Відвертість зміцнює довіру молодших до старших

0
22

Часто дорослі вже дочки та сини думають, що їхні літні батьки тільки радіють тому, що ті мешкають окремо: адже тепер, мовляв, старим стало спокійніше й легше. Насправді ж батьки постійно непокояться за своїх чад, бояться, що ті приховують від них свої проблеми. Одне сільське подружжя поважного віку так і каже: «У нас четверо дітей, троє онуків і два правнуки. Ми постійно переймаємося тим, як вони там у місті живуть. Зараз таке важке життя! Що на них, бідних, чекає в цей складний час?»

Турбота старшого покоління про молодше — природна. Для батьків діти завжди залишаються дітьми, скільки б їм не було років і які б кар’єрні сходинки вони не долали. Особливо хвилюються ті, хто мало що знає про життя своїх уже дорослих дітей, а також онуків. Чим менше інформації про справи на роботі та в родині, про маленькі радощі, які прикрашають і полегшують життя, допомагають протистояти соціальним проблемам, — тим більше тривожних домислів у батьків і матерів. Знаю одну сім’ю, в якій дорослі діти зазнали тимчасових труднощів: їм три місяці поспіль не виплачували зарплатню. Батьки так перейнялися цим, що обоє опинилися в лікарні. Витрати на лікування взяли на себе, звісно, діти, їм допомогли фінансово давні друзі. Ось таким чином зрезонувала батьківська тривожність…

Отож, шановні батьки, у сьогоденні ваших дітей та онуків, безумовно, є багато такого, що втішило б вас, вселило впевненість у їхньому благополуччі. У кожного з них є свої бажання, сподівання, цілі й результати докладених зусиль. Розпитайте їх, придивіться уважно — і ви помітите не тільки прикмети життєвих труднощів, а й позитивні перспективи. Прислухайтеся до радісних зізнань: «А в мене на роботі не тільки всю зарплату виплатили, а й премію дали…», «А ми з друзями збираємося в Карпати…», «А я брав участь у шкільній олімпіаді…». Відвертість зміцнює довіру молодших до старших, а в останніх вселяє спокій і віру щодо майбутнього дітей та онуків.

А ви, молодше покоління, будьте уважніші до старших, діліться гарними новинами, своїми успіхами й планами, порадьтесь, якщо перебуваєте у складній ситуації, але не забудьте й розповісти, як вдається виходити з неї. Так теплий емоційний зв’язок між поколіннями буде міцніший, ви вселятимете у батьків, дідусів та бабусь упевненість у завтрашньому дні, а також відчуття власної значущості й залучення у ваше життя… Це не просто традиція! Це вияв любові й подяки до батьків, котрі, як і раніше, вас дуже люблять і опікуються вами — як і тоді, коли ви були зовсім маленькими. Бережіть їхнє здоров’я!

Надія М’ястківська,
практичний психолог