8,5% українців інфіковані гепатитом С

0
35
Фатальний візит до стоматолога

Понад місяць молода жінка знемагала від хронічної втоми. «У мене боліли суглоби, постійно хотілося спати, не мала сили працювати, ледве рухалася. Здавалося, що помираю, сили мене покидали, — розповідає 35-річна львів’янка Юлія Корнієнко. — Скаржилася лікарям на погане самопочуття, без кінця здавала різні аналізи, однак причину ніхто не міг встановити. Лікарі підозрювали гастрит, радили ретельніше обстежити шлунок — болі в животі були просто нестерпними…»

Як виявилося, так проявляв себе інкубаційний період гепатиту С. Юлія дізналася про недугу вже в лікарні, куди потрапила після того, як стала «жовтіти на очах». Щоправда, аналізи ще довго давали негативний результат, не підтверджуючи наявність вірусу гепатиту С.

«Я людина, яка не ходить до манікюрних кабінетів, не робить тату, дуже обережна в статевому житті, не маю ніяких порізів, ран, — продовжує Юлія. — І коли бачила на вулиці застереження — «Обережно, гепатит!», байдуже ковзала по них поглядом. Мене це не стосується, — стереотипно думала я. — Це проблема наркозалежних, тих, хто має СНІД. Але виявляється, гепатит може торкнутися кожного…»

Юлія каже, що завжди лікувала зуби у «свого» лікаря у приватній клініці. Але цього разу стоматолог був на курсах, а зуб, як на лихо, розболівся. «Мама записала мене в державну клініку. Якби я раніше бачила, які там жахливі умови, не пішла б туди нізащо, — зітхає Юлія. — Навіть якщо там дешеве лікування. Але зубний біль — страшна річ. Довелося йти. Натовп людей у коридорах — і старі, й молоді, величезна черга, нескінченний потік. А молодшого персоналу немає, лікар робить усе сам. Лікарка зробила мені анестезію, хоча я була проти. Вона не міняла інструментів… Щойно вийшов один хворий — відразу запрошує наступного. І цей похід до стоматолога став для мене фатальним…»

Медики підтверджують: інфікуватися гепатитом С людина ризикує під час медичних маніпуляцій (лікування у стоматолога, переливання крові), в салонах краси (манікюр, педикюр, тату, пірсинг), через статеві контакти. Недуга вкрай рідко проявляється зовнішніми ознаками, скажімо, жовтизною шкіри, як це було в Юлиному випадку.

Зазвичай гепатит С виявляють під час випадкових клінічних досліджень: обстеження донорів, вагітності або підготовки людини до планової операції. У 80% хворих цей вірус виявляють уже на хронічній стадії, у 15% з них може розвинутися цироз, а в 7-10% — рак печінки.

Власне, через пізнє діагностування вірус гепатиту С і називають «ла­гідним» убивцею. Тоді як гепатит В, за словами лікарів, здебільшого проявляється гострими формами та має яскраво виражені симптоми. У 80% випадків його виявляють на перших стадіях, і це дає змогу вчасно розпочати лікування.

Сумне «лідерство» України

Недавно в 26 містах України медики провели безкоштовну експрес-діагностику на гепатит С. Захід був приурочений до Міжнародного дня боротьби з вірусними гепатитами, який в Україні традиційно проводить Альянс громадського здоров’я. Оприлюднені результати тестувань, до яких вдавалися добровольці, вражають: більшість громадян, які проходили дослідження, ніколи раніше не перевірялися на гепатит С (від 85% до 98% залежно від регіону).

В цілому в Україні експрес-діагностику на гепатит С пройшли 3844 особи, у 324 із них тест показав наявність вірусу. Тобто майже 8,5% українців інфіковані вірусом гепатиту С.

Такий тривожний показник, на жаль, підтверджують подібні дослідження рік у рік, і це свідчить не лише про епідемію гепатиту С у нашій країні, а й про те, що «мовчазний убивця» стає справж­ньою національною загрозою… Адже досі експерти вважали, що з проблемою гепатиту С стикається не більш як 3% населення. Хоча медики, якi безпосередньо контактують із хворими, мають інши цифри — реальні і тривожні.

«Хоч як прикро, але за темпами поширення гепатиту С ми на першому місці в Європі», — зазначає менеджер із питань політики та адвокації Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні Людмила Маєстат.

«Отримана цифра 8,5% вражає! Це не просто інформація, яку можна взяти до відома, це фактично заклик до держави, МОЗ: одумайтеся! — каже виконавчий директор Альянсу громадського здоров’я Андрій Клепіков. — У чому ж причина, що в Україні одна з найскладніших ситуацій серед європейських країн щодо поширення гепатиту С? У 2016-му збігає термін чинної Державної цільової соціальної програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів.

Однією з основних нагальних проблем є недофінансування державних програм, із гепатиту С недофінансування становить 79%. Ситуація майже патова, адже розробка нових загальнодержавних програм фактично заморожена.

У цій ситуації Альянс громадського здоров’я звернувся до Президента і Прем’єр-міністра України з проханням ініціювати розробку національного плану елімінації гепатиту С».

У Києві національна програма з лікування гепатиту С реалізовувалася на базі двох лікарень — міської лікарні № 5 і лікарні № 15, де функціонує Гепатологічний центр міста Києва. Не всі хворі, у кого виявили недугу, насправді потребують лікування, стверджують медики.

Як розповіла Тетяна Єгорова, завідувач інфекційного відділення для хворих на гепатит С Київської міської лікарні №5, 15 відсотків хворих одужують без специфічної терапії — збудник хвороби в них зникає сам по собі.

Але в будь-якому випадку, пацієнт, у якого виявлено вірус гепатиту С, має звернутися до лікаря-інфекціоніста, і обговорити з ним специфіку лікування. «Існує перелік обстежень, які пацієнт має пройти, і при наявності ліків йому призначають лікування, — зауважує пані Тетяна. — Терапія може тривати від 5 до 11 місяців — залежно від генотипу вірусу. Щоб визначити, якого саме лікування потребує хворий, потрібні додаткові обстеження, які рекомендує лікар».

«Люди мають ретельніше дослухатися до власного здоров’я»

Стверджувати, що кожен, умовно кажучи, має щороку здавати аналіз на гепатит, — некоректно. Однак є певна категорія населення, яка потребує періодичного обстеження на вірус гепатиту В, С.

«Це мають робити люди, які, скажімо, контактують із кров’ю пацієнтів, — пояснює Тетяна Андріївна. — Загалом, люди мають ретельніше дослухатися до власного здоров’я. Трапляється, людину тривалий час турбує слабкість, але вона пояснює свій стан навантаженнями на роботі, стресовими ситуаціями. І не пов’язує це із захворюванням, відтак — не звертається до лікаря. Однак тільки фа­хівець допоможе визначити причину нездужання, призначить адекватне лікування. Сьогодні існує багато приватних лабораторій, які пропонують цілий спектр обстежень, у тому числі на гепатити В і С. Але самостійно, без поради лікаря, робити обстеження не варто. Я своїм пацієнтам завжди пояснюю: які аналізи і для чого здавати в кожному конкретному випадку».

…Вийшовши з лікарні, Юлія Корнієнко відразу зробила щеплення від гепатиту В (на жаль, вакцини проти гепатиту С не існує). «І дітям своїм зробила щеплення проти гепатиту В, — ділиться Юлія. — Коли чую закиди, що нині «не ті вакцини», — хочеться порадити скептикам добре вивчити це питання. Вакцини є різні, вибрати можна завжди.

Саме щеплення легко переноситься, і ти знаєш, що матимеш захист хоч від якоїсь зарази. За кордоном тебе й на роботу не візьмуть, якщо не маєш щеплення проти гепатиту».

***

Гепатитом С у світі інфіковано від 500 мільйонів до 1 мільярда людей (до 15% населення). Масштаби і кількість інфікованих гепатитом С у 4-5 разів перевищують поширеність ВІЛ-інфекції. За даними ВООЗ, Європейський регіон був охоплений прихованою епідемією вірусних гепатитів В і С, щорічно близько 36 тисяч осіб помирають від гепатиту В і ще 86 тисяч — від гепатиту С.

***

Прикро, але українці мало поінформовані щодо загроз здоров’ю від ураження гепатитом С. І рідко звертаються до лікарів. А якщо й звертаються, то в лікарнях їх майже не перевіряють на гепатит С. Тому часом слід самому наполягти на обстеженнях. Лікар має направити на додаткові аналізи та дослідження, які допоможуть оцінити стан печінки. Ось мінімальний набір обстежень: загальний аналіз крові, АлАТ, АсАТ, ГГТ, білірубін загальний, фосфатаза.

Ольга ГОЛУБОВСЬКА, головний позаштатний інфекціоніст МОЗ України, так прокоментувала результати дослідження: 

— Український центр iз контролю і моніторингу захворювань МОЗ України багато років також проводить тестування на гепатит С. Рівень інфікованості в різних групах населення варіюється від 3% до 70%. Так, пацієнти наркодиспансерів мають рівень інфікованості до 70%, люди, які часто хворіють, — близько 15%.

Нам вдалося переконати Всесвітню організацію охорони здоров’я, що людей із гепатитом С в Україні набагато більше, ніж 3%, як раніше вважала ВООЗ. Іноземні колеги-епідеміологи в одному з оглядів також показали, що рівень інфікованості в Україні — майже 12%, а питома вага хворих становить близько 9%.

Юлія КОСИНСЬКА