Кіста печінки може прогресувати, але при цьому «мовчати» роками: симптоми з’являються на пізніх стадіях. У яких випадках кісту треба оперувати, а коли – операцію можна відкласти, консультує лікар-хірург Олександр Масіков.
– Чому у печінці утворюються кісти?
– Кіста печінки – це порожнина в товщі органу, заповнена рідким вмістом. Її найчастіше виявляють у жінок віком від 30 до 50 років. Новоутворення діагностують як на поверхні печінки, так і всередині неї, тобто воно не має певного характерного місця розташування і може утворитися абсолютно в будь-якому місці органу.
За походженням розрізняють кісти вроджені та набуті. Найчастішою причиною набутих кіст є травми та запальні захворювання печінки. В окрему групу виділяють паразитарні кісти, зумовлені інфікуванням плоскими червами – ехінококом або альвеококом.
– Як людина може інфікуватися збудниками паразитарної кісти?
– Паразитарні кісти розвиваються після безпосереднього контакту з тваринами і не мають симптоматики захворювання. У свою чергу, їх прийнято ділити на ехінококові та альвеококові.
Ехінокок найчастіше передається від собак та вовків, альвеокок – від котів, лисиць, гризунів. Зараження відбувається шляхом потраплянна яєць гельмінтів в організм людини через немиті руки, брудну воду і необроблені продукти харчування.
– Які симптоми кісти печінки?
– Кіста проявляється по-різному, залежно від типу, місця утворення, величини та виду ускладнення. Невеликі непаразитарні кісти часто не мають клінічних проявів і виявляються випадково під час ультразвукового дослідження або комп’ютерної томографії черевної порожнини. Такі кісти не потребують лікування, лише спостереження.
Кісти розміром більше 8 см може супроводжувати біль, нудота, здуття живота, а також жовтяниця і асцит при стисканні кістою жовчних протоків та судин. Грізними ускладненнями є нагноєння, розрив кісти, кровотеча.
– Як можна діагностувати кісту?
– Найдоступніший метод діагностики – УЗД органів черевної порожнини та позаочеревинного простору. Більш детальну інформацію надає комп’ютерна томографія. З її допомогою вдається точно визначити розміри і локалізацію кісти та спланувати хід лікування. Коли є підозра на паразитарне походження кісти, обов’язково потрібен аналіз крові.
– Як лікують кісти печінки?
– Залежно від розташування та клінічного перебігу застовують декілька методик лікування, а саме: черезшкірна пункція кісти під контролем УЗД. Для лікування ехінококових кіст з успіхом використовується у так званій модифікації PAIR. Можливе також розкриття та часткове видалення кісти. Ця методика застовується при поверхнево розташованих кістах, що виступають над поверхнею органа і вкриті лише тонким шаром тканини, і може бути виконана як класичним, так і лапароскопічним доступом.
Для попередження рецидиву залишкова порожнина кісти може бути вкрита клаптем великого сальника – власної жирової тканини, або спеціальними медичними препаратами із вмістом фібрину або целюлози.
Видалення ехінококової кісти має ряд особливостей у зв’язку із небезпекою обсіменіння внутрішніх органів та утворення нових кіст.
Резекція печінки, тобто видалення одного чи кількох сегментів, а то і цілої долі. До таких об’ємних та складних втручань вдаються при великих ускладнених кістах, а також при паразитарному ураженні альвеококом.
використовують найбільш прогресивний метод – лапароскопічне видалення кіст печінки.
Ця методика виключає великі розрізи (значить, і післяопераційні рубці), натомість маніпуляції в черевній порожнині проводяться інструментами діаметром до 10 мм. Такий доступ запобігає утворенню злук між органами черевної порожнини, мінімізує термін післяопераційної реабілітації. Перебування на стаціонарному режимі скорочується до 2-3 діб.
– Які тонкощі лікування паразитарних кіст печінки?
– При лікуванні паразитарних кіст пацієнт паралельно отримує протигельмінтні препарати мебендазол або альбендазол протягом місяця. Альтернативним методом лікування паразитарних кіст за відсутності протипоказань є тривала хіміотерапія, коли пацієнт отримує протигельмінтні засоби протягом року. Проте повне одужання без операції настає не більше, ніж у 30% пацієнтів.
– Як готуватися до операції?
– У період до і після операції потрібно дотримуватися дієти, щоб очистити печінку і підготувати до подальшого відновлення.
Дієта забороняє жирну, смажену, солону, копчену і консервовану їжу, а також каву, соуси, прянощі, приправи, солодкі та газовані напої.
– Які прогнози у пацієнта з кістою печінки?
– У більшості випадків після операції з видалення кісти прогнози позитивні. Рідко трапляються ускладнення і рецидиви, але і вони лікуються. Якщо у вас виявили кісту печінки, треба звернутися до лікаря, визначити її характер і поставити діагноз. І навіть якщо при первинній діагностиці кажуть, що це непаразитарная кіста і нічого не потрібно робити, краще пройти повний перелік необхідних обстежень, щоб упевнитися в діагнозі.
Якщо при динамічному спостереженні помічені відхилення або негативні ефекти – не варто чекати і шукати, чим лікувати кісту на печінці, а погоджуватися на операцію. Якщо своєчасно не виявити кісти і не почати її лікувати адекватними заходами, вона може спричинити застій жовчі, панкреатит, асцит та варикозне розширення вен травного тракту. Крім того, виникає ризик виникнення на місці кісти злоякісної пухлини.
Інна СЕМЕНЮК
