Біль можна перемогти

0
224
Епікондиліт — запально-дегенеративне ураження м’яких тканин ліктьового суглоба, одна з найпоширеніших ортопедичних патологій. Найчастіше це захворювання розвивається після сорока-п’ятдесяти років.

Причинами можуть стати мікротравми сухожиль і зв’язок ліктя на тлі одноманітних рухів і постійного механічного перевантаження м’язів передпліччя. Епікондиліт часто трапляється в професійних тенісистів. Одна з форм захворювання так і називається «лікоть тенісиста». У групі ризику також масажисти, доярки, будівельники, швачки та інші.

Зазвичай епікондиліт виявляється трьома симптомами: болем, обмеженням рухів у ліктьовому суглобі, ослабленням м’язів передпліччя.

Біль у такому разі може бути гострий, різкий, помірний, постійний чи періодичний. Найчастіше він виникає під час обертання кисті назовні, розгинання руки, хапальних рухів. Локалізація залежить від того, яка поверхня суглоба (зовнішня чи внутрішня) охоплена патологічним процесом.

Запальний процес у м’яких тканинах ліктя призводить до обмеження рухової функції кінцівки. Хворим важко розгинати руку, виконувати хапальні рухи кистю. Під час промацування ділянки ліктя пацієнти зазнають болю, відчувається ущільнення тканин. На тлі блокування рухів верхньої кінцівки відбувається поступове ослаблення тонусу і сили м’язів передпліччя.

За локалізацією запального процесу виділяють два основні види захворювання:

1) латеральний епікондиліт: запалення поширюється переважно по зовнішній частині ліктя;

2) медіальний епікондиліт: запальний процес локалізується на внутрішньому боці суглоба.

Методики лікування різноманітні. На ранніх стадіях — фізіотерапія, протизапальні мазі, ліктьові пов’язки. На пізніших — блокади зі стероїдними протизапальними препаратами. У більш складних випадках може бути рекомендоване оперативне втручання.

Народна медицина також має рецепти для зняття запалення, поліпшення кровообігу, зменшення больового синдрому. Звісно, їх можна використовувати після консультації з лікарем.

  •   Муміє — обов’язково заводське, очищене, найліпше алтайського чи індійського виробництва. Вживати щодня по 0,2 г вранці та ввечері, запиваючи теплим молоком (2-3 ковтки) або виноградним (натуральним непромисловим) соком. Курс — 15 днів, потім — 10 днів перер­ви, й повторення курсу.
  •   Крім цього, можна змащувати хворі місця маззю: 10 г муміє розчинити у двох столових ложках гарячої перевареної води, змішати зі свіжим рідким медом (200 г). Якщо мед зацукрувався, розрідити його на водяній бані. Загуслу мазь перед застосуванням також підігріти. Змащувати хворі місця, накладаючи пов’язку як компрес і закутавши зверху вовняною хусткою.
  •   Гречаний мед. Перед застосуванням нагріти і змастити передпліччя і лікоть аж до зап’ястка. Далі руку обгорнути тканиною й надягти бандаж. Компрес тримати всю ніч, знявши, помити руку теплою водою. Мед є чудовими протизапальними ліками. Для того щоб впоратися з хворобою, процедуру слід повторити кілька разів.
  •   Столову ложку яблучного оцту змішати зі 100 мл води, змочити у суміші лляну тканину й прикласти до ураженого місця. Затим надіти бандаж. Це допомагає вгамувати біль.
  •   Засіб для усунення хронічного типу епікондиліту. Для його приготування на тертці подрібнити цибулину, а потім четверту частину шматка господарського мила. Отриману суміш проварити на паровій бані, остудивши, нанести на лікоть. Зверху компрес закріпити марлею, надягти бандаж. Процедуру роблять увечері на дві години.
  •   Листя кульбаби ретельно розім’яти до виділення соку й прикласти до ураженої ділянки. Зверху зафіксувати пов’язкою й надягти бандаж. Цей компрес можна протримати всю ніч. Засіб досить ефективний.

Під час лікування зовнішнього епікондиліту ліктьового суглоба обов’язково треба займатися лікувальною гімнастикою, робити масажі. Але братися до цього слід після зникнення болю, звісно, під наглядом лікаря. Ось перелік лікувальних вправ.

  •   Узяти гантелі й підняти вгору руки, після чого розвести їх урізнобіч.
  •  Великим пальцем однієї руки торкнутися по черзі всіх пальців іншої, повторивши у зворотному напрямку.
  •  Покласти долоню на стіл і накрити іншою. Долаючи опір, піднімайте нижню долоню.
  •  Руки покладіть на стіл і по черзі піднімайте пальці.
  • Стискайте кулаки, повільно згинаючи й розгинаючи руки в зап’ястках.
  • Лікті розмістіть на столі, після чого плавно розводьте їх урізнобіч, аж поки долоні не зможуть торкнутися одна одної.
  • Однією рукою охопіть іншу й обережно обертайте кисть.
  • Руки зчепіть у замок, а потім розведіть урізнобіч.
  • Натискайте долонею на невеликий м’ячик, покладений на тверду поверхню.

Щоб вилікуватися, важливо вчасно звернутися до лікаря. А також консультуватися з ним у разі застосування рекомендацій народної медицини.

Богдан КРИСЮК,
ортопед