Герпес активізується восени

0
28

Осінь і весна — періоди сплесків герпетичної активності. Чи можна їй протистояти? Саме час про це поговорити.

Як виявляється і чим небезпечна ця недуга?

Герпес, повзуча шкірна хвороба, що поширюється на різні ділянки тіла, — вірусне захворювання з характерним висипанням згрупованих пухирців на шкірі та слизових оболонках. Її призвідниками є герпесвіруси двох видів: НSV-1 і НSV-2. Найчастіше трапляється лабіальна (губна) форма інфекції. Видимі симптоми лабіальної форми часто називають «застудою на губах». На другому за частотою місці — генітальний герпес, що уражує переважно ділянки статевих органів. НSV-1 зазвичай спричиняє інфекції рота, шиї, обличчя, очей і центральної нервової системи, тоді як для НSV-2 характерні анусні й генітальні ураження. Деякі види вірусів герпесу вражають інші місця.

На сьогодні вчені визначили 70 видів цього вірусу. Останнім часом особливо активізувався тип, що зумовлює синдром хронічної втоми. Також він може спровокувати такі хвороби, як мононуклеоз, цитомегаловірус, оперізуючий лишай. Небезпека герпетичної інфекції в тому, що вона впливає на репродуктивну функцію, може призводити до розвитку захворювань нервової системи, ураження окремих внутрішніх органів, очей, слизових оболонок і шкірних покривів. Вірус герпесу співіснує практично з усіма людьми протягом їхнього життя. Він мирно дрімає в клітині, стримуваний імунною системою у своєму розмноженні й поширенні. Але варто захисним силам ослабнути, як вірус миттю оживає й бурхливо розвивається.

Два напрями боротьби

Герметичну інфекцію зараз визнано найпоширенішою і найнеконтрольованішою. Але все-таки й у боротьбі з вірусами накопичено чималий досвід. Для цього необхідно одночасно діяти у двох напрямах: пригнічувати вірус і підвищувати імунітет.

В останні десятиліття з’явилися противірусні препарати, які допомагають пригнітити активність вірусу. Втім, їх треба вживати тільки за приписом лікаря. У боротьбі з вірусом добре зарекомендували себе засоби рослинного походження. Противірусну дію мають сік каланхое, календула, соснова живиця, листя та бруньки берези бородавчастої, евкаліпта прутоподібного, трава звіробою, чистотілу, подорожника, череди, гадючника, бруньки чорної тополі.

Пригнічуючи активність вірусу, важливо одночасно зміцнювати захисні сили організму. Серед імуностимулювальних засобів рослинного походження — елеутерокок, родіола рожева, алое, лимонник, ехінацея. Із цих рослин роблять настої, заливаючи сировину окропом (столова ложка заготовки на 200 мл води), витримати суміш 15 хвилин на водяній бані. Вживати протягом місяця по 1-2 столові ложки 3-4 рази на день перед їдою.

Ефективною є ехінацея з медом. Сировину подрібнити на порошок і змішати із медом 1:3. Вживати по 1-2 чайні ложки двічі-тричі на день разом із чаєм. Ще кращими є спиртові настоянки (1:5), термін витримування — 14 днів. П’ють по 30 крапель раз на день уранці, а настоянку елеутерококу, починаючи з 2-3 крапель і додаючи щодня по одній, доводять до 30 крапель.

Ефективні збори трав

Збір №1: меліса, чебрець, полин, материнка, листя малини та плоди ялівцю (4:3:2:3:4:3). Чайну ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 30 хвилин і випити за два рази. Курс — 2-4 тижні. Крім того, вранці та вдень до їди приймати по 40 крапель екстракту елеутерококу.

Збір №2: коріння лопуха, трава червоного кореня, череда, квіти цмину піскового, гадючник в’язолистий, бруньки чорної тополі, коріння гравілату річкового та солодки голої (все порівну). Столову ложку суміші залити пів літра води, витримати 15 хвилин на водяній бані й настоювати 30 хвилин. Вживати по третині склянки протягом дня (склянка на день). Курс — місяць окремо або разом із противірусними препаратами.

Цей же збір можна застосовувати для одномісячної профілактики перед загостренням і протягом 1-3 місяців після гострого періоду.

Збір №3: листя волоського горіха, трава маренки, квітки липи серцеподібної (2, 8 і 10 столових ложок відповідно). 2 чайні ложки суміші залити склянкою окропу, настояти пів години та пити за два рази щодня. Курс — один місяць.

Збір №4: 2 столові ложки (з чубком) сухих квіток гадючника в’язолистого та 2 чайні ложки квіток календули покласти в пляшку із закруткою, залити 150 мл горілки й 100 мл звичайної перевареної води. Збовтати й поставити пляшку на годину в каструлю з гарячою (90ОС) водою. За 30 хвилин поміняти остиглу воду та настояти ще 30 хвилин. Затим остудити до кімнатної температури й перецідити.

Вживати настоянку по 2,5 чайної ложки перед сніданком, обідом і сном: за ГРВІ — три дні поспіль, за герпетичних висипань — п’ять, за оперізуючого лишаю — 10 днів. За герпетичних висипань, окрім того, тричі на день (найліпше після їди) настоянкою змащувати й пухирці.

Антивірусні рослини

2 столові ложки меліси залити 400 мл окропу, настоювати 2 години та пити по 0,5 склянки чотири рази на день до їди. Курс — один місяць. 50 г омели білої залити 70-процентним медичним спиртом або доброякісною горілкою (1:5), настояти два тижні, приймати по 30 крапель двічі на день. Курс — 1-1,5 місяця, після двотижневої перерви можна повторити. Столову ложку буркуну залити склянкою окропу, пити по 0,5 склянки тричі на день до їди. Курс — 3-4 тижні.

Місцева терапія

За гострої стадії урогенітального герпесу з’являються висипання в промежині, на шкірі статевих губ, слизовій оболонці піхви, шийці матки. Вони спричиняють свербіж, печіння, набряки. У такому разі застосовують противірусні аптечні мазі, змащуючи ділянки шкіри і слизових оболонок щодня двічі-тричі протягом 3-4 тижнів, а за рецидивних форм герпесу — 4-5 тижнів, для профілактики — три тижні навесні й восени.

Для фітоаплікацій та фіто­зрошення готують суміш із трави буркуну, листя алтеї та мальви, квіток ромашки й насіння льону (по 20 г). Дві столові ложки збору залити 50 мл води, довести до кипіння, тримати на слабкому вогні 10 хвилин. Отримана кашка підійде для припарок: її загорнути у стерильний бинт і прикладати до уражених місць на 10-15 хвилин. Ерозивні вогнища й виразки треба змащувати сумішшю настоянки календули з оливковою олією (1:10).

Помічні й компреси з тертим яблуком чи картоплею.

Володимир ГУРТОВИЙ,
лікар нетрадиційної медицини