Коли ж буде вакцина від COVID-19?

0
61
Внаслідок аналізу я бачу як мінімум сім проблем із вакцинацією

Економіка вакцинації — складна наука. За це літо нам в МВФ читали лекцію про цю тему троє різних нобелівських лауреатів. Я ніколи глибоко не займався медициною, тому було особливо цікаво постаратися зрозуміти проблематику.

В результаті аналізу я бачу як мінімум сім проблем з вакцинацією.

Вакцину треба винайти

Робота з пошуку вакцини почалася в січні. New York Times в щоденному режимі веде репортаж про успіхи різних компаній. При цьому потрібно розуміти, що розроблення вакцин зазвичай займає роки, і зараз міжнародна фармацевтична галузь і так демонструє безпрецедентно високу швидкість досліджень і випробувань.

На поточний момент ефективність 89 вакцин тестується на тваринах — це так звані доклінічні випробування. Україна теж намагається розробити вакцину, і, за інформацією міністра охорони здоров’я, вакцина вже пройшла доклінічні випробування, показавши «позитивну тенденцію».

48 вакцин вже допущені на різні стадії обмежених тестів на людях — так звані стадії 1 і 2 клінічних випробувань, де вакцина пробується на сотнях людей, зокрема, дається дітям і літнім людям.

11 вакцин перебувають на третій стадії клінічних випробувань, коли вакцину вже дають тисячам пацієнтів. Основний критерій проходження на наступний рівень — вакцина має допомагати як мінімум 50% випробуваним. На цій же стадії вивчаються можливі побічні ефекти та ефект плацебо. Якщо у вакцини занадто багато побічних ефектів, компанія може поставити на паузу подальше виробництво вакцини.

Основні надії в світі зараз пов’язують з вакцинами компанії Moderna, яка працює разом з National Institutes of Health в селі біля Вашингтона, за десять хвилин їзди від мого будинку. Вони планують до початку 2021 року протестувати необхідну кількість добровільних пацієнтів. Також подає надії американська компанія Pfizer, що працює в партнерстві з німецькою та китайською компаніями. Плюс компанія Novavax з США вийшла на третю стадію випробувань і домовилася про виробництво до 2 млрд вакцин в Індії.

Компанія Johnson&Johnson, яка в минулому винайшла вакцину від Еболи, теж пройшла на третій етап клінічних випробувань, але близько двох тижнів тому, 12 жовтня, тимчасово зупинила випробування через побічні ефекти в одного з пацієнтів. Аналогічно зупинила дослідження британсько-шведська компанія AstraZeneca, яка разом з Оксфордським університетом також пройшла на третю стадію.

Однак шість вакцин у світі зараз вже дозволені до обмеженого застосування: 2 вакцини винайшли в Росії, 4 — в Китаї. В принципі, експерти західного світу говорять, що фармацевтичні компанії, що пройшли на цей рівень, не кваліфіковано пройшли третій етап, і отже, вакцина несе великі ризики для пацієнтів. Фактично в таких умовах фармкомпанії та уряди просто експериментують на великих групах людей. Не дуже гуманно, напевно.

Отже, на поточний момент немає жодної вакцини, яка була б повністю дозволеною і вважалася б панацеєю від вірусу.

Досьє «УС»
Владислав Рашкован. У 2000 році закінчив Одеський державний економічний університет, вступив до аспірантури, займаючись дослідженням підвищення ефективності банківських злиттів. Вільно володіє англійською та італійською мовами. З листопада 2014 по 1 серпня 2016 виконував обов’язки заступника голови Національного банку України, який відповідав за реформування і трансформацію банку.

За підрахунками економістів, зараз світ втрачає від COVID-19 близько $500 млрд щомісяця, а значить, беручи до уваги втрати глобальної економіки від вірусу (в розмірі $12 трлн за 2020−2021 роки і до $28 трлн до 2025 року), практично будь-які інвестиції виправдані для того, щоб наблизити розроблення вакцини навіть на один день. Коли існує така мотивація, впевнений, фармацевтичні компанії постараються. Економісти оцінюють 50% вірогідність того, що вакцина буде готова до квітня 2021, але в цілому вони очікують її появу ближче до середини 2021 року.

Вакцину необхідно законтрактувати

Це теж непросто. Тут і тут є хороші колонки на цю тему. Кому в «капіталістичному світі наживи» фармацевтичні компанії-виробники вакцини повинні її продавати і за якою ціною?

Наприклад, уряд США законтрактував ще в липні у Pfizer 100 млн вакцин за $1.9 млрд ($19 одна доза) і ще 100 млн вакцин на $1.5 млрд у Moderna в серпні ($15 одна доза). Аналогічно зробили уряди ЄС, Японії та інших розвинених країн. Як результат, Pfizer вже має передплачених замовлень на 1.3 млрд доз на 2021 рік.

Цікаво, що уряд США в липні законтрактував ще 100 млн доз у Novavax ($16 за дозу), а в серпні — 100 млн вакцин і у Johnson&Johnson за ціною $10 за дозу, але, як я говорив, ця компанія поки що зупинила випробування. США і ЄС підписали контракти по $4 за дозу на 300 і 400 млн вакцин відповідно в AstraZeneca, яка також припинила дослідження. Разом, за різними підрахунками, США зараз витратили на вакцини як мінімум $13 млрд, законтрактувавши близько 1 млрд вакцин при населенні менш як 330 млн осіб.

Тут відразу виникає питання: що робити країнам, які не можуть собі дозволити витрачати мільярди доларів на вакцини? Для таких у квітні 2020 року ВООЗ, Фонд Білла і Мелінди Гейтс і альянси Gavi і CEPI створили Access to COVID-19 Tools (ACT) Accelerator, організацію, яка повинна допомогти поширити вакцини по всьому світу. Акселератор, своєю чергою, розробив програму-інструмент COVID-19 Vaccines Global Access (COVAX).

Голова МВФ Крісталіна Георгієва та Мелінда Гейтс обговорювали питання функціонування цієї системи під час річних зборів МВФ. Ось відео цієї дискусії, з якої ви зможете зрозуміти, що COVAX дозволяє сформувати портфелі замовлень на виробництво вакцин зокрема для бідних країн і зможе забезпечити розподіл в ці країни вакцин, які покриють не менше 20% населення кожної країни.

Всього в проєкті COVAX понад 170 країн, з них 80 країн, які зможуть самі профінансувати таке поширення, і понад 90 бідних країн, яким буде виділено ресурси. Україна теж приєдналася до цього проєкту і зможе розраховувати на близько 8 млн доз вакцини, коли вона з’явиться у виробництві. 13 жовтня Рада директорів Світового банку затвердила програму на $12 млрд для допомоги країнам у покупці вакцин в межах програми COVAX.

Компанія, яка винайде вакцину, повинна виготовити її у великих масштабах

Для виробництва вакцин потрібні потужності, і їх треба готувати зараз, не знаючи, коли точно буде винайдена вакцина і ким. Йдеться про мільярди доз, вироблених швидко. Є варіант постійно виробляти нові версії вакцин у великій кількості доз, а потім їх знищувати, якщо випробування дають негативні результати. Мені здається це дорогим досвідом.

Подумайте про те, що, наприклад, вакцину будуть виробляти на заводах в Індії або Бразилії, де хворіє велика кількість людей, а виробник буде планувати вивезти вакцину в інші країни, залишивши країну-виробника без необхідної кількості вакцин. Такі плани можуть призвести до бунтів у цих країнах. Уряди можуть вимагати велику частку вакцин залишити в своїй країні. Підприємства можуть націоналізовуватись. Я, звичайно, перебільшую, але проблема абсолютно не надумана. Одне можна сказати точно — виробничі потужності готуються або контрактуються вже. Тут можна почитати про один з проєктів.

Успішну вакцину необхідно логістично доставити в різні країни до кінцевого споживача

І з логістикою все теж не так просто. Ми вже знаємо зараз, що, наприклад, вакцини Moderna і Pfizer мають транспортуватися в стані глибокої заморозки до мінус 80 за Цельсієм. І мають перебувати в такому стані практично до моменту ін’єкції. Ті, хто доставляв ліки літаками з Європи в Україну, розуміють, як це непросто зробити в індивідуальних випадках, а тут необхідно одночасно і швидко доставити вакцину в усі країни. І вимоги до транспортування дуже жорсткі.

Для багатьох країн таке завдання може бути не проблемою — у них є розвинені логістичні системи, але в бідних країнах і країнах, що розвиваються, системи логістики працюють не дуже ефективно. За підрахунками економістів, не менше 25% вакцин буде втрачено в процесі логістики — митниці погано спрацюють, чи не буде необхідного холодильного обладнання, не будуть дотримані норми транспортування.

Для зменшення цих втрат був створений проєкт з так званого спеціального «Глобального холодного ланцюжка поставок» для COVID-вакцин. Альянс Gavi, який займається розповсюдженням вакцин, навіть встановлює спеціальні трекери в ящики з тестовими вакцинами для того, щоб протестувати дірки й прорахунки в ланцюжках поставок, і намагається їх виправити до години Ч, коли почнеться масштабне транспортування вакцин. Якщо хочете дізнатися більше, варто почитати ось таку колонку.

Необхідно придумати механізм розподілу вакцини всередині кожної країни

Є як мінімум кілька варіантів поширення вакцини всередині країни і пов’язаних з ними етичних проблем. Тут добре написано про них.

Наприклад, можна давати вакцину тим, хто зможе заплатити. Другий спосіб — давати спочатку тільки тим, хто перебуває в групах ризику (лікарі, люди похилого віку). Таких налічується десь 20% у різних країнах. А можна зробити навпаки — намагатися прищепити якомога більше молоді, ігноруючи літніх людей старше 60 років. Можна розподіляти рівномірно по країні (географічно), а можна пропорційно до кількості населення в окремому регіоні (демографічно).

ВООЗ пропонує використовувати такі чотири принципи при розробленні механізмів розподілу вакцин всередині країн: рівність (всі люди мають право вижити), ймовірність кращого результату (рятуємо тих, кого можемо врятувати), пріоритизація найбільш складних кейсів (тобто вакцинуємо тих, хто перебуває в більшій групі ризику), і пріоритизуємо тих, хто допомагає іншим (наприклад, лікарів, волонтерів).

При цьому ВООЗ говорить, що різні принципи можуть застосовуватися на різних етапах доступності вакцини в країні. У будь-якому випадку лікарям і МОЗу доведеться приймати складні рішення. Сподіваюся, такі рішення пройдуть випробування на етичні принципи.

Доступність вакцини

Ціна вакцини тих компаній, які знаходяться найближче до масового виробництва, ще не зрозуміла: від 3 до 20 доларів, можливо. З урахуванням доставки в країни буде дорожче. Виникає запитання: хто за вакцину повинен буде заплатити всередині країни? У розвинених країнах є страхова медицина.

У країнах, що розвиваються, ці витрати повинні лягти або на плечі держави (через субсидії або дотації), або бути відповідальністю роботодавців для своїх працівників, або ж покриватися за рахунок особистих коштів людей, якщо у них немає страховки.

Поки рішення немає, але, дотримуючись принципів ВООЗ, вакцина має бути доступна всім.

Потрібно переконати людей вакцинуватися

Зрештою, коли вакцина з’явиться, людей треба переконати вакцинуватися. І це теж непросто в багатьох країнах, особливо в зв’язку зі штучним нагнітанням фону навколо щеплень.

У серпні Gallup провів опитування в США: 35% американців сказали, що не будуть робити щеплення від коронавірусу, при цьому міська молодь буде більш готова робити щеплення, ніж літні люди в сільській місцевості. В Америці ця тема є дуже політизованою. Так ось, 81% прихильників демократів готовий робити щеплення проти лише 47%, що голосують за республіканців.

У вересні дослідницька компаній Ipsos запустила схоже опитування в 27 країнах і виявила, що майже три чверті респондентів (74%) готові вакцинуватися від COVID-19, коли вакцина буде доступна. Цей показник дуже варіюється від країни до країни: в Китаї показник 97%, у Росії — лише 54%, в Польщі та Угорщині — по 56%. У відповідь на запитання, чому ви не хочете вакцинуватися, більш ніж половина людей говорили, що бояться побічних ефектів, третина — не вірять в ефективність, інші — просто не вірять у вакцинування.

В Україні ситуація ще гірша. Наприкінці вересня компанія R&B Group провела опитування, згідно з яким половина українців (50%) не погодилися б на безкоштовну вакцинацію від коронавірусу, тоді як погодився б тільки кожен третій (35%). У порівнянні з червнем частка тих, хто погодився б, знизилася на 6%. Досить тривожні цифри, які повинні змусити МОЗ почати більш масштабну інформаційну кампанію, щоб підвищити частку людей, яка погодиться на вакцинацію. Поки в світі буде хоча б один осередок епідемії, ця війна з коронавірусом не буде завершена. Аналогічно можна сказати і всередині країни — тож нам треба прагнути допомогти якомога більшій кількості людей.

Замість висновку

З огляду на усі ці передумови, можна зробити висновок, що, найімовірніше, вакцина буде винайдена до кінця першої половини наступного року, на її промислове виробництво і доставку в країни піде не менше 4−5 місяців. Кількість вакцин у країнах, що розвиваються, не перевищить 20% населення, при цьому не менше 25% вакцин буде втрачено при транспортуванні та неправильному зберіганні. І потім настане момент самої вакцинації людей: з одного боку черги свідомих, з іншого — переконання несвідомих і які не вірять ні у вакцини, ні у вірус.

Тобто до кінця 2021 року — на початку 2022 року в світі, що розвивається, буде вакциновано максимум 10−15% населення. У розвинених країнах — більше. За яким принципом будуть відбиратися ці групи населення, поки не зрозуміло, але якщо вони будуть включати найбільш активні групи населення (ті, хто подорожує, багато спілкується з іншими людьми, лікарі), то навіть цієї кількості буде достатньо для того, щоб значно знизити вірусність і небезпеку COVID-19. І, отже, ми зможемо сказати, що наша цивілізація повільною ходою почне входити в постковідний світ.

Владислав Рашкован,
Заступник виконавчого директора МВФ