БАГАТА ІСТОРІЯ ШОКОЛАДУ

0
311
img

Давні народи називали його “еліксиром богів”. Сьогодні це саме та солодка спокуса, перед якою більшість з нас не може встояти. Але за свою історію у три з половиною тисячі років шоколад не їли, а пили, і причому холодним. Хоча протягом тисячоліть його форма та запах зазнали багатьох змін, відкрита колись приваблива сила стала всесвітньою. То чому б нам не розпочати подорож по багатій історії шоколаду?

ПРИГОТУВАННЯ КАКАО В ДАВНИНУ
1500 років до н. е.:
Племена ольмеків з Гватемали,  регіонів Центральної Америки Чіапас та Юкатан вирощували какаові дерева, перемелювали їхні боби, змішували з водою і пили.

ГРОШІ РОСТУТЬ НА ДЕРЕВАХ
200 років н. е.: Ольмеків винищили племена майя. Величезні плантації какао використовують як валюту: за маленькі чорні боби купують товари та послуги. Бобами володіли лише правлячі кола. До цього часу процес виготовлення напою став складнішим — боби смажили, потім заливали водою, а потім ще й додавали такі спеції, як чилі. Цю суміш колотили, доки з’явиться пінка, яка свідчитиме про те, що напій готовий до споживання і насолоди.

НЕБЕСНИЙ НАПІЙ
1200 років н.е.:
Племена майя витіснили ацтеки, які з запалом почали використовувати плоди какаових дерев і навіть включили їх у свою міфологію. За легендою, їхній бог Кветзалкоатл украв какаове дерево з небесного царства і приніс його на рівнини Центральної Америки як еліксир здоров’я та сильний збуджуючий засіб. Славнозвісний імператор Монтесума полюбив напій так сильно, що, як відомо, випивав п’ятдесят чашок какао на день (однак немає записів про те, скільки часу він проводив у королівському туалеті в результаті поглинання такої великої кількості рідини).

НЕПРАВИЛЬНА ВАЛЮТА
1502 рік: Під час четвертої подорожі до Нового Світу Христофор Колумб захоплює торговельний корабель племені майя. На борту цього корабля були какаові зерна, але він їх вважає за мигдаль, який був валютою у індіанців. Таким чином він стає першим європейцем, що побачив какаові боби. Хоча він не надав їм ніякого значення, а тому і не скуштував.

ЛИШЕ ЛОЖЕЧКА ЦУКРУ
1519-1544 роки:
Іспанський дослідник Ернандо Кортес вирушає в експедицію в саме серце Мексики на пошуки золота і срібла. Ацтеки тепло його зустрічають і пригощають найбільшим делікатесом — холодним, гірким напоєм, який вони називають “какахуатл”. Кортес знайомить з цим новим напоєм іспанський королівський двір. Напій одразу здобуває величезний успіх, а особливо підсолоджений цукром. Іспанці 75 років зберігають в таємниці рецепт виготовлення шоколаду.

АНГЛІЙСЬКА КУХНЯ
1579 рік: Англійці втрачають можливість дізнатися секрет приготування шоколаду, коли захоплюють іспанський корабель у відкритому морі. Англійські пірати дуже здивовані бачити, що вантажем цього корабля, як вони подумали, є овечий послід, і спалюють його. Через вісім років, коли було захоплено ще один корабель з какаовими зернами, Англії трапляється ще одна нагода дізнатися рецепт. Але і цей корабель було спалено, бо визнали, що вантаж немає ніякої цінності.

МАНДРІВКА ПО КОРОЛІВСЬКИХ ДВОРАХ
1609—1643 роки: Секрет розкрито. Шоколад мандрує по всій Європі і стає сенсацією королівських дворів, в яких його вперше було представлено. Французький король-сонце Луї XIV у такому захваті від цього делікатесу, що призначає спеціальну людину, аби та запровадила вирощування та продаж бобів. У Мексиці вперше друкують книжку, присвячену шоколаду. Збуджуючі властивості напою високо цінуються поміж французької знаті. Кажуть, що і Казанова, і маркіз де Сад пили його у великій кількості.

ФАСТ ФУД
1662 рік:
Римська церква заявляє, що шоколад, незважаючи на його поживність та ситність, не можна вважати їжею і тому його не вагаючись можна вживати у рідкому стані під час релігійних постів.

ТЕ, ЩО ЛІКАР ПРОПИСАВ
1765 рік: Шоколад, який до цього часу вважається делікатесним напоєм та медичним препаратом у Європі, потрапляє до Сполучених Штатів, де доктор Джеймс Бейкер з Масачусетсу будує фабрику з виготовлення шоколаду. Какаові боби перемелюють і роблять шоколадну рідину, яку потім заливають у формочки і роблять бруски. Щоб зробити шоколадний напій, ці бруски потрібно лише розчинити у воді чи молоці. У цей самий час у Європі Джеймс Уатт винаходить паровий двигун, який незабаром застосовуватимуть при виготовленні шоколаду.

ОРДЕР ВІД САМОЇ КОРОЛЕВИ
1824 рік: У місті Бірмінгем, Англія, Джон Кедбері відкриває бакалію, в якій поряд з іншими продуктами продає смажені какаові зерна. Незабаром він повністю переходить на продаж какаових бобів і у 1854 році отримує королівський ордер на те, щоб бути єдиним постачальником шоколаду королеви Вікторії. Століття потому “Кедбері” стає найбільшою продуктовою компанією у світі.

КОРОЛІВСЬКА ПЛИТКА
1847 рік: Сучасна плитка шоколаду народилася тоді, коли британський підприємець Джозеф Фрай збив розтоплене какаове масло в пасту, залив її у формочку і продавав твердою плиткою. Дуже скоро люди привчилися їсти, а не пити шоколад.

1893 рік: У шоколадний бізнес входить Мілтон Снейвлі Херші. Він знайомить світ з молочною плиткою шоколаду “Херші”, за якою йде плитка під назвою “Поцілунки Херші”. Його прибутки зросли настільки, що  він купує ціле місто Дері Черч у штаті Пенсільванія,  перейменовує його на Херші та робить з нього шоколадну столицю світу.

1900 рік — і до сьогодення: Створення шоколадних делікатесів стає мистецтвом. У 1908 році світ знайомлять з шоколадом “Шведський Тоблерон”, у 1922 році — з вишнею в шоколаді “Європейський шоколадний поцілунок” і в середині 30-х — з загальним улюбленцем — товстою плиткою шоколаду з горіхами та родзинками. Під час Другої Світової війни шоколад став невід’ємною складовою раціону американських військових. Коли людина вперше у 1953 році зійшла на гору Еверест та у 60-х роках вилетіла в космос, плитка шоколаду була з нею. Наприкінці двадцятого століття учені визнали те, що Ацтеки  знали здавна: шоколад є прекрасними ліками проти втоми, бо він надає організму сили й енергію. Але науковці також відкрили, що ця енергія має чималу вагу — шоколадна плитка у півтори унції1 містить 220 калорій!
——
1 Приблизно 43 грами.