Звичка чи хвороба?

0
1297

Око моргає, плече смикається… Проблеми з мимовільним скороченням м’язів, нервовим тиком, мають 20 відсотків дітей, тобто кожна п’ята дитина. У 50 відсотків випадків симптоми вдається подолати ще у підлітковому віці.

Що ж таке нервовий тик із точки зору медицини? Це нервова хвороба, у результаті якої людина безконтрольно повторює однотипні рухи. Зовні останні нагадують судоми. До речі, якщо відволікти людину, зацікавивши чимось, тик слабшатиме чи на певний період зникне взагалі.

Нервові тики поділяють на різні види. Існують моторні тики. До них належать моргання, знизування плечима, напружування носа, посмикування щоки. Вокальні — це кашель, сопіння, шмигання носом, гмикання. Також є так звані ритуальні тики. Це, наприклад, хода з кутка в куток по кімнаті, постійне перекладання якої-небудь речі з одного місця на інше, постукування пальцями по столу. Вирізняють і генералізовані форми тиків, тобто комбінацію скорочень м’язів різних груп.

Окрім усього цього, тики поділяють на прості й складні. У першому випадку відбувається охоплення певної частини тіла, наприклад, посмикування у руці, нозі, підморгування. А в іншому — скорочення відбувається у різних групах м’язів.

Якщо тики з’являються до трьох років — це може бути симптомом важких психічних недуг, таких, як шизофренія чи аутизм. Але здебільшого і в дорослих, і в дітей вони виникають з однакових причин. Серед них черепно-мозкова травма, хвороба головного мозку, психоемоційна травма, спадкова схильність до нервових розладів. Дуже часто дітей травмує нездорова атмосфера в сім’ї — дефіцит спілкування, крики, постійні зауваження родичів.

Іноді тики носять форму звички. Наприклад, після тривалого нежитю людина може без потреби продовжувати шмигати носом, а після кон’юнктивіту — смикати оком. У дорослих до нервових порушень часто призводить перевтома, недосипання, надмірні фізичні та емоційні навантаження.

У якому ж віці найчастіше виникають тики? У дорослих хвороба може з’явитись будь-коли. А ось у дітей (96 відсотків) недуга виявляється до 11 і охоплює вікову категорію від двох до 17 років. У цей період нервова хвороба найчастіше має форму моргання. У дітей від восьми до 10 років спостерігаються вокальні тики, зокрема, покашлювання і шмигання носом. Найгостріше хвороба спостерігається у 10-12 років, потім симптоми набувають меншого вираження. А до повноліття у 50 відсотків хворих симптоми повністю зникають.

Нервовий тик у дитини, викликаний емоційними проблемами, минає при нормалізації емоційної атмосфери в сім’ї чи оточенні. Часто допомагає психотерапія, з дітьми такі сеанси фахівці ведуть в ігровій формі. Психотерапевтичні консультації рекомендовані й їхнім батькам. Часто дітям призначають заспокійливі препарати у вигляді таблеток, бо ін’єкції можуть ще більше порушити емоційний стан і спровокувати напад нервового тику.

При простих формах нервових порушень у дорослих допомагає масаж, фізіопроцедури, ароматерапія, фітотерапія. За необхідності лікарі приписують седативні препарати.

Євген МЕЛЬНИК,

невропатолог

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here