Вчасна діагностика рятує життя

0
57

У багатьох країнах серед злоякісних новоутворень одне з перших місць посідає рак товстої кишки. Так, у Великій Британії від цієї недуги щороку помирає близько 16 000 осіб. У США в 1990-ті число випадків захворювання коливалося від 140 до 150 тисяч, а кількість смертей щороку перевищувала 50 тисяч. У Росії за останні 20 років рак товстої кишки перемістився з шостого на четверте місце у жінок і на третє — у чоловіків, поступаючись лише раку легенів, шлунка та молочної залози. В Україні ця цифра дещо нижча.

— Але це не повинно бути приводом для самозаспокоєння, — стверджує завідувач першого хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні №15, лікар-колопроктолог вищої категорії, заслужений лікар України, кандидат медичних наук Віталій Григорович ЯЦЕНТЮК. — Діагноз «рак товстої кишки» об’єднує різні за формою, локалізацією та гістологічною структурою епітеліальні злоякісні пухлини сліпої, ободової і прямої кишок, а також анального каналу. Мабуть, нема якоїсь однієї причини цієї недуги. Найімовірніше, йдеться про поєднання кількох несприятливих факторів, найсуттєвішими з яких є неправильне харчування, стан довкілля, хронічні захворювання товстої кишки, спадковість. Роль дієтичного чинника у патогенезі раку товстої кишки — в центрі уваги багатьох дослідників. Колоректальний рак найчастіше спостерігається у тих людей, у раціоні яких переважає м’ясо, а споживання рослинної клітковини обмежене. М’ясна їжа зумовлює збільшення концентрації жирних кислот, котрі у процесі травлення перетворюються на канцерогенні агенти. Менше хворіють жителі сільської місцевості та країн із традиційною рослинною дієтою (Індія, Центральна Африка). Річ у тому, що велика кількість клітковини збільшує об’єм фекальних мас, розбавляє і обмежує канцерогенні агенти, скорочує час проходження вмісту по кишці, зменшуючи тим самим контакт кишкової стінки з канцерогенами.

— За якими симптомами можна розпізнати, що в кишечнику з’явилося новоутворення?

— Насамперед це кишкова кровотеча. Домішки крові у калових масах фіксуються практично в усіх хворих на рак товстої кишки. Виділення яскравої крові типові для раку анального каналу і прямої кишки. Темна кров характерна для лівої половини ободової кишки. При цьому вона, змішана з фекаліями і слизом, є найвірогіднішою ознакою хвороби. При раку правої половини спостерігається прихована кровотеча, яка супроводжується анемією, блідістю шкіри і загальною слабкістю організму.

Порушення випорожнень, найчастіше у вигляді утруднення дефекації, характерне для пізніх форм раку лівої половини ободової і прямої кишок. Іноді рак товстої кишки дається взнаки гострою непрохідністю, що потребує термінового оперативного втручання. При раку прямої кишки пацієнти зазвичай скаржаться на відчуття неповного випорожнення або помилкові позиви на дефекацію. Нерідко хворих непокоять слабкість, утрата апетиту, зниження маси тіла. На пізніх стадіях захворювання приєднуються гепато­мегалія (збільшення печінки) і асцит (наявність вільної рідини у черевній порожнині).

— Чи існують профілактичні заходи проти цієї тяжкої недуги?

— Так. Це, передусім, здоровий спосіб життя, повноцінне харчування, коли їжа містить якнайбільше клітковини. Тому перевагу слід надавати овочам, фруктам, іншим продуктам рослинного походження. Корисно регулярно споживати рибу та морепродукти, які запобігають утворенню пухлин товстої кишки. Не треба забувати і про профілактичні огляди — час од часу слід обстежуватись у лікаря-колопроктолога.

— Кажуть, нині можна виявити рак товстої кишки у всіх випадках захворювання…

— Це справді так. Необхідно лише повністю скористатися можливостями діагностичних методів. Це, зокрема, аналіз скарг хворого та історії його хвороби (в осіб старше п’ятдесяти років ризик виникнення раку товстої кишки значно вищий, ніж у молодших), клінічне дослідження, ректороманоскопія, клінічний аналіз крові, аналіз калу на приховану кров, колоноскопія, біопсія виявленої пухлини. Важливим методом діагностики пухлинного процесу є ультразвукове обстеження. З його допомогою встановлюється не тільки наявність віддалених метастазів, зокрема в печінці, а й ступінь місцевого розростання пухлини. Доцільно застосовувати чотири види ультразвукового обстеження: крізьшкірний, ендоректальний, ендоскопічний та інтра­операційний. У складних випадках, коли пухлина проросла в навколишні органи і тканини, рекомендуються комп’ютерна томографія та ядерно-магнітний резонанс.

Великого значення надають пальцевому дослідженню прямої кишки. Воно може бути виконано практично будь-яким лікарем-урологом, колопроктологом, хірургом і навіть терапевтом. При виявленні або підозрі на наявність новоутворень пацієнта негайно направляють на ґрунтовне обстеження до лікаря-колопроктолога.

Дуже часто при обстеженні виявляють поліпи, які мають доброякісну гістологічну структуру. Наявність такого новоутворення повинна насторожити. Якщо його не видалити, то через три-п’ять років доброякісний поліп може переродитись у злоякісну пухлину. Нині такі поліпи легко видаляють ендоскопічним методом, без резекції товстої кишки. Після ендоскопії лікар має обстежувати хворих спершу через пів року, потім — через рік, надалі — кожні три роки.

Якщо ж виявляють злоякісне новоутворення в тій стадії, коли ще немає метастазів у всьому організмі, помічним буде оперативне втручання із резекцією кишки. Коли пухлина утворилась у сліпій або ободовій кишці, то після операції необхідне хіміотерапевтичне лікування, якщо у прямій кишці, то оперативне втручання комбінується з променевою терапією в передопераційному чи післяопераційному періодах.

— А якщо метастази пішли у віддалені органи? Невже людина приречена?

— Сьогодні в онкології існують комбіновані методи лікування, куди входить і досить прогресивний — виморожування цих метастазів рідким азотом. Таким чином хворому можуть продовжити життя. Але ліпше до такого запущеного стану себе не доводити.

Дуже важливо, щоби люди старше 45 років, будучи навіть абсолютно здоровими, хоча б раз на п’ять років обстежувались. Одержували б від лікаря «паспорт здоров’я» і мали змогу наступні п’ять років не думати про ці неприємні речі.

Микола ЮРЧИШИН