Старість може бути красивою

0
65

Проживши немало років, 38 із яких нероздільно з медициною, можу впевнено говорити про деякі речі, наприклад старість.

Звісно, старість — це хвороби, незручності, біль, безпорадність, часто — втрата пам’яті. Старість вважають невиліковною і радять приймати як неминучість. Статистика стверджує, що в середньому кожний, хто переступив 50-річний рубіж, має дві хронічні хвороби. У 70-річних їх більше. Процес старіння не болить. Не відчувається, як збільшується маса тіла. Непомітно з’являються проблеми з пам’яттю, настроєм, травленням. Підвищується тиск, дошкуляє безсоння… І все ж старість може бути красивою!

Працюючи хірургом, я бачила важкі ускладнення хвороб, які починалися з «дрібниць»: стресів, малорухливого способу життя, зайвої ваги, абсолютного ігнорування здорового харчування, зловживання алкоголем, куріння.

Нині, працюючи дієтологом, нерідко маю справу з пацієнтами, які хочуть отримати все й одразу, тобто позбутися за місяць (!) десятків кілограмів, які наростали роками.

У школі вчать важливих предметів. Пояснюють: хочеш бути освіченим? Доклади зусиль, і станеш. Хочеш знати мови? Опановуй! Але найголовнішого: як досягти здорового (фізично й ментально) довголіття, ніхто не вчить. Нас не привчили до того, що за струнку статуру теж потрібно боротися. Як? Рухатись, не потурати своїм бажанням щодня їсти досхочу пельменів, салямі, печива, запиваючи все лимонадом, а на додаток ще й затягнутися сигареткою…

Чому серед нас так багато огрядних і через це хворих людей? Бо вони не дотримуються еволюційно сформованих потреб: харчуватися простою їжею, багато рухатися, лягати спати до опівночі. А ще — бути ближче до природи, постійно розвиватись, а не «розкисати», не боятися змін.

Нас не вчили, що хороші стосунки також вимагають зусиль. Здоровий спосіб життя — це теж зусилля.

Для декого салат — морква з буряком — не смачно та й примітивно. Їсти двічі-тричі на день — нездійсненно. Звичніше жувати повсякчас, до чого й спонукає розвинена індустрія швидкої їжі. А тут ще й дієтологічні асоціації світу радять під’їдати частіше, мовляв, «мозок потребує глюкози». Тим часом мозок уже задихається від запалення та інсулінорезистент-ності, що веде до гормональних та інших порушень.

Ніколи не пізно розпочати оздоровлення свого життя, тобто зробити його простішим і щасливішим. Не вагайтеся, змінюйтеся. Завтра зранку випийте склянку води й лише після того, як добре порухаєтеся, з’їжте легкий сніданок.

У кого зайва вага, обід можна пропустити. І навіть сніданок…

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,
дієтолог