За вік­ном — осінь…

0
52

До неї ми го­ту­ємо­ся прак­тич­но ці­лий рік. Че­ка­ємо, пла­ну­ємо, сма­ку­ємо, лі­чи­мо дні… Теп­ле мо­ре, зо­ло­тий пляж, лас­ка­ве сон­це… Від­пуст­ка!..
Але ось во­на про­лі­тає, здає­ть­ся, як од­на чу­до­ва не­за­бут­ня мить. По­пе­ре­ду — ро­бо­та, дім, ру­ти­на, за вік­ном — осінь, і бу­ває важ­ко ут­ри­ма­ти­ся від по­хму­рих ду­мок, пе­ре­жи­ти ак­лі­ма­ти­за­цію за­но­во.
Як же піс­ля від­пуст­ки зі­бра­ти фі­зич­ні і мо­раль­ні си­ли, щоб по­ча­ти про­дук­тив­но пра­цю­ва­ти? Про це по­го­во­ри­мо з фа­хів­цем — кан­ди­да­том біо­ло­гіч­них на­ук, до­цен­том Ган­ною Гав­ри­люк.

— Є такий афоризм: «Ніхто так не має потреби у відпустці, як людина, яка щойно з неї вийшла». Зазвичай, повернення з відпустки — це своєрідний стрес, і кожен переносить його по-різному. Вихід на роботу тяжким, серйозним стресом, звісно, вважати не можна. Але для багатьох це проблема.

Що мож­на по­ра­ди­ти зро­би­ти, щоб упо­ра­ти­ся з цією проб­ле­мою?
— По-перше, якщо ви відпочиваєте десь далеко, в іншому кліматичному і часовому поясі, то бажано повернутися з відпустки за 5—7 днів, щоб звикнути до наших, звичайних годин. По-друге, кожен із нас знає свій робочий графік. Тому важливо останні дні перед виходом на роботу максимально наблизитися до свого робочого графіка: вставати раніше і раніше лягати.
Не намагайтеся відразу з головою зануритися в роботу: пам’ятайте, у діловий ритм слід входити поступово, після періоду солодкої ліні і бездіяльності побережіть свій організм: не завантажуйте робочий час на повну, спокійно розплануйте всі справи, не призначайте на перший день важливих зустрічей, не приймайте відповідальних рішень.
Щогодини робіть п’ятихвилинну перерву: відволікаючись від справ, давайте можливість собі заспокоїтися, врівноважитися, «впорядкувати» думки. Не підходьте до комп’ютера вдома, якщо цілий день сидите за ним в офісі.
— Як же зу­мі­ти по­зи­тив­но на­лаш­ту­ва­ти­ся на ро­бо­ту?
— Насамперед, згадати треба все хороше, порадіти тому, що взагалі у вас є робота. А ще уявіть собі, що на вас чекають колеги і начальство не тільки для того, щоб завантажити вас на всю катушку, а й просто поспілкуватися, можливо — порадитись і просто раді вас бачити.
— Чи по­тріб­но звер­ну­ти осо­бли­ву ува­гу на ра­ці­он хар­чу­ван­ня піс­ля по­вер­нен­ня з мо­рів?
— Звичайно. Адже ідеальний відпочинок у розумінні багатьох — це море, сонце і пісок. І він передбачає не просто повне розслаблення і відсторонення від усіх проблем і турбот, а й зміну звичного раціону харчування. Тільки на відпочинку можемо дозволити собі насолоджуватися всілякими гастрономічними витребеньками. А от після повернення з відпочинку додому слід дотримуватися особливої, імунопротекторної дієти.
Не тільки після відпустки корисна й приємна проста дієта, основу якої становлять максимально натуральні продукти. Виключаються ті, в яких міститься багато консервантів, синтетичних ароматизаторів, харчових барвників. Це велика група продуктів, до якої належать усі напівфабрикати, кондитерські вироби, зокрема торти, печиво, а також цукерки, морозиво, більшість соусів і спецій.
Звернути увагу варто на фрукти й овочі, зокрема на капусту, селеру, буряк, моркву, спеції — шафран, мускатний горіх. Вважається, що ці продукти діють як імунопротектори. Невеликі дози хорошого алкоголю теж позитивно впливають на організм.
— На­скіль­ки не­об­хід­но при­йма­ти ще й ві­та­мі­ни для м’яко­го і без­проб­лем­но­го на­лаш­ту­ван­ня на тру­до­вий ритм?
— Щодо вітамінів, то вважаю, їх слід приймати епізодично: в період міжсезоння (жовтень— листопад—грудень — перший курс, лютий—березень—квітень — другий). Підбираються вітаміни індивідуально. І головне — будь-яке призначення лікарських засобів має бути ініційоване лікарем. Але слід не забувати, що літо — це велика кількість свіжих овочів, фруктів, зелені, спецій… То про які вітаміни у пігулках може йти мова?!
Якщо ж ви відчуваєте, що самі не впораєтеся із ситуацією — часто хворієте на простудні захворювання, у вас з’являються рецидиви герпесних, грибкових інфекцій, дисбактеріоз слизових оболонок, шкіри, кишковика — у цій ситуації краще звернутися до спеціаліста.
— Із «до­рос­ли­ми проб­ле­ма­ми» ро­зі­бра­ли­ся. А як до­по­мог­ти ди­ти­ні адап­ту­ва­ти­ся до звич­них умов піс­ля пе­ре­бу­ван­ня в ін­шій клі­ма­тич­ній зо­ні?
— Біологічна адаптація відбувається в кращому разі протягом двох тижнів. Чим менша дитина, тим більшим є цей термін. Тому коли дитину вивозять на південь на два тижні, вона ще не встигає адаптуватися там, як їй уже доводиться повертатися у звичайні для себе умови. Ця ситуація є для дитини стресовою, і користі, зазвичай, така поїздка не приносить: діти починають хворіти після повернення. Тому краще відпочивати з маленькими дітьми у нашій кліматичній зоні.
Враховуючи, що багато хто живе в промислових містах, а отже — екологічна обстановка залишає бажати кращого, тому зміна клімату для дитини не дуже рекомендована, а от виїзд у заміську зону, де немає промислових підприємств, — дуже корисний.
Однак те, що море допомагає зміцнювати імунітет дитини, — теж незаперечний факт. І якщо ви все ж везете малюка на південь, постарайтеся зробити все грамотно.
Найкраща профілактика — вивозити дитину на тривалий термін, щоб вона встигла адаптуватися, відпочити, увійти у харчовий та водний режим. А повернувшись додому, слід дати дитині ще два тижні, щоб вона спокійно змогла адаптуватися до звичних умов.

Ярослав ШЛАПАК