КЛЕЯТЬ, А ВОНО НЕ КЛЕЇТЬСЯ

0
893

26 червня тривав судовий фарс над Юрієм Луценком у справі, порушеній нібито через незаконні розшукові дії стосовно одного з фігурантів «отруєння Ющенка» — водія власника дачі, яка в 2004 р. стала не тим місцем, куди не в той час невідомо чого потрапив тодішній кандидат у Президенти України В.Ющенко. Так ось, незважаючи на заяву самого водія (Давиденка) про відсутність у нього будь-яких претензій до будь-кого у цій юридичній плутанині, високодостойний суд Печерського району столиці у поті чола «розтягує гуму». Служителі Феміди ніби затялися захистити права В.Давиденка, попри те, що останній вважає: факту порушення його прав Ю.Луценком не було і нема. Е-е, «товаріщ не понімаєт», говорив один сатиричний персонаж.
Як і на попередніх засіданнях, у вівторок усі допитані свідки не підтвердили жодної підозри в незаконних діях Ю.Луценка на посту міністра внутрішніх справ, зокрема в усьому, що стосувалося розслідування «отруєння Ющенка». А генерал Володимир Євдокимов, колишній заступник міністра, взагалі стверджує, що дії, за які судять Ю.Луценка, не підлягають навіть дисциплінарному стягненню. Однак… Тут мимоволі спливають слова пісеньки радянських ударників: «Даль — видна, цель — ясна…». Всьому світові зрозуміло, що завдання не випускати політичного опозиціонера Ю.Луценка поставлено і виконується.
Олександр МИХАЙЛЮТА