Еліксир у келиху

0
413

Мабуть, жодний інший напій не має такої славної й давньої історії. Чимало видатних поетів оспівували і смак вина, і стан, до якого призводить його вживання. Судячи з археологічних свідчень, сучасна виноробна індустрія веде своє походження від дикого винограду, що ріс за неоліту в гірських районах Західної Азії. Саме там, у горах нинішнього Північного Ірану, археологи знайшли затверділі рештки найстарішого вина у світі: вони залишилися на денці глиняної посудини, яка пролежала в печері близько 10 тисяч років!
Від тих прадавніх часів вино рушило по світах тріумфальною ходою. Шумер та Аккад, Еллада (грецьке слово akraditzomaі — снідати — в дослівному перекладі означає «пити вино»), Єгипет, Рим, Середньовічна Європа — скрізь вино було поза конкуренцією серед напоїв. Цікаво, що ні в Старому, ні в Новому Заповітах майже не згадується вода як повсякденне питво, зате велемовно йдеться про вино. Апостол Павло в Першому посланні до Тимофія радить: «Надалі пий не саму воду, але додавай трохи вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг». Загалом християнство до помірного вживання вина ставиться позитивно, тим більше, що, як пам’ятаємо, Ісус Христос у місті Кан перетворив воду саме на вино.
Наші пращури теж знали й цінували вино. У Київську Русь привозили з Візантії романею та мальвазію. За часів козаччини старшина часто потішала себе винами, купованими в іноземних торговців. Відомо, що чумаки зі своїх подорожей привозили, крім солі та сушеної риби, ще й «царгородський трунок».
Тепер — про цілющі властивості. Вино може бути по-справжньому корисне, якщо вживати його грамотно і в міру. Певна річ, справедливо це лише стосовно якісних вин, а не «шмурдяку» — численних підробок, яких повно в наших магазинах. Вино можна вважати рятівником якщо не людства, то європейців точно. Відомий лондонський дієтолог доктор Девід Шерман писав: «До відносно недавнього часу люди вживали для пиття ту ж річкову воду, в котру спускали нечистоти, де милися й прали білизну. У такий спосіб поширювалися холера, дизентерія і багато інших шлункових хвороб. Ми навряд чи колись дізнаємося, скільки мільйонів землян звели вони в могилу, але цифра напевне астрономічна. І якби людина кілька тисяч років тому не перейшла до регулярного споживання вина, пива та різних форм самогону, ці недуги могли б спричинити загибель західної цивілізації. Фільтрація й очищення води, призначеної для пиття, ввійшли в європейську практику лише в середині XIX століття».
Відомо, що давні греки додавали в питну воду для дезінфекції трохи білого вина. І мали цілковиту слушність. Червоне й біле вина, а також чистий спирт однаково токсичні для сальмонел і колібактерій, однак розведене біле вино, змішуючися зі шлунковим соком, справляє найсильнішу антибактеріальну дію. Можна вважати науково доведеним, що природна вода, в котру додано до однієї третини червоного натурального вина, через годину стає знезаражена.
Збудники будь-якого різновиду тифу гинуть у сухому виноградному вині протягом кількох хвилин, максимум — години. Навіть у дуже розведеному (в кілька разів) гинуть вібріони холери. Коли у 20-х роках минулого століття в Криму була епідемія дизентерії, поширення її в умовах нестачі медикаментів стримували регулярним профілактичним уживанням розведеного на дві третини водою натурального вина.
Цей напій корисно вживати для поліпшення обміну речовин. У ньому містяться інгредієнти, котрі стимулюють вуглеводистий, азотистий і мінеральний обмін.
Він багатий на вітаміни та мікроелементи. Залізо, марганець, магній, йод, титан, кобальт, калій, фосфор, рубідій, вітаміни С, В, РР, кислоти, біосин, ефірні олії, складні ефіри, альдегіди — усі ці речовини тонізують організм і знижують артеріальний тиск. Антоціани (барвники) навіть у малих концентраціях мають властивості антибіотиків. А за радіоактивністю вино близьке до мінеральних лікувальних вод. Помірне його споживання зміцнює артерії, знижує рівень холестерину в крові, протидіє серцево-судинним захворюванням, уповільнює процес старіння тканин. Жителі тих регіонів Західної Європи, де здавна існує виноробство, мають стійкий імунітет до алкогольної патології. Вино справляє тонізуючу, діуретичну, антистресову, бактерицидну і антиалергічну дії. Напівсолодкі червоні й білі вина з наявністю вуглекислого газу можуть бути запропоновані при інфаркті міокарда, грипі, малярії, серцевій недостатності.
Люди, котрі регулярно випивають трохи червоного вина, менш уразливі до вірусів поліомієліту, ґерпесу. Воно добре розчиняє зубний наліт, запобігає розвиткові карієсу.
Але повторюю знов і знов: головне правило в уживанні вина — знати міру. Яка вона? Згідно з новітніми даними, у жінок, котрі випивають під час їди один-два середнього розміру бокали сухого червоного вина на день, стабільно знижується рівень смертності. Чоловіки (в них алкоголь виводиться з організму швидше) можуть випивати на день по три бокали. Встановлено: у непитущих людей рівень смертності на 50% вищий (особливо від серцевих захворювань), ніж у тих, хто щодня вживає сухе вино в помірних кількостях. При відхиленнях у той чи інший бік від рекомендованої дози смертність підвищується. Ще одне: помиляються ті, хто вважає, нібито вино підвищує артеріальний тиск. Підвищення спостерігається лише в осіб, котрі випивають більше трьох бокалів поспіль. І навпаки: 40% абсолютно непитущих мають тиск вищий, ніж ті, хто помірно споживає якісне натуральне вино.
Ризик шкоди для здоров’я істотно зростає при щоденному вживанні 600 мл вина (для жінок достатньо половини). Надмірне винопиття призводить до розладів діяльності печінки, серця, а також психіки.
У Франції (країні з давньою традицією виноробства і культурного винопиття) широко відома «Таблиця доктора Ейло». Пропоную витяг із неї.
Для підтримання серцевого м’яза: легкі білі вина, особливо сухе шампанське («Брют»).
При розладі шлунка: червоні екстрактивні сухі вина (сапераві, каберне).
При анемії: дві склянки червоного столового вина на день.
При атеросклерозі: сухі білі вина з мінеральною водою.
При авітамінозі: будь-яке натуральне вино.
При грипі, бронхіті, пневмонії: гаряче червоне вино з медом або цукром.
При туберкульозі: червоне вино в невеликих дозах.
При виснаженні, знесиленні: портвейн (якісний, марочний!), мадера, херес — кілька столових ложок на день.
При блюванні: сильно охолоджене шампанське «Брют».
На думку експертів, сухе вино приносить максимальну користь, коли його пити у процесі їди.
І — насамкінець. Усі вищевказані цілющі властивості притаманні натуральним виноградним винам і не поширюються на інші алкогольні напої, в тому числі слабкі (пиво, плодово-ягідні вина). У них теж можуть бути певні корисні якості, але плутати їх із вином не слід. Також не властиві описані вище якості й винам, виробленим із гібридних сортів винограду, зокрема вельми поширеним ізабеллі та ноа. Річ у тому, що в процесі бродіння в такому вині утворюється не тільки етанол, а й у значній кількості метанол, який є отрутою для людського організму.
Світлана ТРОЇЦЬКА,
лікар-дієтолог, кандидат медичних наук.