Спеції та прянощі життя продовжать до глибокої старості

0
782

 

У нашому щоденному раціоні є цілий арсенал чудових профілактичних та лікувальних засобів. Ви, можливо, вже здогада­лися, що мова піде про спеції та прянощі. Причому не лише про те, як використовуються прянощі та спеції у кулінарії, а й про їх застосуванняв в народній медицині. 

Почнемо з того, кому спеції та прянощі взагалі протипоказані. Адже у кожних ліків (ми, як стверджують жителі сходу, теж повинні ставитися до спецій та прянощів, як до фармацевтичних препаратів) є протипоказання. 
Отож, спеції та прянощі не слід додавати до страв при наступних захворюваннях: 
– виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки у стадії загострення; 
– важка ниркова, печінкова чи серцево-судинна недостатність; 
– кровотечі (шлунково-кишкові, маткові, легеневі, гемороїдальні); 
– гострі хірургічні захворювання; 
– важкий перебіг цукрового діабету; 
– сильні та важкі алергічні реакції; 
– онкологічні захворювання; 
– психічні розлади у стадії загострення. 
Але коли загострення минає і стан хворого стабілізується, спеції, навпаки, при правильному використанні (!) зміцнюють здоров’я і пришвидшують одужання. 
А тепер кілька слів про те, які спеції та прянощі слід вживати при певних недугах. 
Ендокринні захворювання, цукровий діабет: м’ята перцева, ялівець, куркума, чебрець. 
Подагра, обмінні артрити: м’ята перцева, лавровий лист, імбир, шавлія, лимон, цибуля, часник, хрін, паприка, чебрець. 
Ожиріння. Корисні: м’ята перцева, ялівець, фенхель, чебрець, петрушка, кріп, шавлія. 
Шкідливі: будь-які гострі приправи і закуски, перець, хрін, гірчиця. 
Атеросклероз: м’ята перцева, чебрець, шавлія, цибуля,часник, кріп. 
Хронічний гастрит, пептична виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки. 
Корисні: меліса, м’ята перцева, шавлія. 
Шкідливі: будь-які гострі приправи і закуски, перець, хрін, гірчиця. 
Закрепи: кмин, кріп, часник, базилік, коріандр. 
Хронічний коліт: Корисні: м’ята перцева, шафран, фенхель, гвоздика, кмин, кріп, шавлія. 
Шкідливі: будь-які гострі приправи та закуски, перець, хрін, гірчиця, цибуля, часник. 
Зниження апетиту: м’ята перцева, гірчиця, цибуля, часник, кмин, петрушка, кріп, розмарин, перець чорний, хрін, імбир, шавлія, естрагон, базилік, гвоздика. 
Підвищене газоутворення у кишків­нику: фенхель, гвоздика. 
Захворювання нирок і сечовивідних шляхів: м’ята перцева, шавлія, петрушка, кріп, фенхель, хрін, часник, чебрець, лимони. 
Серцево-судинні захворювання, гіпо­тонія: м’ята перцева, ялівець, шавлія, розмарин. 
Гіпертонія. Корисні: меліса, шафран, ялівець, петрушка, кріп, цибуля, часник, хрін. 
Шкідливі: солоні та гострі приправи і закуски. 
Багато спецій та прянощів є лікувально-профілактичними засобами широкого спектру дії, тому, коли вагаєтесь, чим приправити страву, враховуйте це. Таким чином ви зможете підтримати своє здоров’я та здоров’я своїх близьких. 
Кориця: знижений апетит, камені у жовчному міхурі, гастрит, цукровий діабет. 
Гвоздика: розумові перевантаження, шлунково-кишкові захворювання (хронічні коліти, підвищене газоутворення у кишківнику). 
Фенхель: шлунково-кишкові захворювання (гастрит, пептична виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки, підвищене газоутворення у кишківнику), панкреатит, холецистит, підвищений артеріальний тиск. 
Імбир: закрепи, обмінні артрити. Імбир використовується для підсилення вироблення травних ферментів, коли людина переїла (приміром, під час святкових застіль), а також для послаблення нудоти, приміром, при закачуванні у транспорті. 
Розмарин: серцево-судинні захворювання (гіпотонія, вегетосудинна дистонія), профілактика грипу та ГРВІ, синдром хронічної втоми, імпотенція. 
Базилік: захворювання нервової системи (мігрень, розумові перевантаження, безсоння). 
Лавровий лист: обмінні захворювання (остеохондроз, подагра, обмінні артрити). 
Коріандр: захворювання шлунково-кишкового тракту (геморой, підвищене газоутворення у кишківнику, відрижки, спастичні болі у шлунку). 
Лікарі епохи Відродження казали: «Усе є ліки, і все є отрута — різниця в дозі». Це дуже доречні слова до сьогоднішньої теми. Знайте міру у використанні спецій та прянощів. Використовуючи приправи, враховуйте усі «плюси і мінуси», а ще — слухайте себе: якщо організм «не хоче» тієї чи іншої добавки, не додавайте її у страву.

 Сторінку підготувала Ганна ВИННИК