Синдром, що може призвести до летального кінця

0
93

За даними ВООЗ, ожиріння є епідемією ХХІ століття — від нього страждає 1,7 мільярда осіб на Землі. Лідер із зайвої ваги — США, де 34% громадян мають надлишкову масу тіла, 27% – ожиріння. В Європі від ожиріння страждає 25% дорослого населення. Україна на третьому місці у світі – понад 30% працездатних осіб мають надлишкову масу тіла, 25% страждають від ожиріння. У людини розвивається метаболічний синдром — це комплекс метаболічних, гормональних та клінічних порушень, основу яких становить ожиріння і які є факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Про причини, симптоми, діагностику метаболічного синдрому та, головне, його профілактику розповідає ендокринологиня, лікарка вищої категорії Марта Ткач.

— Насамперед слід визначи­тися з терміном «метаболічний синдром». Це самостійне за­хворювання?

— Метаболічний синдром — це не захворювання, а стан, що об’єднує групу факторів ризику, які призводять до розвитку хвороб серця, діабету, інсульту. Говорячи доступною мовою — це інтенсив­ність, з якою наш організм пере­творює речовини, що містяться в продуктах харчування, в енергію або калорії. Відтак спожитий бу­терброд перетвориться у глюкозу, але якщо на цей момент організм не потребує енергії, то калорії перетворяться в жир. Якщо ж ви задовольняли справжній голод, вони підуть на підтримку робо­ти всіх органів і систем. Із цілої низки причин: порушення функ­ціонування системи залоз вну­трішньої секреції, психологічний дискомфорт і стрес, малорухли­вий, неправильний спосіб життя, незбалансоване та несвоєчасне харчування, недостатній сон — ор­ганізм людини починає накопичу­вати жирову тканину. На біологіч­ному рівні організм сприймає те, що відбувається, як підготовку до серйозних катаклізмів і починає запасати поживні речовини. Най­страшніше, що в процесі набору маси тіла всі фактори, що призво­дять до нього, взаємно підсилюю­ють один одного. Крім того, вна­слідок зайвої ваги розвиваються інші небезпечні захворювання: гіпертонія, ішемічна хвороба сер­ця, апное і гіпопное сну, варикоз­на хвороба нижніх кінцівок, артроз великих суглобів тощо. Людина швидко втрачає працездатність, з’являються соціальна дезадап­тація, інвалідність. До максимуму зростає ризик раптової смерті.

— Що лежить в основі мета­болічного синдрому?

— Найважливіший фактор, що впливає на швидкість метабо­лізму, — маса вашого тіла. Чим більший цей показник, тим вища швидкість обміну речовин. Саме тому у чоловіків усі обмінні проце­си відбуваються на 10−20% швид­ше, ніж у жінок. Впливають на ме­таболізм спадковість і гормони, які виробляє щитовидна залоза. До речі, зайва вага може бути спричинена порушенням функції щитовидки, і в цьому випадку слід пройти обстеження в ендокрино­лога. З віком обмін речовин має властивість сповільнюватися. Так, за оцінками учених, у жінок, яким за 30, він знижується на 2−3% кожні десять років.

— Як проявляються симпто­ми метаболічного синдрому, окрім появи зайвої ваги?

— Поява надмірної ваги — це лише вершина айсберга, за якою приховується цілий «букет» за­хворювань, — аж до інфаркту та інсульту. За статистикою, рівень смертності у людей, які стражда­ють від метаболічного синдрому, набагато вищий, ніж у тих, хто не схильний до цього захворювання. Початково діагностуються симп­томи метаболічного синдрому — дисліпідемія — порушення нор­мального співвідношення жирів у крові та артеріальна гіпертензія. Однак в основі всіх проявів мета­болічного синдрому лежить явище інсулінорезистентності – знижен­ня чутливості до інсуліну: в крові одночасно збільшується кількість інсуліну та глюкози, але при цьому клітини не отримують достатньої кількості глюкози через її «нечут­ливість» до інсуліну. Нагадаємо, все це перебігає на тлі ожиріння. З метаболічним синдромом також тісно взаємопов’язані атероскле­роз та ішемічна хвороба серця.

Не всі симптоми синдрому проявляються одночасно. Іноді порушення метаболізму можна діагностувати навіть за незначно­го збільшення маси тіла в сукуп­ності з такими ознаками, як під­вищена втомлюваність, задишка, головний біль, часте сечовипус­кання, спрага, підвищений апетит, апатія тощо. Ще один із основних симптомів метаболічного синдро­му — цукровий діабет 2-го типу. Також слід звернутися до лікаря на предмет виявлення порушен­ня метаболізму за стенокардії, порушень ерекції у чоловіків та синдрому полікістозних яйників у жінок, за подагри та підвищеного вмісту сечової кислоти у крові.

— Які критерії діагностики розладу?

— Ключові критерії метаболіч­ного синдрому такі: окружність талії понад 80 см у жінок і понад 94 см у чоловіків. При цьому у пацієнта діагностується абдомі­нальний тип ожиріння, тобто від­кладення у верхній частині тіла, на животі і збільшення вісцерального жиру; рівень артеріального тиску; тригліцеридів; ліпопротеїнів низь­кої та високої щільності; рівень глюкози у плазмі крові натще; то­лерантність до глюкози. За вияв­лення основного (окружність та­лії) та будь-яких двох додаткових критеріїв діагноз метаболічного синдрому вважається підтвер­дженим

— У чому полягає лікування цього розладу? Чи це лише дієта?

— Першим кроком у лікуванні зайвої ваги є низькокалорійна діє­та, зменшення споживання жирів тваринного походження та част­ково рослинних жирів, обмеження вживання вуглеводів, що легко за­своюються, насамперед цукру та солодощів. У вашому раціоні має бути велика кількість клітковини у вигляді овочів та дещо менше фруктів. Проте обмеження в хар­чуванні зазвичай малоефективні, якщо їх не доповнити фізичним навантаженням. Фізична актив­ність сучасної людини зменши­лася у 2−2,5 раза, а організм до таких радикальних змін ще не пристосувався, тож більше рухай­теся. Принаймні ходіть по сходах, пройдіть кілька зупинок пішки — це теж спорт. Програма фізичних за­нять повинна бути складена після обстеження серцево-судинної та дихальної систем. Найрезульта­тивнішими є вправи на силових і кардіотренажерах: бігова доріж­ка, степер, велотренажер. Такі тренування максимально приско­рюють обмін речовин. Залежно від інтенсивності навантаження, він може активізуватися на 20−30%. Звичайно, через кілька го­дин після тренування рівень мета­болізму повернеться до звичної позначки, але на занятті ви встиг­нете позбутися зайвих калорій.

— Відомо, що стрес — один із «провокаторів» ожиріння. Є твердження, що всі люди ді­ляться на два табори: меншість у стресі голодує, більшість стрес «заїдає»…

— Вчіться панувати над своїми емоціями, адже потім контролю­вати апетит вже набагато складні­ше: накопичення жиру в організмі супроводжується надмірною кон­центрацією інсуліну у крові, який провокує ще більше відчуття го­лоду. Ожиріння — першопричина серйозних захворювань: артері­альної гіпертензії, цукрового діа­бету, серцево-судинної системи. Звідси випливає базове поняття метаболізму: не хочете бути обтя­женим зайвими кілограмами, не споживайте більше калорій, аніж можете витратити.

Якщо вас турбує самопочуття, спричинене надмірною вагою тіла, необхідно звернутися до лікаря. Медицина володіє сучасними лі­ками для контролю засвоєння ор­ганізмом жирів та процесів обміну глюкози. Медикаменти добирають індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням особливостей орга­нізму та даних клінічних обстежень. Часто медикаментозне лікування є необхідним доповненням до зміни способу життя та одужання.

Оксана Нагірна