Про корисне харчування

0
38

Геморой, анальна тріщина, хронічний парапроктит, сфінктерит — усім цим, трапляється, хворіє наша пряма кишка. Її головне завдання — звільняти організм від калових мас. Але за наявності проктологічних проблем цей процес відбувається вкрай болісно, адже є взаємозв’язок між виявами цих захворювань і розладами акту дефекації або евакуаторної функції товстої кишки.

У цих випадках людина починає систематично вживати різні проносні засоби, часто використовувати очисні клізми, що призводить до порушення якісного співвідношення й складу мікрофлори кишківника, до розвитку метеоризму, посилення слизоутворення, хибних позивів до дефекації. Ці розлади слід брати до уваги під час вибору дієти.

Харчування має бути лікувальне — тоді воно стає важливим компонентом комплексної терапії. Йдеться про повноцінне харчування за співвідношенням білків, жирів і вуглеводів.

Із раціону треба вилучити індивідуально непереносимі продукти, наприклад, молоко, дині, абрикоси тощо, а також алкоголь, пиво, прянощі, гострі приправи (перець, гірчицю, оцет), які є подразниками. Вони підсилюють приплив крові, провокуючи її застій у прямій кишці, що спричиняє набряк тканин й загострення геморою, веде до хронічності анальної тріщини, посилення свербежу та кровоточивості.

Якщо з’явилися закрепи, до раціону обов’язково слід вводити клітковину. Найбільш багаті на рослинну клітковину житній та висівковий хліб, «Геркулес», морська капуста, боби, фрукти та овочі, особливо свіжа й квашена білокачанна капуста. Але обмежуватися, як це роблять деякі хворі, самими лише овочами й фруктами не можна. Склад харчових волокон у різних продуктах неоднорідний. В одних більше пектину, в інших — целюлози чи лігніну. Це різні види клітковини, вони дуже добре сприяють нормалізації перистальтики товстої кишки всі разом, прискорюючи проходження калових мас. Харчові волокна також добре вбирають токсини, що утворюються в кишківнику.

У разі додавання в їжу висівок (1-2 столові ложки) раджу пити до 6-8 склянок рідини на день, щоб висівки могли виявити свої гідрофобні властивості (здатність вбирати рідину й за рахунок цього «розбухати», збільшуючи обсяг кишкового вмісту, що підсилює перистальтику товстої кишки). Пити можна узвар із сухофруктів, який також містить проносні компоненти. Його краще готувати несолодким, щоб не збільшувати частку цукру в раціоні. Пити склянку такого компоту ліпше натщесерце. Корисно з’їдати 8-10 штук попередньо замоченого чорносливу. Якщо немає протипоказань до солодкого, можна вживати 10-12 штук кураги чи інжиру та випивати рідину, в якій вони були замочені.

Тим, хто страждає від закрепів, для профілактики рекомендую вживати будь-які олії. Вони мають жовчогінні властивості, а жовчні кислоти, що виділяються в кишківник, посилюють перистальтику. Наприклад, салати, вінегрет можна заправляти двома столовими ложками олії. Також раджу столову ложку олії додати в склянку кефіру, ретельно розмішати й випити перед сном.

Нерідко проктологічні проблеми призводять до розвитку дисбактеріозу (різке порушення якісного співвідношення й складу мікрофлори кишківника), який характеризується болем у животі, нестійкою дефекацією, метеоризмом та іншими виявами шлунково-кишкового дискомфорту. Дисбактеріоз потребує певних обмежень у раціоні.

Якщо переважають мікроорганізми, що спричиняють гнильну диспепсію (поява смердючого калу), варто обмежити вживання продуктів, що містять тваринний білок: м’ясо, рибу, яйця. Тобто їсти їх не щодня та в невеликій кількості (100-150 грамів), аж поки явища дисбактеріозу не зникнуть.

У разі бродильної диспепсії (рясний пінистий рідкий кал із кислим запахом) необхідно обмежити вживання продуктів, багатих на вуглеводи. Передусім — цукор, солодощі, варення, цукерки, борошняні страви, а також бобові, капусту й чорний хліб — вони посилюють бродіння.

За дисбактеріозу корисні кисломолочні продукти — кефір, ацидофілін, йогурт (без добавок). Їх слід вживати у невеликих кількостях: достатньо 1-2 склянки на день. Деякі молочнокислі бактерії здатні пригнічувати розвиток гнильної мікрофлори й тим самим припиняти над­мірне утворення продуктів розпаду білків. Також у цих продуктах містяться нізин, лактолін та натаміцин — речовини, що нормалізують кишкову мікрофлору.

Підтримуючи на оптимальному рівні бактеріальний склад мікрофлори товстої кишки, кисломолочні продукти знижують ризик розвитку злоякісних пухлин. Це доведено дослідженнями вчених. У тих, хто випиває щодня 1-2 склянки кефіру чи іншого кисломолочного продукту, ризик розвитку раку прямої кишки в три-чотири рази менший, ніж у тих, хто цього не робить.

Детальніші рекомендації може дати тільки ваш лікар, який знає індивідуальні особливості організму своїх пацієнтів.

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,
дієтолог