Коли дружина не вступає у сварку, сварка затихає

0
170

Основа гармонійного шлюбу закладається не лише в дитинстві – значно раніше.  Наприклад, майбутні батьки дуже молоді, студенти чи просто не бажають поки що мати дітей. Вони дають установку: «не народжувати». Але зачаття все-таки відбулося. Тоді в дитини, коли вона ще в лоні матері, на рівні клітин фіксується інформація про небажаність. Це програмує її слабкий фізичний розвиток, хворобливість, небажання жити, а в дорослому житті – проблемність у пошуках «другої половинки». Спадкова образа батьків на дітей, дітей на батьків, чоловіка на дружину, дружини на чоловіка є передумовою нестійких шлюбів нащадків. І навпаки, бажані діти, народжені в люблячого подружжя, можуть сподіватися на гармонію шлюбу в майбутньому. Передусім тому, що їхні долі не обтяжені негативним психологічним досвідом батьків.

Двоє потопаючих разом швидше підуть на дно

Наш менталітет і традиції передбачають розв’язання всіх сімейних проблем «на кухні» – з подружками, друзями, батьками. Але це небезпечно, особливо, якщо «радники» самі були чи перебувають у стані, схожому на ваш. А що можуть двоє «потопаючих»? Лише разом піти на дно, оскільки відбувається обмін негативною інформацією.

До речі

Є така наука – холодинаміка. Її засновник – Вернон Вульф, психотерапевт, фізик, викладач історії релігії. Спираючись на нові відкриття квантової фізики та вивчивши роботу нервової клітини, американський учений ввів поняття «холодайн». Це думки, ідеї, почуття, які людина має щохвилини. Якщо позитивні, вони дають змогу розкритися, відчути себе щасливим і бути здоровим. Негативні частинки живого квантового поля породжують страх втрати любові, злиднів, старості. Але зазвичай те, що найбільше жахає в думках, відбувається насправді, тобто як думаєш – так і буде. Запам’ятаємо це! «Хочу» – тут визначальне слово, якщо бажання не шкодить іншим. На перший погляд, слова «боюся розладу в сім’ї» і «хочу досягти гармонії у шлюбі», «боюся стати нещасливим» і «хочу бути щасливим» дуже близькі за значенням. Насправді відбувається таке: боюся – втрачаю, а хочу – набуваю. Неймовірно, але страх, що перетворюється на усвідомлене бажання, дає магічний результат.

Тривожні особистості

Рівень неспокою, очікування чогось поганого, напруження, безпричинного страху в таких особистостей завжди підвищений. Навіть незначні зміни навколишнього середовища вони сприймають як сильну дію. А оскільки дійсність змінюється постійно, то всі органи й системи в цих людей працюють з постійним перенапруженням. Це провокує больові відчуття. І якщо концентрувати на цьому увагу, больовий сигнал залишиться у свідомості надовго. Тривожним особистостям складно завжди і скрізь. З ними важко оточуючим, а найбільше страждають діти. Тому часто хворіють. І виростають безініціативними, анемічними, одне слово, невдахами. Порада одна: усвідомити, що ти – особистість тривожна, і нагадувати про це собі постійно, поки не сформуються нові навички.

Як не дійти до розлучення

Розлучення – це не лише особиста біда. Адже страждають не лише чоловік, дружина, діти. Є ще близькі і далекі родичі, тінь від грозових хмар падає на друзів, знайомих, колег. І як наслідок – численні сімейні драми відбиваються на суспільстві загалом: зменшується народжуваність дітей, зростає кількість дитячих правопорушень.

Статистика свідчить: лише 20 відсотків розлучених жінок і близько 50 відсотків розлучених чоловіків створюють нові сім’ї. Отже, для більшості людей розлучення – це проблема самотності, невлаштованості. А причини цього бувають такі банальні. Ніхто майбутню дружину й чоловіка свого часу не навчив поступливості, відмови від категоричності.

Древні залишили нам таку повчальну притчу. Один чоловік віддавав заміж наймолодшу дочку: «Даю тобі дві поради, доню. Зустрічай чоловіка тільки з усмішкою й одразу нагодуй його. Голодний чоловік – злий. А ще: будь поступливою. Коли дружина не вступає у сварку, сварка затихає».

Таїсія МОСТОВА,

психолог

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here