Жири: користь і шкода

0
512

Навколо цієї теми вже давно зламано немало списів. На думку багатьох, жири — одна з головних причин виникнення атеросклерозу судин, що призводить до інсультів та інфарктів. Статистика смертей від цих хвороб невпинно зростає.

Як лікар відновної медицини, я багато років активно працювала у сфері оздоровлення. І дійшла висновку — жири людському організмові не тільки потрібні, а й украй необхідні!

Навіщо нам жири?

По-перше: за їх наявності в їжі відкривається сфінктер жовчного міхура та відбувається життєво важливий акт затікання жовчі в дванадцятипалу кишку.

По-друге: тільки завдяки жирам виробляється лімфа, що дуже важливо для організму.

Що дає затікання жовчі в просвіт дванадцятипалої кишки? Чим це важливо? Із жовчю виходять з організму відпрацьовані, окислені й непотрібні речовини: холестерин, канцерогени, пестициди, барвники, розпушувачі, ароматизатори, підсилювачі смаку тощо. Вона бере свою, важливу, участь у перетравленні їжі, в засвоєнні дуже потрібних складників: жиророзчинних вітамінів А, Е, О, Р, мінералів, зокрема одного з найважливіших макроелементів — кальцію.

Не менш значуща роль жовчі в тому, що вона виносить з організму «бруд». За добу через печінку, як через своєрідний фільтр, проходить дві тонни крові. Після затікання крові через печінкову клітину на виході утворюється три «струмочки»: один — це очищена кров, яка надходить у загальний кровоплин, другий — це лімфа. Та частина крові, з долею якої печінка не зовсім визначилася, піде на доочищення у велику лімфатичну протоку.

А третя частина — це «бруд», який надійде до жовчного міхура, а потім виділиться у дванадцятипалу кишку, щоб урешті-решт залишити організм під час випорожнення кишківника.

Отож затікання жовчі у дванадцятипалу кишку є фізіологічно важливий і вкрай потрібний акт. Забезпечити його повинна саме людина. Поясню детальніше: жовч виливається на їжу, яка має містити бодай невелику кількість жиру: 3-5 мл (чайна ложка — це 5 мл). Якщо в їжі є така (чи більша) його кількість, то жовч безперешкодно виплескується в кишківник, звідки «бруд» легко вийде з організму під час очищення кишківника.

Сфінктер жовчного міхура не відкривається, якщо людина не їсть або робить великі інтервали між трапезами. Тоді жовч застоюється, і, якщо це відбувається систематично, рідка її частина починає «йти» через стінку жовчного міхура назад у загальний кровоплин. Тобто вся титанічна робота печінки зводиться нанівець. Печінка старанно визбирувала «бруд», а людина не дала йому змоги вийти з організму. Усі ці відходи знову потрапляють у кров, і печінкова клітина повторно виконує ту ж роботу.

Виходить, що ми очищуємося їжею. І це очищення можливе в тому разі, якщо в ній є бодай невелика часточка жиру.

Яка ж добова кількість жиру потрібна в їжі загалом, аби в організмі всі фізіологічні процеси відбувалися безперебійно? За всіма дієтологічними канонами — з розрахунку 1 г жиру на 1 кг маси тіла. Із цієї кількості 70 відсотків жирів мають бути тваринного походження й 30 — рослинного. Важливо, щоб тваринні жири активно надходили з їжею у першій половині дня, а рослинні — в другій. Такий розклад є нормально-фізіологічним.

Які продукти містять найбільш легкоперетравлювані жири з найменшим умістом холестерину? Насамперед це м’ясо свинини, кролика. До продуктів — постачальників білків із низьким умістом холестерину належить і птиця.

Під словами «низький уміст холестерину» мається на увазі, що клітини такого м’яса мають холестериново-лецитиновий індекс 1:2, тобто в мембранах клітин міститься одна частина холестерину та дві частини лецитину. За такого розкладу холестерин не відкладається на внутрішній оболонці судини у вигляді бляшки, тому що його менше. Цьому процесу також перешкоджає лецитин. У зв’язку з цим дуже велику користь становлять молоко та кисломолочні продукти, яйця.

Більш небезпечне м’ясо — яловичина, баранина, а також качатина й гусятина. Тут більше холестерину. До таких продуктів відносять і вершкове масло, сметану, вершки. Рослинні жири холестерину взагалі не містять, тому в цьому плані вони не можуть бути небезпечні.

Для чого потрібен холестерин і чому він має надходити з їжею? Загалом той холестерин, що надходить із їжею, не такий «лихий» щодо судинної стінки в плані відкладення атеросклеротичних бляшок, як холестерин, що виробляється в організмі, всередині самої клітини. Саме останній найбільшою мірою створює «блокування» судин і різке зменшення просвіту в судині, що веде до порушення кровообігу та, як наслідок, до судинних катастроф (інфарктів, інсультів).

Холестерин організмові потрібен, тому позбавляти від нього їжу геть нерозсудливо. Він необхідний для побудови мембранної оболонки всіх клітин; для живлення скелетних м’язів, нервових тканин; без нього не можуть бути побудовані стероїдні гормони. Він захищає нас од депресій. Із холестерину під упливом сонячного проміння утворюється вітамін D, без якого наші кістки будуть крихкі. Необхідний він і для утворення лімфи жовчних кислот, які розщеплюють жири в кишківнику, для синтезу стероїдних гормонів (гормони кори надниркових залоз — кортикостероїди, естрогени — жіночі, андрогени — чоловічі статеві гормони).

«Свіжий» холестерин, котрий щойно надійшов із їжею, миттю витісняє окислений відпрацьований холестерин і не дає останньому можливості затримуватися в судинах. Крім того, якщо він регулярно надходить із харчовими продуктами, печінці не треба напружуватися на додаткове вироблення внутрішнього холестерину, більш «лихого». Тобто «шкідливого» холестерину в організмі виробляється значно менше.

Та людина, яка ретельно уникає холестерину в їжі, прирікає свій організм на жорстокий атеросклероз, тому що система буде змушена виробляти більшу кількість внутрішнього холестерину, який напевно забезпечить відкладення холестеринових бляшок у судинах.

Якщо жири вживати в межах норми, вони не завдаватимуть шкоди, а, навпаки, справлятимуть позитивний вплив. «Усе є отрутою, і все є ліками», — казали за стародавніх часів. Отже, все вирішує доза.

Людмила ЄРМОЛЕНКО,
лікар відновної медицини