. Дехто навіть намагається впроваджувати це знання у практику. Молодці, нічого не скажеш. Але без урахування «теорії втіх» здоров’я їм не бачити. Ну, приміром, є фанати ранкового бігу. І 80 відсотків із них зазнають при цьому неймовірних мук. Отже, їм ніякого здоров’я ця процедура не принесе. Це може бути навіть небезпечно для тих, хто, за своєю природою, рано прокидатися не полюбляє. Вранці організм спить, навіть якщо ви активно перебираєте ногами. Біоритми такого організму вранці налаштовані на те, щоб лежати під ковдрою. Не варто навіть пробувати піднімати себе будильником і з опухлим обличчям бігати навколо кварталу. Що загрожує таким бігунам? Хворе серце — більш нічого. Терзати себе таким чином дозволено лише тим, хто любить рано прокидатися (наголошую — любить, а не може) і на час пробіжки почувається свіжим, «як ранкова троянда». Решті краще «намотувати кола» ввечері. І лише в тому випадку, якщо біг дарує вам надзвичайне задоволення. Інакше єдине, чого ви досягнете, — накачаєте ноги, ніяких інших результатів від змученого організму не чекайте.
Певна річ, не можна йти на повідку у своїх лінощів. Потрібно іноді себе ламати, але акуратно, щоб організм цього не помітив. Вибирайте види спорту, які не дуже навантажують дихання. Бо яке ж задоволення, коли ви задихаєтеся? Та й потім, повітря в нас поганеньке, і здорових у цьому розумінні людей мало. Не треба травмувати й так змучену дихальну систему. Пропонується два варіанти: плавання й аеробіка. Вибір залежить тільки від того, від чого ви маєте більше втіхи. Плавання хороше тим, що аж цілу годину будеш голий і мокрий, знов-таки, публіка навколо плаває, що теж приємно. Якщо вам подобається уявляти себе дельфіном, русалкою чи Олександром Поповим, то відважно йдіть у басейн. Нічого кращого для вашого здоров’я бути не може.
Для любителів «сухіших» розваг — аеробіка; коли полюбляєте компанію — то в спортзалі, коли соромитеся — вдома. Є безліч різноманітних програм для самостійних занять. Виберіть ту, яка вам подобається, а не ту, яка вам потрібна. Зазвичай це збігається, позаяк організм не дурень і тягнеться до того, що йому потрібно. Але навіть якщо у вас не так — не сумуйте. Веселі, з «відтяжкою» заняття дадуть вашому здоров’ю значно більше користі, ніж тупе прокачування певних груп м’язів. І ще одна порада стосовно посилення задоволення від спорту — накупіть собі різних відповідних «прибамбасів» (ну, там шорти, кросівки, шкарпетки). І частіше позирайте в дзеркало: задоволення від споглядання фірмових кросівок значно посилює позитивний ефект.
Наступна «здорова теорія» — харчування. Тут усе зрозуміло. Воду треба очищувати — це безперечно; хоча якщо комусь подобається присмак хлорки, то можете викинути всі фільтри — можливо, вашому організмові бракує саме її. А з їжею так: полюбляєте їсти траву — їжте; а не можете жити без м’яса — не смійте собі відмовляти. Бо яке ж це здоров’я, якщо ви постійно відчуваєте слабкість і цілими днями думаєте про кусок ковбаси. Ще намагайтеся дотримуватися своїх звичок. Занадто різкі переходи на незвичну їжу до добра не доводять. Для прикладу наведу моторошну історію з минулого життя. У XVII столітті в Лондоні жив один портовий вантажник — натуральний довгожитель. Було йому 108 років, він пережив багатьох королів, був свідком усіляких лондонських катаклізмів тощо. Харчувався цей вантажник тільки оселедцем, чорним хлібом і дешевим пивом. Тут черговий король, котрий мріяв про довге життя, перетягнув унікального вантажника до себе в палац, аби той поділився досвідом. І через місяць довгожитель помер — організм його скучив за оселедцями й дешевим пивом. Ось воно як різко відмовлятися від шкідливих звичок!
Наступний спосіб продовжити молодість і зберегти здоров’я — секс. Не поєднати це заняття з «теорією втіх» просто неможливо. Причому втіха повинна бути не лише фізичною, а й психічною, і естетичною. Інакше ніякої користі здоров’ю не буде. Воно й зрозуміло — покажіть мені людину, котра добре почувається після сексу з неприємним партнером. Немає такої людини! Тож слід підшукувати собі компанію, що задовольнить вас з якого боку не подивись. А твердження типу «потрібно для здоров’я» — дурне й аморальне. Нічого, крім мерзенних відчуттів, вам у такому випадку не бачити.
Звісно, буває, що партнер чи партнерка у вас визначені, поміняти їх немає можливості, а якоїсь особливої радості з ними ви не відчуваєте. Тут уже самі винні, позаяк кожна людина має безліч хороших рис, потрібно лише краще придивитися. Будь-який витвір Природи красивий, а вже людина — тим паче. Якщо ви перейметеся цією ідеєю, вам гарантовані тілесні втіхи в будь-якому товаристві і, як прямий наслідок утіх, — здоров’я та краса.
І, нарешті, останній спосіб підтримки здоров’я. Він поєднує в собі і спорт, і харчування, і, крім того, має певну філософську базу. Маю на увазі принцип «бути ближче до землі». У будь-якій культурі можна знайти твердження про те, що найкраще для людини — прокидатися на світанку, спілкуватися з природою, обробляти землю тощо. Правда, цю теорію не можна сприймати однозначно. Відомо, що наші предки, які вели «просте» життя, не доживали й до 60 років. Ну гаразд, у них не було лікарень, пеніциліну та Служби порятунку «911». Але ж і тепер середня тривалість життя в селі менша, ніж у місті. Хоча, слід визнати, люди, котрі живуть «на землі», простіші, терплячіші й життєрадісніші. Тож у цьому випадку, кожен, знов-таки, повинен вибирати те, що йому найбільше подобається. Звісно, дуже славно спостерігати схід сонця, садити капусту та бачити, як вона росте й набирає силу. Усе це має наповнювати людину щастям і спокоєм. Має, але далеко не завжди так буває. Є люди, у котрих від великої концентрації кисню болить голова, від річкової води свербить шкіра, а парне молоко викликає напади блювоти. Таким не треба будувати дачу й силоміць привчати себе «до землі». Я взагалі підозрюю, що в багатьох міських жителів відбулися певні мутації в організмі і те, що нормальним людям корисно, їм шкідливо. Певна річ, це жахливо, але що вдієш? Не можна силувати свій організм, хоч і мутований.
Ну, ось і повернулися до того, з чого почали: якщо для когось насолода «упрівати за плугом», для нього це — саме «те»; а якщо ні — не треба змушувати себе любити «природний спосіб життя».
Можливий варіант, що з віком усе налагодиться, і тоді ви, як і радили стародавні мудреці, повернетеся до «джерел» і отримуватимете від цього радість, а не втому та біль у всьому тілі. Ви помітили, що переважно дачні жителі — старі й діти? Авжеж, головна причина в тому, що їм не треба ходити на роботу, але, з другого боку, мало кого можна силоміць «запхнути» на все літо в село. Сидять вони там — отже, подобається. Мабуть, граничні стани життя більше сприяють спілкуванню з природою. Тож коли вас на цьому етапі не тягне «в борозну», краще почекайте, коли потягне. А ні — що ж, виходить, це не для вас, та й годі.
Коротше, робіть те, що вам подобається, звісно, у розумних межах. Не йдіть на повідку у власних лінощів та егоїзму. Але й надміру терзати себе не надумайте! Якщо ви правильно виконуватимете всі пункти викладеної мною теорії, то веселого настрою та доброго самопочуття вам не уникнути.
Юлія МАЦУК