Стежмо за судинами

0
95

Іноді буває, що серце справно перекачує кров, а судини не можуть упоратися зі своїм завданням. Що робити у таких випадках? Як розпізнати, що сигнали тривоги подає саме серцево-судинна система?

Докладніше про це у розмові з провідним науковим співробітником відділу хірургії магістральних судин Національного інституту хірургії та трансплантології імені академіка О. О. Шалімова віцепрезидентом Асоціації судинних хірургів України доктором медичних наук, професором Л. М. ЧЕРНУХОЮ.

— Ларисо Михайлівно, чим різняться між собою серцево-судинні патології?

— Вони поділяються на захворювання вен і захворювання артерій. Зазвичай перші мають спадковий характер. Це, передусім, варикозна хвороба. Є думка, що від неї страждає майже половина населення Землі, зокрема близько 30 відсотків європейців. Така категорія людей і стає нашими пацієнтами, тобто потребує хірургічного втручання. Серед усіх чинників хвороби негативну роль відіграють побутові, тобто ті, що стосуються способу життя: навантаження, активність, характер відпочинку, якість харчування. Вагітність теж може спричинити розвиток варикозної хвороби, тому вона зустрічається серед жінок значно частіше і максимально дається взнаки під час виношування дитини та після пологів. Захворювання зумовлене і професією продавців, учителів, перукарів тощо. На роботі вони тривалий час перебувають на ногах. Шкідливим є й тривале сидіння за столом, комп’ютером або якщо трудові обов’язки пов’язані з частими поїздками в автомобілі чи перельотами літаком. У групі ризику — спортсмени, оскільки навантаження у професійному спорті — на межі людських можливостей. У той же час помірні заняття фізкультурою і спортом, активний спосіб життя сприяють здоров’ю.

— Будь ласка, розкажіть докладніше про роль харчування.

— Правильне харчування відіграє надважливу роль, оскільки запобігає атеросклерозу. При цьому насамперед ідеться про помірність у їді. Переїдати, особливо на ніч, украй шкідливо. Варто відмовлятися від харчів, перенасичених холестерином: м’ясних, усіляких делікатесів. Не треба вживати багато яєць, майонезу, плавлених сирів. Загалом можна сказати так: аби бути здоровим, надайте перевагу рослинній їжі. Якщо не страждаєте на захворювання серця і нирок, пийте більше рідини. Надвечір — тільки легкі страви.

— А якщо все ж таки недуга з’явилася…

— Необхідно лікуватися, причому якнайраніше, до появи ускладнень. Наприклад, варикозна хвороба може тривати 10-12 років і не давати жодного негативного вияву, окрім косметичного. Тобто людина не скаржиться на набряки, болі та судоми. Та з часом вени можуть тромбуватись, і тоді ймовірний навіть летальний кінець (коли відривається тромб і з кровотоком потрапляє у серце чи легені). А ще у разі розвитку варикозної недуги утворюються трофічні виразки, і хворий поступово втрачає працездатність. Певна річ, щоб лікувати його на такій стадії, знадобиться значно більше зусиль і фінансових затрат.

Своєчасне звернення до лікаря має також велике значення для тих, у кого «закупорюються» артерії (судини, що несуть кров до органів і кінцівок). Нещодавно до нас привезли 54-річного пацієнта з Кропивницького. У нього закрились артерії тазу, тобто почалась ішемія (недостатність кровопостачання) обох ніг. Упродовж двох місяців він намагався лікуватися за місцем проживання: проходив курс магнітотерапії, що викликало змертвіння шкіри (некроз) у паховій ділянці, потім місяць голодував за «спеціальними» методиками. І аж тоді, коли нога стала боліти постійно так, що він зовсім не міг на неї стати, коли почалася гангрена стопи, відкрилась рана у паху, його привезли до нашого інституту на обстеження.

Рентген, ангіографія судин показали, що необхідне аорто-стегнове шунтування, тобто протезування судини від аорти в нижні кінцівки. Але перед операцією додаткове обстеження виявило великі виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Їх довелося лікувати понад два тижні. Коли ж вони майже загоїлися, зробили операцію. Відтак ноги стали оживати, пацієнт уже міг нормально стояти, біль ущух, тобто почалося відновлення.

Чоловіку, можна сказати, пощастило. Бо був дуже великий ризик, що шунт не приживеться. Тож зайвий раз хочу наголосити: вчасне звернення до спеціалістів життєво важливе. Якби згаданий хворий зробив це у перші дні після того, як йому стало зле, то не виникло б ланцюга ускладнень.

— До чого зводяться особливості вашого лікування?

— У кожному випадку захворювання є свій підхід. При варикозній хворобі, якщо потрібна хірургічна операція, можливе тільки стаціонарне лікування. Коли хвороба виражена настільки, що операція обов’язкова, то не можна обійтися жодним іншим методом, які тепер часто застосовують комерціалізовані клініки чи кабінети. Стаціонар дасть змогу прооперувати, безпечніше й ефективніше провівши передопераційну підготовку й реабілітацію. Лікування нетривале — всього день-два. При поверхневих тромбофлебітах, надто тих, що проявилися до коліна, тобто на гомілці, можна лікуватись амбулаторно. Якщо хвороба поширилася вище коліна, необхідні стаціонарні лікування і навіть незначна операція, аби запобігти потраплянню тромбів у глибокі вени. Коли розвинувся тромбофлебіт глибоких вен, то це зазвичай показання до госпіталізації. Завдяки сучасним методикам вона також не дуже тривала: близько десяти днів. Надалі пацієнт переходить на лікування пігулками в амбулаторних умовах.

Працівникам нашого інституту нині доводиться робити дуже складні операції: протезувати судини, відновлювати прохідність артерій шляхом шунтування, видаляти тромби, виконувати різні реконструктивні операції на артеріях. Складними є й хірургічні втручання на венах, надто коли в глибоких судинах утворюються так звані флотуючі тромби. Такі тромби нестійкі й можуть відриватися. На ранніх стадіях тромбозів глибоких вен в інституті застосовується методика тромболізису — розчинення тромбів.

Отож не зволікайте, не займайтеся самолікуванням, не ведіться на сумнівні способи лікування — аби не сталося непоправного, якнайшвидше йдіть до фахівців.

Розмову вів
Микола ЮРЧИШИН