Як не стати жертвою раку?

0
188

Щороку онкологічні хвороби відбирають життя у 90 тисяч українців, а ще близько 160 тисяч наших співвітчизників захворюють на рак. Незважаючи на всі зусилля медицини, ця статистика не лише не зменшується, а й зростає.
Враховуючи злободенність проблеми, кореспондент попросив доктора медичних наук, професора, директора Національного інституту раку Ігоря Щепотіна розповісти про неї більш детально, а також про те, як знизити ризик стати жертвою цього небезпечного захворювання. 

— Перші згадки про онкологічні хвороби датуються приблизно 1600 роком до нашої ери, — говорить Ігор Борисович. — Ми можемо лише здогадуватися про кількість його жертв, але, мабуть, не помилюсь, коли скажу, що рахунок йде на сотні мільйонів, а то й мільярди.
Утім, перейдемо до днів сьогоднішніх. Так ось, Україна за показниками смертності є лідером у Європі: у нас щогодини помирають 10 осіб, кожен 59-й чоловік і кожна 37-а жінка отримують діагноз «рак». Захворіти протягом життя ризикує кожен 3–4-й українець і кожна 5–6-а українка. Загалом майже мільйон українців перебуває на відповідному обліку в онкологічних диспансерах.
— Жахлива статистика!..
— Так, вона не додає оптимізму. Але слід пам’ятати, що до цього мільйона входять як ті, кому поставлено онкологічні діагнози, так і люди, у яких лікарі запідозрили хворобу, у кого передраковий стан і хто має проходити обов’язкове в таких випадках обстеження та лікування. А також і прооперовані пацієнти, що вважаються здоровими, проте повинні все ж перебувати під медичним наглядом.
— Навіщо?
— Хвороба ця досить підступна і може повернутися до людини будь-якої миті. Особливо коли вона не дотримується рекомендацій лікаря-онколога.
— Які види раку найчастіше зустрічаються серед нашого населення?
— Це, зокрема, рак шкіри, легенів, молочної залози, товстої кишки, простати і сечового міхура.
— Над проблемами, пов’язаними з попередженням раку і лікуванням онкохворих, б’ються видатні вчені, кращі світові клініки, цивілізований світ витрачає мільярди доларів. І все безрезультатно…
— Я би так не стверджував, адже останнім часом людство все ж навчилося воювати з цією хворобою. Правда, ймовірність перемоги залежить від багатьох факторів. Приміром (і це головне), від того, на якому етапі її виявляють. Якщо на першій стадії, то на 90% успіх гарантовано. Серед тих, у кого вона на 2-й, виліковуються близько 80%, а на 3-й — тільки 25–30%. Якщо ж звернутися до статистики, то побачимо: майже 50% хворих з урахуванням усіх 4 стадій долають хворобу.
Загалом ані вчені, ані медики так і не розгадали механізму виникнення і розвитку раку, не до кінця з’ясовано, коли і під впливом яких саме факторів вмикаються злоякісні процеси в організмі людини. Натомість знаємо, що хвороба розвивається в результаті змін в одній-єдиній клітині. Якій саме — достеменно невідомо.
— Якщо можна, більш детально про це.
— Цікаво, що ракові клітини існують в організмі людини від самого її народження: щодня у ньому продукується десятки таких клітин. І вона не захворює доти, доки імунна система розпізнає їх і знищує. А от коли їх стає забагато, то може утворитися пухлина. Це відбувається і тоді, коли імунна система пригнічена і не здатна опиратись недузі. Імунітет суттєво знижують вірусні та різні хронічні захворювання, стреси, тютюнокуріння, алкоголь, фізичні та нервові перенавантаження.
Причин, які провокують розвиток ракових клітин, багато. Чи не найголовніша — вплив канцерогенів, які здатні викликати чи прискорювати розвиток новоутворень. До організму людини вони потрапляють з їжею, повітрям, водою. І відбуватися цей процес може протягом кількох, а інколи і більше років.
Однією з причин раку є також природне старіння людського організму. Річ у тім, що з віком накопичуються різні захворювання, знижується ефективність механізмів, відповідальних за оновлення клітин і імунітет. А це дає зайвий шанс на виникнення і розвиток хвороби.
Провокаторами раку називають фізичні, хімічні та біологічні фактори. Найбільше — хімічні, тобто канцерогени. Сучасна наука налічує їх майже 500!
— Щороку онкологічні захворювання зводять із білого світу десятки тисяч українців. Більш того, кількість хворих зростає. Вас як керівника головної медичної установи, в стінах якої щороку лікуються тисячі хворих, це не насторожує?
— Насторожує, ще й як. І не тільки як директора Національного інституту раку: до чужого горя, смертей нормальній людині звикнути неможливо…
Але хіба інші хвороби не зводять? Наприклад, торік серцево-судинні відібрали життя у більш ніж 400 тисяч наших громадян. Я ніскільки не спрощую ситуації, яка склалася з цими захворюваннями: читач повинен зрозуміти, що безпечних хвороб не буває, будь-яка з них може загрожувати життю людини. Однак з онкологічними склалася особлива ситуація.
— Чому?
— Насамперед через їх непередбачуваність, безсимптомність протікання, коли захворювання здебільшого виявляється на пізніх стадіях — тоді, коли лікування стає вкрай складним і, на превеликий жаль, безуспішним. Якщо ми говоримо про захворюваність на рак, то повинні чітко усвідомити, що онкологічна захворюваність — це проблема не тільки медицини. Вона пов’язана з багатьма іншими факторами.
— Що Ви маєте на увазі?
— Життєдіяльність людини, наприклад. Зокрема, її ставлення до природи. Ви ж подивіться, якої непоправної шкоди їй завдається останнім часом! Повітря забруднюють промислові гіганти, які не бажають вкладати гроші в природоохоронні заходи, кількість автомобілів за останні 20 років зросла в десятки разів, призвівши до надмірної загазованості наших вулиць. Крім того, полиці супермаркетів заполонили овочі та фрукти, інші продукти харчування, вирощені за так званими передовими технологіями. Та ще й вода, що тече з кранів, насичена залізом, іншими важкими металами — ось неповний перелік причин, які провокують виникнення онкологічних хвороб.
До того ж є фактори, які від нас не залежать, приміром сонячне опромінення, радіація.
Ми самі добровільно наражаємося на ризик стати пацієнтом лікаря-онколога. Давно доведено шкідливість тютюнокуріння, однак мільйони українців, знаючи про це, не відмовляються від шкідливої звички. Підвищує ризик і зловживання алкоголем, неправильне харчування.
— А яка ситуація з онкологічними захворюваннями в інших країнах? Скажімо, в Європейському Союзі.
— Теж складна. Щороку у світі виявляють близько 10 мільйонів онкологічних хворих, майже 8 мільйонів помирають. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, злоякісні пухлини посідають друге місце серед причин смерті землян, поступаючись лише серцево-судинним. Так, у Франції, де життєвий рівень населення значно вищий, рівень захворюваності становить понад 350 випадків на 100 тисяч її громадян. Причини приблизно ті ж. Наприклад, старіння населення, що є характерним для більшості розвинутих країн світу.
— А яка там смертність?
— Вона значно нижча, аніж в Україні. І це пов’язано не тільки з кращим фінансуванням медицини в Європі і застосуванням надсучасних технологій лікування. Значною мірою обумовлено і виявленням хвороби на більш ранніх стадіях, ніж у нас. А все тому, що люди там, коли справа стосується власного здоров’я і здоров’я рідних та близьких, більш дисципліновані: вони регулярно проходять медобстеження, а при найменших симптомах біжать — у прямому розумінні цього слова — до лікаря-онколога, який і призначає їм відповідні обстеження.
— Які види раку найчастіше зустрічаються серед чоловіків та жінок?
— Серед першої категорії найбільш поширений рак легенів, насамперед серед курців, шлунка, підшлункової залози і прямої кишки. А у прекрасної статі — рак молочної залози, тіла та матки.
— Чи є регіони, які ця хвороба найбільше вподобала?
— Це Кіровоградська, Миколаївська, Запорізька області, а також місто Севастополь. Показники захворюваності тут коливаються від 374 до 475 випадків на 100 тисяч населення. А ось на Закарпатті, Івано-Франківщині, Тернопільщині і Вінниччині вони найнижчі.
— Чи повинна нести відповідальність за здоров’я своїх громадян держава?
— Кожна цивілізована країна світу робить усе можливе, щоб її громадяни мали усі можливості для медичного забезпечення, в тому числі лікування. Не скажу, що я в захваті від рівня надання якісної медичної допомоги, її доступності для простих громадян України: у цій царині ще дуже й дуже багато проблем, але це тема іншої розмови.
Я ж хочу сказати ось про що. За висновками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, здоров’я громадянина на 50–60% залежить від нього самого, тобто — від способу життя, який він веде. А ось від офіційної медицини лише на 20%.
— Ви, Ігорю Борисовичу, онкології віддали не один десяток років життя, тривалий час працювали в США, знайомі з багатьма відомими людьми. Ваша особиста думка щодо того, чи зуміє людство подолати рак.
— Нереально робити якісь прогнози, оскільки хвороба ця досить складна, здебільшого проявляється тоді, коли боротись із нею дуже і дуже важко. Проте хочеться вірити, що з часом людство поборе і її. Як це зробило щодо інших захворювань, які ще не так давно були фатальними. Ті останні досягнення, що відбулися у світовій онкології, додають мені оптимізму…
— Зважаючи на гостроту проблеми, про яку йдеться, назвіть, будь ласка, найбільш поширені ознаки, які мають насторожити людину щодо захворювання на рак.
— Одним із ранніх симптомів є швидка втрата ваги протягом кількох місяців, підвищення температури, постійна слабкість, швидка втомлюваність. Зовнішні зміни виникають тоді, коли пухлина починає порушувати нормальні обмінні процеси в людському організмі. Скажімо, при раку щитовидної залози може випадати волосся, ламаються нігті.
— А біль? Коли він виникає?
— На більш пізніх стадіях, коли процес торкається нервових кінцівок. Утім, краще до такого стану себе не доводити.
— Ваші поради, дотримання яких зведе ризик захворіти на рак до мінімуму.
— В усіх своїх бідах і проблемах, в тому числі і тих, що мають медичне забарвлення, ми звикли винити державу і суспільство. Принаймні більшість із нас. Однак при цьому забуваємо просту істину — наше здоров’я насамперед у наших руках, саме ми і ніхто інший несемо відповідальність за його стан. Ось чому повинні вести здоровий спосіб життя: не курити, не зловживати спиртними напоями, відпочивати не біля телевізора, а на спортивних майданчиках.
Якщо людина проводить 40–50 хвилин на свіжому повітрі, то це вже дуже добре. А якщо вона ще й працює не тільки в офісі чи за комп’ютером, а, скажімо, на присадибній ділянці, то це взагалі чудово. Фізичні навантаження потрібні, за рідким винятком, усім, незважаючи на вік і стать.
Серед найбільш небезпечних чинників, здатних спровокувати онкологічне захворювання, є стреси, особливо якщо людина часто потрапляє в стресові ситуації.
Значна кількість українців має зайву вагу, а то й ожиріння, які суттєво збільшують ризик захворіти на рак грудей, товстої кишки, нирок, шлунка. Тому всіляко контролюйте масу тіла, обмежуючи споживання висококалорійних продуктів і ведучи рухливий спосіб життя. Це, між іншим, сприятиме запобіганню як онкологічних, так і інших хвороб, наприклад серцево-судинних.
Останніми роками влітку ртутний стовпчик зашкалює. Враховуючи це, потрібно захищатися від сонячних променів, бо рак шкіри є найбільш поширеним онкологічним захворюванням серед громадян України, і його в основному провокує сонячне опромінення. Обов’язково користуйтеся сонцезахисними кремами, не відвідуйте солярії.
Я би наполегливо радив проходити профілактичні огляди, які збільшують ймовірність раннього виявлення хвороби. Обстежувати потрібно в першу чергу ротову порожнину, кишечник, пряму кишку. В окремих випадках ракова пухлина розвивається до четвертої, тобто практично невиліковної, стадії протягом 10 і більше років. А це значить, що часу для її виявлення і лікування хворого більш ніж достатньо. Якщо, звичайно, людина піклується про своє здоров’я і при найменших проявах хвороби звертається до медиків.
У багатьох випадках обстеження не потребують ні значних коштів, ні багато часу. Так, чоловікам, що перетнули 45-літній рубіж, для виявлення раку передміхурової залози достатньо зробити звичайний аналіз крові.
Усім, кому за 50, бажано проходити хоча б раз на п’ять років обстеження щодо наявності поліпів, тобто розростання тканин, що може бути свідченням онкологічного захворювання на ранній стадії.
Нині багато хто вважає, що здоров’я людини залежить від товщини гаманця. Це дуже хибна думка. Воно залежить насамперед від нашої свідомості, бажання піклуватися про нього. Ну а саме лікування дійсно в багатьох випадках вимагає значних коштів. Уже лише від розуміння однієї цієї проблеми необхідно приділяти своєму здоров’ю більше уваги…
— А як бути тим, хто вже почув страшний для себе діагноз?
— Перш за все не впадати у відчай. Чимало людей, дізнавшись про хворобу, впевнені, що не варто витрачати час і гроші на лікування. Слід розуміти, що рак — це не вирок і потрібно з ним боротись. Приклад тих, хто його переміг, повинен вселяти віру в краще.
При раковому захворюванні треба дотримуватися дієти, максимально наповненої їжею рослинного походження, вилучити зі свого раціону цукор і різні солодощі, копченості, консерви, все смажене.
Слід якомога менше перебувати на сонці, а також уникати гарячих ванн. Загалом не потрібно перегрівати організм. Ну і, звичайно, не травмувати ракової зони, не зазнавати надмірних фізичних навантажень.

Інтерв’ю взяв Сергій ЗЯТЬЄВ