Депресія: що робити?

0
425

 

У ХХІ столітті вже стало модним у разі поганого настрою або з будь-якого приводу заявляти: «У мене депресія». Причому люди, які з такою легкістю приписують собі цю хворобу, як правило, і не підозрюють, що насправді це таке. Іноді про депресію згадують і в таких випадках: через дитину викликають у школу, конфлікт із коханою людиною, не втримався і наговорив зайвого… 
Насправді ж клінічна депресія є хворобою, яка включає в себе тіло, настрій і думки. Недуга впливає на те, як людина їсть і спить, як вона почувається і що думає про навколишній світ. Депресія не те ж саме, що й поганий настрій. Це — не ознака особової слабкості або ж така ситуація, від якої можна легко відмахнутися. Люди з депресією просто не можуть опанувати себе.
Без лікування депресії симптоми хвороби можуть тривати протягом тижнів, місяців або навіть років. А чи може відповідне лікування допомогти у подоланні депресії? Про це ми попросили розповісти кандидата медичних наук, доцента Ірину Білоус.
— Отже, як проявляється депресія?
— Передусім поєднанням таких симптомів, які впливають на здатність працювати (вчитися, спати, їсти) й насолоджуватися приємними ще донедавна видами діяльності. Таке може трапитися тільки один раз у житті, але зазвичай відбувається кілька разів.
Проявляється хвороба так: хворий завжди переживає сумний і тривожний настрій або відчуття безвихідності й песимізму. Часто хворих супроводжують відчуття провини, нікчемності й безпорадності. У них втрачається інтерес до того, що раніше приносило задоволення, у тому числі хобі й інтимне життя.
— А що приховує діагноз «маніакально-депресивний психоз»?
— Інший тип депресії, який називають маніакально-депресивним психозом (МДП), зустрічається частіше. Він проявляється не так гостро, як інші форми депресивних розладів, але характеризується різкою зміною настрою: від піднесено-радісного, ледве не ейфорійного стану (манія) до повного придушення бажань і діяльності (депресія). Іноді настрій перемикається драматичними і швидкими темпами, але частіше за все він змінюється поступово.
Коли людина перебуває у депресивному періоді циклу, то в неї можуть бути всі симптоми депресії. Коли хворий у маніакальному періоді циклу, то він може бути надактивною й надто енергійною людиною.
Манія часто впливає на мислення, думки, соціальну поведінку, внаслідок чого виникають серйозні соціальні проблеми й труднощі. Наприклад, людина у маніакальній фазі може відчувати себе у піднесеному настрої, бути повною гігантських планів, які можуть варіюватися від безрозсудних ділових рішень до романтичної вечірки. Якщо не лікувати МДП, то цілком імовірний розвиток його у важкий психотичний стан.
— З яких причин виникають різні депресії?
— Деякі фахівці вважають, що біологічна уразливість може бути успадкованою. Зокрема, у випадках маніакально-депресивного психозу. Дослідження сімей, в яких у різних членів кожного покоління розвивалися такі синдроми, виявили, що ті, хто хворів, мають трохи інший генетичний код, ніж ті, хто не хворів.
Однак не всі люди з генетичною уразливістю до такої форми захворювання обов’язково хворітимуть на МДП. Напевне, важливу роль грають і додаткові чинники ризику (дім, робота, школа).
У деяких сім’ях депресії розвиваються з покоління у покоління. Проте хвороба також може виникнути і в людей, у яких немає сімейної історії недуги. Успадковані чи ні, великі депресивні розлади часто пов’язані зі змінами у структурах головного мозку.
— Чи є свідченням психологічної схильності до депресії низька самооцінка у людей, які послідовно розглядають себе і світ із песимізмом, а також часто стикаються зі стресовими ситуаціями у житті?
— Важко стверджувати напевно. А ось те, що фізичні зміни в організмі можуть супроводжуватися психічними змінами, доведено науково. Такі захворювання, як інсульт, інфаркт, рак, хвороба Паркінсона й гормональні порушення, можуть призвести до депресії, що робить людину апатичною, яка не бажає піклуватися навіть про свої фізичні потреби.
Крім того, складні стосунки, фінансові проблеми або будь-яка стресова зміна способу життя можуть спровокувати депресію. Дуже часто саме поєднання генетичних, психологічних і екологічних чинників обумовлює розвиток депресії. Згодом епізоди депресивного стану можуть повторюватися через незначні напруження або взагалі без усякої на то причини.
— Чи правда, що жінки більш схильні до депресії?
— Саме так. Вони стикаються з депресивними станами вдвічі частіше за чоловіків. У цьому винні гормональні чинники, що сприяють збільшенню частки жінок серед хворих на депресію. Зокрема, йдеться про зміни менструального циклу, вагітність, невинесення вагітності, труднощі післяпологового періоду й менопаузу. На багатьох жінок також чатують додаткові стреси (відповідальність на роботі, вдома, догляд за дітьми, старими батьками).
Нещодавні дослідження вітчизняних учених показали, що у разі важкого передменструального синдрому (ПМС) за умови штучного придушення статевих гормонів у жінок покращувався настрій, зникали фізичні симптоми депресії. Незабаром після того як гормони було знову введено, у жінок знову з’являлися симптоми ПМС. Проте жінки, які не страждають на ПМС, повідомили про відсутність ефектів гормональної маніпуляції.
Більшість жінок особливо вразливі після народження дитини. Гормональні й фізичні зміни, а також додаткова відповідальність за нове життя можуть призвести до післяпологової депресії жінки. Тому повномасштабний депресивний епізод не вважається нормальним явищем і вимагає активного медичного втручання.
— Чи означає, враховуючи сказане, що до чоловіків депресія не чіпляється?
— Вони рідше страждають від депресії, ніж жінки. Приміром, у США три-чотири мільйони чоловіків мають цю хворобу. Українська ж статистика не дуже повна, оскільки засновується переважно на оціночних даних. Чоловіки рідше доходять до депресії.
Проте лікарі підозрюють, що справа тут у показниках високого рівня самогубств серед чоловіків (вчетверо більше, ніж у слабкої статі). Хоча спроб самогубства зустрічається значно більше серед жінок. Чоловіча депресія також може впливати й на фізичне здоров’я хворого — на відміну від жінок.
— Як проявляється депресія у чоловіків?
— У них недуга звичайно проявляється не як відчуття безнадійності й безпорадності, а як дратівливість і гнів. Тому депресію у них важко відрізнити від звичайної невихованості й надмірної мускулярності. Навіть якщо чоловік усвідомлює, що перебуває у стані депресії, він менше звертається за допомогою, ніж жінка. Тут допомогти можуть підбадьорення й підтримка з боку членів сім’ї. На деяких підприємствах існує спеціальна програма захисту психічного здоров’я, що може допомогти кожному.
— Існує уявлення, що депресія — нормальне явище для немолодих людей…
— Дійсно, багато так вважають, але таке уявлення є помилковим. Навпаки, більшість немолодих людей задоволені своїм життям. Іноді, коли депресія все ж розвивається, її потрібно відкинути як нормальну частину старіння. У немолодому віці депресія діагностується, і немає жодних причин, щоб її не лікувати.
Коли чоловік або жінка приходять до лікаря, симптоми депресії описують, як правило, фізичні. Адже немолодій людині незручно скаржитися на тугу, відчуття безнадійності, втрату інтересу до колись приємних видів занять. Ось чому симптоми депресії у немолодих людей часто бувають непоміченими.
Якщо діагноз депресії встановлено, то за допомогою ліків і психотерапії повернення людини до щасливого, більш повноцінного життя абсолютно реальне! Згідно з останніми дослідженнями навіть короткі психотерапевтичні бесіди досить ефективні у зниженні симптомів депресії у немолодих людей, яким погано допомагають медпрепарати. Психотерапія також корисна і тим пацієнтам, які не можуть або не хочуть приймати ліки. Одне слово, все свідчить на користь того, що і з віком депресію можна лікувати за допомогою психотерапії.
Бесіду вів Ярослав ШЛАПАК