Цілющі властивості гвоздики запашної

0
41

На вигляд ця пряність нагадує цвях (праслов’янською — гвоздь). Тому її так і назвали на території Русі, куди завезли з Малайзії. Але і за суттю гвоздику можна порівняти з цвяхом, здатним вбити в наш організм міцне здоров’я й вибити дуже багато хвороб. Насамперед це стосується наших ворогів — глистів, паразитів, хвороботворних бактерій та іншого подібного «населення». Її боїться багато мікроорганізмів: золотистий і білий стафілококи, дифтерійна паличка, збудник сибірки, вона пригнічує розмноження туберкульозної палички. Також ця пряність ефективна у профілактиці грипу.

Висушені пуп’янки гвоздикового дерева (сізігіум) дуже багаті на вітаміни групи В (В1, В2, В3, В4, В6, В9), С, Е, К. У них чимало клітковини (харчових волокон), яка справляє благотворний вплив на роботу кишківника, також є селен, цинк. На 20 відсотків гвоздика складається з олії, яка діє на організм як болетамівний і антисептичний засоби.

Ця спеція дуже насичена. За підсумками досліджень учених, вона є однією з найпотужніших у світі антиоксидантних речовин. Уживання гвоздики з їжею є помічним для профілактики лейкемії та інших хвороб крові. Вона виводить токсини, заспокоює нервову систему, завдяки речовині евганол бореться з ростом ракових клітин.

Гвоздика дуже добре стимулює вироблення травних соків, що корисно за гастриту зі зниженою кислотністю та за зниженого апетиту. Її використовують у разі коліту (запалення прямої кишки) та хвороб печінки.

Вона має таку дивовижну властивість, як здатність розслабити й привести в тонус одночасно. Наприклад, зняти спазм мускулатури травного тракту, але тонізувати мускулатуру матки й підвищити артеріальний тиск (тому гвоздика протипоказана людям з артеріальною гіпертензією та вагітним).

Найголовніше при її вживанні — дозування. Надмірне перевищення загрожує внутрішньою кровотечею й посиленням виразкової хвороби шлунка.

Цю пряність давно використовують у народній медицині для профілактики й оздоровлення.

Глінтвейн для серця: в 0,5 літра якісного червоного вина покласти п’ять пуп’янків гвоздики, за бажання можна додати трохи кориці, щільно закоркувати й настоювати в темному місці три тижні, вживати по чайній ложці з чаєм 1-3 рази на день.

Для стимуляції травлення: за 15 хвилин до їди ретельно розжувати 1-2 пуп’янки гвоздики з чайною ложкою меду (протипоказано за виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, за підвищеного кров’яного тиску).

У разі артриту: на склянку гарячої води — 2 чайні ложки меду й чайну ложку меленої гвоздики, пити двічі на день — уранці та ввечері — протягом двох тижнів.

За артритів та артрозів: масажувати хворий суглоб розведеною ефірною олією гвоздики (на столову ложку масажної олії додати 15 крапель олії гвоздики). Сприяє зняттю болю й запалення.

Від головного болю різного характеру: кілька пуп’янків подрібнити на порошок і змішати з такою ж кількістю кам’яної солі; чайну ложку суміші додати в склянку молока (200 мл). Компрес із суміші прикладати до голови (біль знімає швидко та ефективно).

При гіпотонії для нормалізації тиску: 3 г меленої гвоздики залити 250 мл окропу, настоювати годину, перецідити, пити по чайній ложці тричі на день. Також можна розжувати кілька пуп’янків.

За цукрового діабету 2-го типу (знижує рівень цукру в крові, нейтралізує дію гістаміну, регулює масу тіла): 20 пуп’янків залити 250 мл гарячої води, настояти 12 годин, перецідити. Пити по 75 мл тричі на день за 20 хвилин до їди. Курс — два тижні. Від хронічного панкреатиту: 20 г гвоздики залити 100 мл холодної перевареної води, настояти 8 годин, затим перецідити. Пити по столовій ложці тричі на день. Курс — два тижні.

За нефриту: з’їдати 5 пуп’янків гвоздики за 30 хвилин до їди, запивати водою. Курс — два тижні.

Порушення менструального циклу (підвищує тонус матки й нормалізує менструальний цикл): столову ложку порошку гвоздики залити 1 л окропу й дати охолонути. Відфільтрувати й пити по 50 мл перед сном 7-10 днів. Для профілактики застудних і вірусних захворювань, підвищення імунітету, за бронхіту, запалення горла: 25 пуп’янків гвоздики залити 250 мл горілки, закрити банку кришкою, настоювати тиждень, періодично струшуючи. Вживати по чайній ложці перед їдою.

Запалення горла: 2 гвоздички посмоктати, пожувати й проковтнути. Цю процедуру треба робити, поки не зникне запалення.

Кон’юнктивіт: чайну ложку порошку залити 0,5 л води, процідити. Капати в обидва ока по три краплі тричі на день.

Зубний біль, проблеми порожнини рота (запалення ясен, стоматит, неприємний запах): корисно жувати гвоздичку, це також допоможе запобігти ангіні на самому початку.

Ополіскувач для рота: з метою запобігання розвитку патогенної флори, як додаток до зубної пасти, гвоздику залити водою в пропорції чайна ложка на 200 мл води, довести до кипіння, настояти 1-2 години. Від ударів, саден і порізів (компреси): 2 столові ложки неподрібненої гвоздики залити 0,5 л окропу, настоювати дві доби, застосовувати, не переціджуючи.

За гнійників і фурункулів: нанести на хворе місце краплю гвоздикової ефірної олії (продається в аптеках). При проблемній шкірі приймати ванни з ефірною олією гвоздики (7-10 крапель нанести на шматочок цукру й покласти у ванну). Від комарів: розріжте навпіл лимон і в кожну з половинок застроміть по 10 гвоздичок. Покладіть половинки в кімнаті чи надворі: цю ділянку комарі та інші летючі комахи оминатимуть. Також можна олію гвоздики налити в аромалампу й запалити її.

Гвоздикова вода від паразитів: блендером збити 1-2 гвоздички зі склянкою води. Пити після їди по ковтку. Можна пів склянки з медом. Така вода очищує організм від мікропаразитарної інфекції, зміцнює імунітет, захищає від різних видів бактерій, паразитів, глистів.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість, алергічні реакції на гвоздику, гастрит та виразка шлунка й дванадцятипалої кишки, гіпертонія, вагітність. Перед застосуванням запропонованих рецептів не забудьте проконсультуватися з лікарем.

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,
дієтолог