Співчуття до себе

0
35

У багатьох із нас доброта та співчуття до себе перебуває наприкінці переліку пріоритетів. Тим часом учені довели, що самоспівчуття вкрай важливе і для стійкої психіки, і для зміцнення серцево-судинної системи.

Психологи часто рекомендують пацієнтам, які страждають від хронічного стресу, практикувати усвідомленість й співчуття до себе — саме це допомагає позбутися тривожності, дратівливості та деяких симптомів депресії. Але чи мають ці практики якийсь фізіологічний вплив на організм?

Відповідь на це запитання знайшли американські дослідники. 200 жінок віком від 45 до 67 років заповнили анкети із запитаннями про те, як часто вони відчувають власну неповноцінність, розчаровуються через свої вади і, навпаки, дбають про свій емоційний і фізичний стан, намагаються не накручувати себе тощо. Після опитування учасниці пройшли діагностичне ультразвукове дослідження сонної артерії.

Результати УЗД показали, що в жінок, які набрали вищі бали за шкалою самоспівчуття, стінки сонної артерії тонші, атеро­склеротичних бляшок у них утворювалося набагато менше, ніж у випробовуваних із низьким рівнем співчуття до себе. Ці показники пов’язані з нижчим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань із віком. Статистичні дані не змінилися навіть після врахування інших чинників виникнення хвороб серця, таких як куріння, ожиріння, депресія, високий рівень холестерину, гіпертонія.

Усе це підкреслює важливість вияву доброти та співчуття до себе. Особливо це є цінним нині. Всі ми переживаємо стресові часи, тож співчуття до себе підтримає наше психічне й фізичне здоров’я.

Петро ЗАДОРОЖНИЙ,
психотерапевт