Громадська думка сформувала в нашій свідомості уявлення про спільне життя чоловіка і жінки як добровільний вчинок, заснований, перш за все, на взаємній любові. Натомість реальне життя наводить не таку оптимістичну статистику, за якою більшість шлюбів укладається не з емоційних, а з корисних міркувань. Чи може жінка свідомо присвятити своє життя чоловікові, якого не кохає? Виявляється, може. Навіть більше – у неї для цього є щонайменше п’ять причин.
Зізнайся собі чесно: чи не мріяла ти в дитинстві, як і кожна дівчинка, бути принцесою: вродливою, в гарній сукні, і з принцом як неодмінним атрибутом цього вимріяного щастя. Далі за сценарієм – кохання з першого погляду, одруження та багато дітей, одним словом усе те, що голлівудські фільми назвали «happy end». Та життя вносить свої корективи у дитячі сценарії і з часом розумієш, що «love story» закінчується так само раптово, як і почалася, довгоочікувані принци проходять повз, а невблаганний час вимальовує чергову зморшку на твоєму обличчі.
Саме цей період краху дитячих ілюзій ставить вже дорослу жінку перед вибором: залишитися самотньою або кардинально змінити свої погляди на життя і взятися до активних дій. За статистикою середній шлюбний вік українських жінок з 1997 року зріс від 18-20 років і зараз становить 24 роки. Тобто жінка, одружуючись, вже не живе рожевими мріями, навіяними казками та фільмами, а чітко знає, чого хоче від подружнього життя.
Проаналізувавши запити та потреби молодих жінок сьогодні, можна виділити п’ять основних причин, які спонукають їх погоджуватися чи навіть бути ініціаторками шлюбу з чоловіком, якого не кохають. Ось вони.
1. Матеріальний статок
На сьогоднішній день шлюб все більше міцніє на засадах, які були характерні для нього в період феодалізму, а саме – на матеріальній вигоді. Це найпоширеніший аргумент, який майже безвідмовно схиляє тонку жіночу натуру на користь добре забезпеченого чоловіка, а жіночий мозок спонукає з неймовірною швидкістю робити точні підрахунки. Любов любов’ю, а життя життям. Адже жінка потребує зовсім небагато: квартиру, машину, абонемент до салону краси, стильний одяг, дорогу біжутерію та можливість приємно проводити дозвілля. Славнозвісна жіноча інтуїція влучно вирахує потенціал чоловіка та його здатність до самореалізації. Вважається престижним «вирахувати» потенційного багатія – так званого бізнесмена або чоловіка з престижною професією як от політолог, економіст, програміст, правник та деякі інші. Чим раніше розпочнуться твої стосунки з потенційним мільйонером, тим менше підозр та звинувачень у корисності припаде на твою адресу від заздрісних подруг та знайомих.
2. Громадська думка
Кожна дівчина, якій виповнилося 25, а прізвище залишилося без змін починає задумуватися про своє подальше життя. Період бурхливого кохання з першого погляду залишився позаду. Романтичні знайомства трапляються все рідше, а то й зовсім зникають. Окрім того починаються пересуди та плітки про «синю панчоху»: родичі та сусідки, цікаві кумасі та одружені ровесниці смачно пліткуватимуть про твої ймовірні психічні та фізичні недоліки, шукатимуть у тобі те, що відлякує потенційних кавалерів. Але в резерві завжди знайдеться «запасний варіант» – некоханий чоловік, який у кризовий момент завжди виручить – запросить в кіно, проведе додому, вислухає та розрадить. Шлюб із нелюбом у цьому випадку є громадським ритуалом, який у певному віці здійснюють двоє людей, суспільно сформованим правилом, яке уподібнює їх до інших членів спільноти. Не хочеш бути білою вороною – не засиджуйся в дівках, коли тобі за двадцять п’ять.
3. Жалість
Як би непереконливо це не звучало, але саме жалість до людини 50% опитаних жінок називають найрозповсюдженішою причиною, що змушує некорисливих жінок укладати шлюб з нелюбом. Народна мудрість давно визначила закономірність: коли люблять нас – не любимо ми. На жаль, так воно найчастіше й буває. Мабуть, у кожної жінки були прикрі випадки в житті, коли доводилося відмовляти чоловікові – «Я тебе не кохаю». Він уважний, чуйний, ввічливий, розумний, подобається усім твоїм подругам, а тобі не лежить до душі… Але буває момент слабкості, коли виникає жалість до людини – у нього є все, про що тільки може мріяти інший чоловік, то чи заслужив він на відмову з твого боку? Знову зважуєш його плюси і додаєш ще один вагомий аргумент на свою користь – жінці потрібно бути коханою. Таким чином ти підкуповуєш свої почуття, проявляючи «благодійність» щодо нелюба, але пам’ятай, що об’єкт жалості завжди залишатиметься трохи приниженим у твоїх очах.
4. Втеча від самотності
Коли бурхливі студентські роки відійшли в минуле – ти не жалкуєш, адже молоде життя вирує пристрастями, подіями та сповнене несподіванок. Не встигла оглянутися, як всі твої шкільні, університетські друзі та співробітники створили сім’ї. Вже нема з ким піти в кіно, випити кави, а про бурхливі вечірки до сходу сонця не може й мови бути – у них тепер інші, сімейні проблеми. Незчулася як залишилася сама. Саме тоді від невтішної перспективи залишитися одинокою рятує шлюб. І вже не важливо, кохаєш ти його чи ні, головне, що тепер він буде гарантом твоєї безпечної старості, щоб було до кого мовити слово і знайти підтримку в годину фізичної знемоги. Окрім того шлюб із нелюбом стає останньою можливістю для самотньої жінки створити сім’ю і народити дітей, які будуть її продовженням в історії.
5. Усталена звичка
Проте вийти заміж за нелюба з холодним розрахунком може далеко не кожна дівчина. А вибір – жити чи не жити з некоханою людиною – постає перед третиною одружених жінок. Коли вивітрився з голови хмільний чар психоделічного коктейлю під назвою кохання, в спільне життя прийшли робочі будні, рутина, не забарилася і криза першого року подружжя – саме тоді сприятливий час для виникнення сумнівів: чи хочу я жити з людиною, до якої більше нічого не відчуваю? Але чи варто тепер щось змінювати? Адже це вимагатиме від тебе витрат часу, надміру емоцій та можливих матеріальних втрат. Зокрема тебе чекає судова тяганина щодо юридичного оформлення розлучення, поділ майна, який може закінчитися не зовсім вигідно для тебе, потім тривале введення в курс справи всіх друзів та знайомих про зміну свого соціального статусу. Чи вартує все це того, коли у вас є спільне помешкання, разом нажитий статок, спільні знайомі й навіть діти? Саме діти стають найвагомішим аргументом, який змушує розважливіше підходити до вирішення питання життя з нелюбом – тут вже емоційний план поступається перспективі – у дітей буде повноцінна сім’я. Чи відсутність кохання є настільки вагомою причиною, щоб руйнувати усталений стиль життя? Саме через звичку, яка іноді повністю опановує людину, ми і відмовляємося від змін. І навіть зникнення кохання до людини не стає рушійною силою, натомість звляється нове гасло – маємо те, що маємо.
Незалежно від причин, які спричинили життя з некоханим чоловіком, такий шлюб можна назвати «зручним», адже він має свої переваги. Зокрема він позбавлений злободенних проблем звичайного подружнього життя. Наприклад, тебе не чекатиме розчарування, коли чоловік пізно повертатиметься з роботи, а на його одязі будуть свіжі сліди губної помади. Бо чи варто влаштовувати сцени ревності, коли ти його не кохаєш? Відсутність емоційного піднесення, а лише холодний розрахунок при укладенні шлюбу позбавить тебе емоційних спадів та розчарувань у подальших життєвих буднях. Окрім того секс із некоханим чоловіком позитивно впливає на жіноче самовдоволення – не треба намагатися усіма способами догодити, весь час імпровізувати, боятися охолодження в стосунках.
Безперечно, шлюб із некоханим чоловіком потребує переконливої мотивації для себе та чимало зусиль, адже ти свідомо з самого початку робиш свій вибір. Отримуючи матеріальні блага, статус у суспільстві, завойовуючи хорошу репутацію серед оточення, рятуючись від самотності та створюючи повноцінну сім’ю ти приносиш в жертву свої почуття, зокрема кохання. І ти повинна це усвідомлювати. Яким би не був твій вибір – прийми найоптимальніше для себе рішення з усіма подальшими наслідками. Якщо склалася така ситуація і ти не знайшла своєї половинки, тверезо проаналізуй ситуацію, аргументуй, перш за все для себе, свій вчинок, надай своїм діям доцільності саме в цій ситуації – і проживи життя достойно.
Євгенія КОВАЛЕВСЬКА
