Сливи — одні з найулюбленіших фруктів людини

0
28

Ними користувалися ще в VІ ст. до нашої ери. Сьогодні у всіх країнах помірного клімату вирощують ці плоди, і світове виробництво слив становить близько трьох мільйонів тонн на рік.

Сливи відзначаються багатим складом біологічно активних речовин. Цукрів (глюкоза та фруктоза) в них до 20%, є органічні кислоти, пектинові речовини (до 1%), феноли. Вітамінний склад: В1, В2, Р, С (небагато), фолієва кислота. Вміст вітаміну Е досить високий (більш як у вишнях, апельсинах, грушах, черешнях). Виявлено каротин, якого міститься більше в жовтих сортах.
Сливи рекомендують вживати за гіпертонічної хвороби та патологій нирок. Гіпотензивний ефект настає завдяки значному вмісту калію, що сприяє виведенню з організму кухонної солі та води.
Сечогінний ефект слив зумовлює доцільність їх застосування (у вигляді компоту) в разі захворювань нирок і серця, а жовчогінний — печінки.

Завдяки наявності фенольних сполук сливи справляють капілярозміцнювальний ефект.
Сливи поліпшують стан хворих на атеросклероз, позаяк виводять з організму зайвий холестерин.
За вмістом заліза сливи не поступаються вишням та іншим залізовмісним плодам. Виявлено в них ще і йод, мідь, цинк, тому сливи цінні (особливо в зимовий період) як джерело вітамінів та мінеральних речовин.
Плоди слив підвищують гемоглобін, тому корисні людям, які страждають від недокрів’я. Їм радять їсти сливи, скільки зможуть, або приготувати напій: 2 склянки слив подрібнити до стану нектару, додати сік половини лимона, 2—3 ст. л. цукру, 4—5 склянок молока, добре розмішати.
Цей напій вживають і в разі кашлю.
Сливи і свіжий сік з м’якоттю сприяють зниженню кислотності шлункового соку, тому є помічним допоміжним засобом у лікуванні гастриту і виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (за 20—30 хв. до їди з’їдати 100 г слив чи випивати третину склянки соку).

У сливах багато калію та таніну. Ця «пара» перешкоджає утворенню сечової кислоти. Тому людям, які страждають від подагри, сечокам’яної хвороби та хвороб нирок, дуже потрібно вживати сливи в будь-якому вигляді: свіжі плоди, сік, відвар, компот (так радить народна медицина).
У народній медицині сливи вважають корисними також для ревматичних хворих.
Чорнослив (сушені сливи) зберігає всі цінні властивості свіжих плодів. Та ще і вміст цукрів у ньому збільшується з 20 до 50%, тож калорійність його також збільшується кількаразово. Тому хворим на ожиріння та цукровий діабет чорнослив протипоказаний.
Інша особливість чорносливу — здатність збільшуватися в об’ємі в 6—8 разів у травному тракті. Тому чорнослив механічно посилює скорочення кишок. Крім того, слизову оболонку кишечнику подразнює наявна в сливах клітковина. Цим пояснюється корисність чорносливу для хворих зі зниженою моторною функцією кишечнику (запор).
Рекомендують різні способи лікування, приміром: з’їдати перед сном 10—20 сушених слив або пити компот чи настій із них. Допомагає в разі тривалого запору і свіжовичавлений сливовий сік або свіжі плоди.
Однак сливи зумовлюють розлад травлення в малих дітей, а у великих кількостях — і в дорослих. Їх не рекомендують також мамам-годувальницям.