Чоловікам вхід заборонено!

Побачення бувають романтичними або стандартними, вдалими або не зовсім, а інколи буває – і досить кумедними. Мабуть, у кожної дівчини в житті трапляються випадки, коли доля її знайомила із суб’єктами чоловічої статі, логіці дій яких не позаздриш. Тому я запрошую усіх прекрасних світу цього до нашої затишної кухні, де ми за чашечкою кави потеревенимо про своє. Жіноче. Чоловікам вхід сюди заборонений, тому що говорити будемо саме про них.
Як можна зробити для дівчини приємне? Існує багато різних способів, та один із них – це щось їй подарувати. А подарунки ми дуже любимо! Приємно і навіть дуже буде люб’язно, коли хлопець у зовсім буденний день, без жодного на те календарного приводу, подарує – не так важливо, коштовний чи не коштовний, великий чи дріб’язковий – подаруночок. Хай це буде простенька квіточка або цукерка. А якщо той подарунок ще й красиво піднести, а не просто тикнути в руки із супроводжуючим вигуком “На!”, то це взагалі “вищий пілотаж”. Але таке трапляється нечасто, дорогі подруги. Найчастіше сюрпризу слід чекати на свята. А ось у буденний день, вибачайте, бананів немає. Радій уже тому, що коханий хоча б дочалапав увечері до тебе. Дивись на нього і радій великому неголеному подарунку. Отаке воно щастя! Та, дякуючи добрим людям, і на нашу вулицю іноді приходить свято. І хоч не хоч, а дарувати доведеться, звичай зобов’язує. Але, повірте мені, свято може бути безповоротно зіпсоване тим же самим подарунком. Хлопець, з яким я зустрічалася, перевершив усіх у майстерності вибирати. У цьому він виявився справжнім асом. Зустрічалися ми вже близько місяця, але такого сюрпризу, який він придумав, я від нього ніяк не очікувала. До нас якраз підступно підкралося свято усіх закоханих, тож виникла необхідність придбати один одному презенти. Моя фантазія виявилася менш винахідливою, тому я вирішила подарувати стандартну “валентинку” – двох кошенят з написом “Коханому”. Наче дуже мило, до того ж від щирого серця…
А ось мій хлопець по-справжньому вирішив блиснути оригінальністю. Увечері, прийшовши до мене додому, він із загадковим виглядом обличчя простягнув гарно упаковану квітчасту коробочку з бантиком. Поцілувавши мене, сказав, що це подарунок від його люблячого серця. Я ж, затамувавши подих, захоплено розпакувала коробочку. Моєму здивуванню не було меж. Там лежав, а скоріше стояв… порцеляновий чоловічий статевий орган. У мене забракло не лише слів, а й, здається, повітря. Та мій коханий не розгубився, а й іще почав проводити інструктаж, як краще застосувати цей предмет. Виявилося, що його можна не лише поставити на полицю і щоденно милуватися, як він грайливо виблискує під сонячними променями, а й прибити до стіни, щоб потім вішати на нього, наприклад, рушник. Від такого запаморочливого, у прямому сенсі цього слова, подарунка мене переповнило неймовірне почуття романтики і ніжності. Моя банальна “валентинка” у порівнянні з цим багатофункціональним предметом видалася занадто жалюгідною. Тому я вирішила зовсім і не дарувати її. А своєму любому з великої вдячності влаштувала операцію “Вихід позаду тебе”. Адже моє серце просто б не змогло витримати стільки кохання, скільки продемонстрував цей маленький подаруночок. Нам довелося розлучитися. Що ж до долі найцікавішого в моєму житті презенту, то я ніяк не наважилась бути такою жорстокою і розлучити його з колишнім господарем. Тому квітчаста коробочка відправилась за ним. Гадаю, їм удвох живеться дуже непогано. А ось у мене після цього з’явилася така собі подарункова фобія. Тепер я не те, що не навпаки – проти усіляких презентів. Краще вже, щоб на словах і без сюрпризів.
Маргарита ГОРДОВА