У дитини хвора печінка

0
85
The boy is lying on the couch with an abdominal pain near his mother. The concept of custody, parental care, stomach problems, food poisoning, problems in children.

Проблеми з печінкою дошкуляють нині не лише українцям, а й жителям усієї планети. Патологія цього органа виникає зазвичай у дитячому віці, тож украй важливе вчасне виявлення її та лікування. Сьогодні наш консультант — керівник Центру дитячої гепатології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка Олени Лук’янової НАМН України доктор медичних наук, професор В. С. БЕРЕЗЕНКО.

— Валентино Сергіївно, розкажіть, будь ласка, про патології печінки.

— Захворювання цього органа різноманітні. Але найбільшу небезпеку становлять вірусні гепатити В і С. Поширеність їх, особливо другого, зростає. У розвинених країнах проти гепатиту В практикується профілактика у вигляді щеплень. У нас їх теж уведено в так званий контракт дитячих щеплень. Проблемами печінки наш інститут займається вже близько 40 років. Відділення гастроентерології, яке очолює професор Маргарита Федорівна Денисова і де зі своєю групою працюю я, досліджує, зокрема, причини розвитку фіброзу — розростання у печінці сполучної тканини. Якщо цього процесу вчасно не зупинити, він спричинить цироз. Велику увагу проблемі приділяє і наше керівництво, зокрема директор інституту академік Юрій Геннадійович Антипкін. Він повсякчас дбає про подальший розвиток цього напряму.

— Що є причинами зараження гепатитами?

— Найчастіше інфекція передається через кров або забруднені нею недостатньо стерилізовані інструменти. Це може статися під час, наприклад, переливання крові (особливо у великій кількості), застосування її препаратів, хірургічних, стоматологічних та інших маніпуляцій.

Назву й іншу причину — моду на татуювання та пірсинг серед молоді. Прагнучи до оригінальності, дівчата (а буває, що й хлопці) роблять це і в ніздрях, і на бровах, губах, пупку, інших місцях. Часто такі «операції» виконуються кустарним способом, в антисанітарних умовах, із використанням одного й того ж нестерилізованого інструмента кільком людям. Це відкритий шлях до зараження.

А діти наражаються на ще одну небезпеку — передачу вірусів інфікованою матір’ю під час вагітності. Це так званий вертикальний шлях інфікування, причому різний для різних інфекцій. Якщо для гепатиту С ризик становить 4-5 відсотків (а коли мати є носієм одночасно й ВІЛ-інфекції — 20 відсотків), то при гепатиті В імовірність зараження — 25 відсотків. Тому зволікати зі щепленням аж ніяк не можна. Дітям, народженим матерями з гепатитом В, щеплення треба зробити в перші 12 годин життя, інакше відразу формуватиметься хронічна хвороба, і якщо у дорослих хронізація настає лише у 20 відсотках випадків зараження, то в дітей — аж у 90. А лікування дуже складне, і засоби його недостатньо ефективні не тільки в Україні, а й у світі.

Тож, аби зменшити кількість дітей, котрі можуть захворіти, необхідно насамперед звернути увагу на підготовку вагітних до пологів. Маючи намір стати матір’ю, жінка повинна обстежитись і в разі виявлення певного вірусу пролікуватися.

— А якщо цього не зроблено?

— Тоді, як я вже сказала, при гепатиті В необхідно зробити термінове щеплення. Від гепатиту С щеплення, на жаль, нема. Потрібне вчасне ретельне лікування. Сучасні препарати у разі гепатиту С сприяють одужанню від 60 до 90 відсотків дітей. До речі, дітки краще реагують на терапію, ніж дорослі, легше її переносять. Тож лікувати їх треба негайно, а не чекати, поки виростуть і вже дорослими опиняться у лікарні з цирозом печінки. Зазначу, що відповідне лікування дороге.

— Як же в цьому разі бути батькам із невеликими статками?

— За всіх наших негараздів цього року держава все-таки виділила необхідні кошти, на які закуплено сучасні препарати для лікування гепатиту С у дітей. Ліки надаються безкоштовно: за заявками з регіонів сформовано реєстр, згідно з яким ці препарати призначають хворим. Сподіваємося, що таку турботу держава виявлятиме й надалі.

— Усе це стосується вірусних гепатитів. А ваша клініка, як відомо, займається й іншими патологіями печінки.

— Так, аутоімунними та вродженими захворюваннями цього органа, тобто генетично детермінованими. Сюди належить і хвороба Вільсона-Коновалова, яка характеризується тим, що у дитини при народженні відкладається мідь у печінці. Тут дуже важлива своєчасна діагностика, бо, знов-таки, можливий цироз, а іноді й печінкова недостатність, за якою — смерть. Для батьків важливо своєчасно звертати увагу на симптоми хвороби.

— Які ж вони?

— Печінка — такий загадковий орган, що при патологіях хворі — і діти, і дорослі — болю не відчувають. Були випадки, коли батьки вважали, що в них абсолютно здорова дитина. Але обстеження виявило недугу, якій уже мало чим можна було зарадити, хіба що продовжити більш-менш якісне життя хворій дитині. Крайній захід у цьому разі — пересадка печінки. З 2003 року в Інституті трансплантології імені Шалімова пересаджують печінку від найближчих родичів. Першу успішну трансплантацію було зроблено дівчинці. Нині вона вже доросла, закінчила університет, почувається добре. Але, звичайно, до трансплантації краще не доводити.

Тепер конкретніше стосовно симптоматики. Звертаю увагу батьків на цілу низку мікросимптомів, на перший погляд, притаманних усім. Скажімо, втомлюваність. Дитина приходить зі школи, лягає відпочити і навіть засинає, бо знесилена. Також з’являються незрозумілі носові кровотечі, здавалося б, зовсім незначні; болі в животі — теж ніби несильні, але тривалі; поганий апетит. Іноді й незрозуміла температура — 37,2-37,3 градуса, головні болі. Такі неспецифічні симптоми можуть сигналізувати про різні хвороби, в тому числі й про хронічні патології печінки. Проморгують, на жаль, і батьки, і лікарі. Втомлюється дитина — з ким, мовляв, не буває.

— Що треба робити з такими дітьми?

— По-перше, вести до лікаря. Він обстежить печінку й селезінку мануально і, якщо потрібно, призначить ультразвукове дослідження. Але найголовніше — треба зробити біохімічний аналіз крові. Бо дуже часто у дітей перебіг вірусних хронічних захворювань відбувається або з мінімальною симптоматикою, або й зовсім безсимптомно. Відтак для батьків — несподівана трагедія: син, скажімо, бігав, грав у футбол, усе було гаразд, і раптом — кровотеча. А це вже ускладнення, варикозне розширення стравоходу, значить, захворювання зайшло в таку стадію, що у перспективі треба думати про трансплантацію.

Ось чому так важлива просвітницька робота, зокрема випуск листівок із роз’ясненнями симптомів і наслідків хвороби. Про це треба говорити, тоді люди будуть насторожі, чого зараз бракує. До речі, наш інститут уже давно почав випускати такі буклети.

Що стосується поширення захворювань печінки, то у світі близько двох мільярдів дітей, інфікованих гепатитом С. Якщо цей гепатит у 70-80 відсотків стає хронічним, то у 30 відсотків формується цироз. Своєю чергою у 30 відсотків таких дітей — рак. Уявляєте, скільки ризиків і смертей! Тому про цю проблему вже широко заговорили, в тому числі й в Україні. Завдяки громадським організаціям Міністерство охорони здоров’я створило відповідну програму і забезпечило її матеріально, принаймні закупівлею ліків для дітей. Лікування однієї дитини вимірюється тисячами доларів. Не кожна родина в нашій країні має такі кошти. Тому сподіваємося, що це не разові акції і ми зможемо повсякчас забезпечувати дітей безплатними препаратами.

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН