Настав червень. Саме о цій порі грозова діяльність у наших краях найактивніша. Певна річ, це не означає, що в інші літні місяці ані гримне, ані блисне, цього року вже й гриміло, і блискало, були й людські жертви (як, на жаль, щороку). Тож тим більше є привід для розмови.
ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ ГРОЗИ?
Грози виникають за високої несталості повітря, а це буває, коли температура його з висотою знижується дуже швидко — десь із 100С на кожен кілометр або й ще швидше, і, крім того, повітря багате на вологу й достатньо прогріте в нижньому шарі атмосфери. Потрібна значна енергія, зосереджена в невеликому об’ємі купчасто-дощової хмари. Надходить ця енергія з водяної пари, яка, підіймаючись угору і охолоджуючись, конденсується і виділяє тепло. Умови, сприятливі для утворення гроз, звичайні для низьких широт, районів із спекотним та вологим кліматом. Там грозова діяльність може тривати увесь рік. У помірному ж поясі (це й у нас) сприятливі для грозоутворення умови частіше виникають літньої пори.
ЯКІ БУВАЮТЬ БЛИСКАВКИ?
Розряди атмосферної електрики можуть проходити всередині грозових хмар, між хмарами і між хмарою та землею. У всіх випадках розряд виникає між різнозарядженими вогнищами атмосферної електрики у вигляді блискавки, що миттю пробігає між ними. Найчастіше спостерігається лінійна блискавка. Вона має форму ламаної або зигзагоподібної яскраво світної лінії, яка являє собою шлях електронів, що рухаються зі швидкістю 3·104 км/с. Спостерігач бачить лінійну блискавку мізерну частку секунди — час, потрібний для того, щоб електричний розряд пройшов шлях від одного вогнища до іншого, — зазвичай це кілька кілометрів. Звуковий супровід — грім — ми звичайно чуємо дещо пізніше, що й зрозуміло: швидкість звуку — 340 м/с, а світла — 300.000.
Бувають ще розгалужені блискавки, чечіткові (ракетні) — різновиди лінійної, і рідкісна плеската блискавка — безшумне білувате світіння частини грозової хмари, яке триває якусь частку секунди.
Ще одне рідкісне явище — кульова блискавка. Круглий світний м’ячик діаметром від 3 до 20 см утворюється при сильних грозах, після тривалих розрядів із звичайними блискавками і дощу, тобто це явище має вторинний характер. Тривалість існування кульової блискавки — від кількох секунд до хвилини, швидкість руху незначна, кілька секунд вона може бути навіть нерухомою. Світиться не дуже яскраво — як невелика електрична лампочка. Може проникнути у приміщення крізь невеликі отвори чи щілини і накоїти лиха — вибухнути. Частіше ж зникає безслідно, немовби розчинюючись у навколишньому повітрі. Стосовно природи кульової блискавки існують різні гіпотези. Найпоширеніша говорить, що ця блискавка являє собою згусток плазми, тобто іонізованого газу, що складається із суміші іонів газів повітря та молекул води, які формують складні комплекси — т. зв. кластери. Взаємодіючи між собою, останні утворюють поверхневе натяжіння, здатне надати згусткові плазми (або «грозовій речовині») кулеподібної форми.
ЯК ЗАХИСТИТИСЬ ВІД ГРОЗИ?
Грозові розряди надзвичайно небезпечні. Сила струму в каналі блискавки може сягати сотень тисяч ампер! Тож слід пам’ятати кілька простих правил. Намагайтеся, щоб ваші тіло й одяг були сухі — тоді небезпека ураження блискавкою знижується. У лісі сховатися від грози можна серед невисоких дерев (не на галявині!), на відкритій місцині — в сухій ямці. І в жодному разі — не під самотнім деревом! Пісковий і кам’янистий ґрунти безпечніші за глинястий. Якщо ви носите довге волосся, то під час грози зберіть його у «хвіст». Не зупиняйтеся біля водойм і під скелями. Ліпше не мати біля себе металевих предметів, не розкривати над собою парасольку під час грози, не їздити на велосипеді. Взагалі намагайтеся не бігати, а якщо вже довелося, то не юрміться, а пересувайтеся на відстані один від одного. І вимкніть до дідька мобільний телефон! Від нього й так шкода для здоров’я, а під час грози — ще й небезпека для життя.
ПРО ЩО СЛІД ПАМ’ЯТАТИ ПІД ЧАС ГРОЗИ
Як правило, грози часто йдуть проти вітру.
Відстань до грози визначається за часом між спалахом блискавки і гуркотом грому (1 секунда – відстань 350 метрів, 2 секунди – 600-700 метрів, 3 секунди 1000 метрів).
Зазвичай перед початком грози вітер змінює свій напрямок або зовсім ущухає.
Намагайтеся, щоб ваше тіло й одяг були сухі. У цьому разі небезпека враження блискавкою знижується.
Якщо ви відпочиваєте в наметах, стежте, щоб вони не стояли на опуклих формах рельєфу.
Якщо гроза заскочила вас у лісі, сховатися від неї можна лише серед невисоких дерев (намагайтеся не зупинятися на галявині лісу), а на відкритій місцевості – в сухій ямці.
Пам’ятайте, що піщаний і кам’янистий ґрунт безпечніший за глинистий.
Довге волосся під час грози краще зібрати у „хвіст”. Адже ворушіння волосся є ознакою підвищеної небезпеки.
Під час грози не зупиняйтеся біля водойм і під скельним навісом.
Не зберігаєте металеві предмети в наметі, не ховайтеся від грози під парасолькою і не катайтеся на велосипеді.
Намагайтеся не бігати, а якщо довелося переміщатися під грозою, то краще робити це на невеликій відстані одне від одного.
Під час грози вимкніть мобільний телефон.
