Ключ до серця дитини — повага і довіра: 10 «заповідей для батьків» від Януша Корчака

0
117

Батьків увесь час переслідує страх: а раптом з дитиною щось трапиться — вона поранить себе чи покалічиться.

На думку психологів, такі думки створюють негативні варіанти розвитку подій, які можуть відбутися в житті. Тож краще думати в позитивному ключі, і нехай реалізовуються саме такі варіанти.

Януш Корчак, відомий польський педагог і лікар, вважав доброзичливість основною запорукою гармонійних стосунків батьків і дітей. І радив шукати ключ до серця малюка насамперед через повагу до «я» маленької людини. Його «10 заповідей для батьків» сьогодні актуальні як ніколи. Ось що радив мудрий добросердний пан Януш.

* Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви, або такою, як ви прагнете. Допоможіть їй стати собою;
* Не зганяйте на дитині зла, пробачайте образи, щоб у старості не їсти гіркого хліба. Бо що посієте, те й пожнете;
* Любіть свою дитину будь-якою — не талановитою, не щасливою, дорослою. Спілкуючись із нею, радійте, бо дитина — це свято, яке поки що з вами;
* Не ставтеся до проблем дитини зневажливо. Для неї вони такі ж важливі, як ваші для вас;
* Не принижуйте її;
* Не забувайте, що найважливіші для людини зустрічі — це її зустрічі з дітьми;
* Не картайте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини. Картайте, якщо можете, але не робите;
* Дитина — це не тиран, який заволодіває вашим життям. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало вам на зберігання;
* Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій того, чого б не хотіли своїй;
* Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї зробили. Ви дали їй життя, вона дасть життя іншому, той — третьому… Це вічний закон благодаті.

Діти дуже кмітливі й швидко вчаться. Коли їх поважають і говорять з ними, як із дорослими, вони прислухаються. Не переймайтеся, якщо дитина робить помилки. Це неминуче.

Всі помиляються, з цього формується досвід. Головне — засвоювати уроки й не робити тієї самої помилки двічі.

Тіш­теся, якщо дитина живе своїм життям, хоч яким би воно було (але це не означає пускати все на самоплив). Слід ураховувати її думку, не нав’язувати своєї, а радити, пояснюючи наслідки.

Дозволяйте їй робити вибір самій. Будьте з нею відвертими, не обманюйте — іноді краще промовчати. Вихована у такий спосіб дитина виросте адаптованою до сучасного життя особистістю.

Мирослава КРУК