Посадіть смереку біля хати

0
1631

Хата смерекова — родина здорова. Так говорять про ялину європейську (Рісеа аbіеs), місцева назва смерека. Справді, деревина її міцна, м’яка, легка, просочена живицею. З неї повільно випаровуються складові частини живиці, які знезаражують приміщення, знищуючи шкідливі бактерії.
У Карпатах трапляються смерекові ліси, де висота дерев сягає 60-65 м, а запас деревини на 1 га — 900, інколи до 1200 кубометрів. Смерека виділяє багато фітонцидів (бактерицидні речовини), поглинає вуглекислий газ і віддає кисень. Один лише гектар ялинових деревостанів затримує і знешкоджує 32 тонни пилу, поглинає в середньому 17 тонн вуглекислого газу і виділяє до 13 тонн кисню.
У давнину народи Європи вважали ялину захисницею звірів, птахів і рослин. І людей добрий дух смереки боронив од усіляких негараздів. Шанували це дерево як символ вічного життя та молодості. Прагнучи задобрити могутніх духів лісу, які живуть на священних ялинах, розвішували на гіллі різні прикраси.
Досі в деяких селах існує звичай: при закладинах нового будинку приносять із лісу маленьку смерічку і садять на куті. Будівельники й господарі оселі вірять, що тоді домівка буде довговічною і в ній завжди пануватимуть мир та злагода.
У народній медицині використовують кору смереки, хвою, бруньки, смолу та шишки. Зокрема, відвар бруньок дають усередину при запаленні верхніх дихальних шляхів, бронхіті, запаленні легень, нирковокам’яній хворобі, подагрі, водянці, запаленні жовчного міхура. Якщо неподалік вашого житла росте смерека, уважно придивіться до неї: навіть із невеликих ранок точиться смола (живиця). Її висушують, розтирають на порошок і присипають рани, навіть гнійні, задавнені. Допомагає!
Під шатро густого ялинника майже не проникає сонячне проміння. Там завжди напівтемрява, сирість і смолистий дух, а землю вкриває товстий шар опалої хвої (глиці). Тварин і птахів у такому лісі мало, хоча білки, дятли, шишкарі мостять собі житло. Нижня частина стовбурів укрита мохом і лишайником. Смереки стоять щільною стіною. Здається, що за ними причаїлися якісь міфічні істоти. Можливо, тому напівморок і вологість під ялиновим наметом нагадують нам про сутність потойбічного світу. Не дивно, що поховальні вінки часто виготовляють із ялинових гілок. Ось тому, либонь, і викликає смерека негативні емоції в деяких марновірних людей. Але це — лише особисті почуття, не підкріплені жодним науково обґрунтованими фактом.
А ось найпоширеніші рецепти. Внутрішньо — відвар бруньок (10 г, або одна столова ложка сировини, на 200 мл окропу) приймають по половині чи третині склянки двічі-тричі на день після їди, підсолоджуючи медом або цукром. Можна приготувати сироп: свіжі бруньки тонкими шарами закладають у скляний посуд, пересипаючи цукром, настоюють 3-4 тижні, приймають по чайній ложці тричі на день. 30 г свіжої хвої промивають холодною перевареною водою, заливають склянкою окропу, кип’ятять 20 хвилин, охолоджують, проціджують, додають за смаком мед або цукор і випивають за день. Столову ложку суміші бруньок ялини, коренів алтеї лікарської та солодки (лакриці) голої, листя шавлії лікарської і насіння фенхелю (1:2:2:1:1) заливають у термосі двома склянками окропу, настоюють кілька годин, проціджують і одержаний настій уживають по дві столові ложки кожні 2-3 години при гнійних бронхітах. Чотири повні чайні ложки суміші (порівну) бруньок ялини, листя подорожника великого і підбілу звичайного настоюють дві години у склянці холодної перевареної води, тоді варять п’ять хвилин і одержаний настій уживають по третині склянки тричі на день при бронхіальній астмі, бронхоектазах, гнійному бронхіті, кашлюку (коклюші).
Зовнішньо — закапують у ніс по 4-5 крапель або полощуть горло 5-6 разів на день відваром (40 г зелених шишок на 200 мл окропу). Роблять інгаляції настоєм бруньок (20 г сировини на 200 мл окропу). 500 г бруньок або посіченої хвої варять півгодини у п’яти літрах води і додають до повної ванни, яку приймають 2-3 рази на тиждень. Суміш (порівну) живиці, жовтого воску, меду і соняшникової олії розтоплюють на вогні, добре перемішують, охолоджують і одержану мазь застосовують для лікування гнійних ран. Суміш (порівну) живиці, свинячого смальцю (несолоного) і жовтого воску розтоплюють на вогні, добре перемішують, охолоджують і одержану мазь застосовують для лікування фурункулів.
Додам іще, що хвоя смереки навіть узимку виробляє вітамін С.
Василь РЯБЧУК,
біолог-лісознавець, професор
Сторінку підготувала Ганна ВИННИК