Максим Міллер: історичний хоррор і як його писати

0
194

Максим Міллер, письменник з міста Дніпра, нещодавно презентував свою прозу в стилі історичного хоррору.

Його твори відмінні тим, що вони не сіють у свідомості читача атмосферу ірраціонального жаху, а захоплюють своїм оригінальним сюжетом. Як написати неординарний роман, який, окрім відчуття страху, принесе також задоволення від літературної майстерності, розповідає сам автор.

«Моя кар’єра як письменника хоррор-історій почалась у 2018 році. Тоді на одному із місцевих сайтів я наткнувся на статтю про старовинний будинок у місті Дніпрі. У тій статті журналісти розповідали, що це був колишній прибутковий будинок купця Ревякіна, збудований наприкінці 19 століття, а наразі є історичною пам’яткою архітектури. Будинок почав остаточно руйнуватися.

Прибутковими будинками за часів Катеринослава були будинки, де купці здавали житло робітникам, які приїжджали працювати до міста. Крім того, у статті журналісти зазначали про те, що в тому будинку відбувались різні загадкові та містичні події. За їх словами, у березні 1918 року Ревякін виселив з будинку сім’ю, яка не мала змоги заплатити за проживання. Вчинок був доволі жорстоким, адже купець вигнав людей пізно ввечері, на що родина осипала прокляттями купця та його будинок, й зникла в невідомому напрямку. Тієї ж ночі в будинку виникла пожежа, під час якої загинув мешканець однієї з квартир. Цікавий факт, що рівно через 100 років, історія будинку мала своє повторення. Зокрема, у березні 2018 року в цьому ж будинку під час пожежі загинув громадянин Єгипту студент 4 курсу медичної академії, який винаймав там квартиру.

Мене зацікавив такий збіг обставин, і я розпочав своє власне розслідування. Спочатку у одній з місцевих бібліотек я знайшов старовинний каталог катеринославських купців, який був виданий у 1915 році та містив інформацію про купця Ревякіна. А згодом я знайшов і матеріали щодо самого будинку. Як виявилося, той будинок має славу «будинку з привидами», оскільки його мешканці неодноразово чули як вночі самі по собі переміщувались меблі або відчинялись двері. Крім того, я дізнався що у довоєнний час за радянських часів там була дитяча лікарня, що не виключає наявність у будинку енергетики хвороби та смерті. То ж зібравши всі ці факти я і вирішив написати про прибутковий будинок купця Ревякіна роман, який я сподіваюсь до кінця року закінчити.

Іноді, для того, щоб написати твір, сповнений не лише жахами а й цікавими історичними фактами, потрібно витратити не один місяць на кропітку працю з архівами та бібліотеками. Для мене важливо, щоб деталі подій, описаних у моїх творах були реальними та мали історичне підґрунтя. Тобто, якщо події у моєму творі відбуваються за катеринославських часів, то я детально вивчаю історію Катеринослава: наприклад тогочасні назви вулиць, назви магазинів; одяг, який тоді носили; транспорт, на якому раніше їздили люди… На мій погляд, якщо притримуватися історичних деталей, то тоді може вийти досить цікаве «ретро-оповідання» чи «ретро-роман».

Всі написані мною жахливі історії – це моя фантазія, яка поєднує в собі українську міфологію та реальні події. Мені цікаво проводити історичні дослідження, адже під час роботи я стикаюсь з історією під іншим кутом, не прописаною в підручниках. Саме такі невивчені сторінки історії й містять в собі дуже багато матеріалу для написання нових романів чи оповідань. Своєю прозою я також намагаюсь передати читачеві інтерес до історії мого міста і його околиць».

Юлія СЕМИРЯД