Берегти як зіницю ока

0
64

Чому важливо вчасно діагностувати глаукому, як побороти «ячмені» й що робити з надокучливими «цятками», що вигулькують перед очима

Зберегти хороший зір до глибокої старості вдається одиницям. Парний орган зору потребує не лише дбайливого ставлення, а й регулярних профілактичних оглядів. А як давно ви були на прийомі у лікаря-офтальмолога? Навіть якщо нічого не турбує, але вам — понад 40 років, варто проконсультуватися з цим фахівцем.

Чим небезпечна глау­кома? Чому болять очі після довгої роботи за комп’ютером та як цьому зара­дити? Чому часто з’являються «ячмені» і «літають мушки» перед очима? На ці й інші запитання від­повіла лікарка-офтальмолог Ольга Галів.

— Чому пацієнти з глауко­мою часто незворотно втра­чають зір?

— Через те, що на ранніх ста­діях захворювання має без­симптомний перебіг (зокрема не знижується гострота зору), хворі надто пізно звертаються по медичну допомогу. Ось чому після 40 років необхідно з пев­ною періодичністю міряти очний тиск та перевіряти гостро­ту зору. А тим, хто належить до групи ризику розвитку глаукоми (а також тим, у кого вже діагнос­тували цю недугу), — проходити додаткові обстеження:

статичну периметрію (ви­значення світлової чутливос­ті сітківки), яка вважається «зо­лотим стандартом» діагностики глаукоми і дає змогу виявити її на ранніх етапах;

ОСТ-діагностику (оптичну когерентну томографію. — Авт.), яка дозволяє оцінити стан зоро­вого нерва й зміни на початко­вих стадіях цієї хвороби.

«Моя бабуся (70 років) че­рез глаукому осліпла на одне око, скаржиться на постійні болі. Краплі не допомагають. Порадьте, що можна зроби­ти».

На термінальній стадії глаукоми терапевтичне лікування досить часто неефективне. За­капування не забезпечує ефек­тивного зниження очного тиску. Виникають хронічні болі. По­трібно оцінити стан оболонок ока та розглянути можливість хі­рургічного лікування. Якщо це неможливо або таке лікуван­ня вже проводилося, проте не дало достатнього ефекту, мож­на вдатися до лазерної цикло­фотокоагуляції, коли лазером ми впливаємо на відростки ци­ліарного тіла, зменшуючи тим самим продукцію внутрішньо­очної рідини. Відповідно, зни­жується внутрішньоочний тиск, зменшуються болі й усуваєть­ся запальний процес. Ця про­цедура є достатньо безпеч­ною, безболісною і проводиться в операційній в амбулаторних умовах (іноді пацієнт 1−2 дні му­сить спостерігатися у стаціона­рі). Ефект зберігається трива­лий час.

«Увечері після довгої робо­ти за комп’ютером відчуваю важкість в очах, болить голо­ва. Чи може це вказувати на глаукому або мігрень?».

Важливо, скільки людині ро­ків, адже це — патологія людей середнього та старшого віку. Молоді не хворіють, окрім ви­падків вродженої глаукоми. А от перелічені симптоми для цієї хвороби не характерні. Утім, коли йдеться про старшу люди­ну, глаукому все ж не варто ви­ключати.

Чи може це бути мігрень? Так, може. Мігрень часто супрово­джується болем в очних яблуках. Перед очима може з’являтися пляма, яку неврологи називають «аурою», тож не завадить про­консультуватися з лікарем. Вар­то також перевірити очне дно і стан зорового нерва.

Якщо людині – понад 40 років й вона багато часу проводить перед монітором комп’ютера, є порушення рефракції (за­ломлення світових променів в оптичній системі ока. — Авт.), може виникати астенопія, тоб­то зорове виснаження, втома. У такому разі може знадобитися корекція окулярами.

«У дитини (10 років) часто з’являються „ячмені“ на оці. Що порадите?».

Може бути кілька причин цієї недуги. Дуже часто це дисфунк­ція мейбомієвих залоз, які роз­ташовуються на повіках та про­дукують секрет. Коли ці залози закупорюються і на це накла­даються інші фізичні фактори, розвивається гострий запаль­ний процес.

Потрібно, щоб лікар переві­рив стан повік і самих залоз та призначив відповідне лікуван­ня. Важливим є також догляд за повіками: масажі, використан­ня мазей або спеціальних сер­веток, які допоможуть трохи від­крити ці залози.

«Коли дивлюся на біле тло, бачу перед лівим оком чорну цяточку, яка при рухах очного яблука відповідно переміщу­ється. Що це може бути і яке лікування?».

Поява чорної цяточки або «му­шок» перед очима, — часта скарга на прийомі лікаря-офтальмоло­га. Найчастіше так проявляєть­ся помутніння у скловидному тілі. Причин цього явища дуже бага­то. Залежно від того, як потра­пляє світло та падає тінь на сіт­ківку, помутніння можна бачити на темному або світлому тлі (на­приклад, коли людина читає книжку чи дивиться на сніг).

Загрози для здоров’я очей помутніння у скловидному тілі не несе, але й лікування його не існує. Жодних крапель засто­совувати не треба. З часом по­мутніння осяде, і його не буде видно. Старайтеся просто не звертати на це увагу. Звісно, якщо почнете зауважувати, що цятки почали з’являтися часті­ше або якщо ви хворієте на цу­кровий діабет чи артеріальну гі­пертензію, необхідно оглянути очне дно, бо ці цяточки можуть бути крововиливами у порожни­ні скловидного тіла.

«Часто тріскають судини в оці. Очі стають червоними. Що може бути причиною?».

Крововиливи під кон’юнктиву (тоді око справді виглядатиме дуже червоним) або це можуть бути просто розширені судини, тому не завадить перевірити їх­ній стан.

Це може бути також озна­кою запального процесу. Тоді потрібно просто застосовувати краплі.

Іноді причиною може бути артеріальна гіпертензія або інші захворювання, що супроводжу­ються прийомом антикоагу­лянтів та часто призводять до субкон’юнктивальних кровови­ливів.

«Чи небезпечно спати в лінзах? Чим це загрожує, бо я ношу їх постійно?».

Контактні лінзи призначені для носіння у денну пору доби. Тобто ввечері їх обов’язково по­трібно знімати. Недоліком лінз є те, що вони потребують ре­тельного догляду. Коли контак­тна лінза перебуває на оці 24 години на добу, страждає ро­гівка. Вона недоотримує жив­лення, тож у тих пацієнтів, які порушують режим носіння кон­тактних лінз, виникають досить специфічні кератити (запален­ня рогівки ока. — Авт.). Тому я не рекомендую спати в лінзах чи використовувати їх не за пока­заннями.

Найкращі лінзи — одноденні: зранку вдягнули, ввечері – зня­ли й викинули, а наступного дня — вдягнули інші. Ті, що розрахо­вані на один або три місяці, на ніч треба обов’язково знімати. До нас часто звертаються паці­єнти, які заснули в контактних лінзах. Лінза потрапляє у верх­нє склепіння, скручується, вони не можуть її вийняти, травму­ють собі рогівку. Нам доводить­ся витягати ці контактні лінзи, й після того певний період часу людина не може їх носити.

— Як повернути зір з мінус п’ять на одиницю?

— Якби це хтось знав, люд­ство було б йому дуже вдячним (усміхається). У випадку міо­пії повернути зір неможливо ні краплями, ні вітамінами. При­чина — в особливостях будови очного яблука, силі заломлен­ня лінзи, оптичних середови­щах ока. Втім, існують альтер­нативні варіанти корекції зору: окулярами, контактними лінза­ми й лазером. Усі три застосо­вують у пацієнтів молодого віку з короткозорістю. Кожна люди­на обирає оптимальний для неї варіант або комбінує їх. За до­помогою лазерної корекції при мінус п’ять можна досягти го­строти зору в одиницю. Звісно, потрібно врахувати, чи немає астигматизму, який стан сітків­ки та чи немає протипоказань для проведення цієї процедури.

Власта Колодинська