Люди не розуміють, який план у влади

0
514
І найголовніше чи готовий президент виконувати функцію Верховного Головнокомандувача

Звернення до громадян Британії 4 червня 1940 року зробило прем’єр-міністра Вінстона Черчилля найпопулярнішим тогочасним політиком.

Черчиллю довелося повідомити про військову катастрофу, що спіткала союзників, та попередити про можливу спробу вторгнення Німеччини до Британії.

Говорячи про загрози, він висловив впевненість у невідворотній перемозі у війні над нацистською Німеччиною.

Однопартійці та опоненти у парламенті були шоковані такою відвертістю прем’єра.

Одні стверджували, що ця промова вартує 1000 гармат, інші — що він породжує паніку у суспільстві. Натомість реакція громадян була іншою — вони у захваті слухала ці слова, аплодуючи біля своїх радіоприймачів. Вони були вдячні за щирість і відвертість Влади, яка чітка пояснила, якими способами вони готова їх захистити.

Ситуація, в якій знаходиться Україна, не набагато краща від ситуації, в якій була Британія у червні 1940. Навколо України стоїть 150-тисячний контингент російських терористів. В Азовському і Чорному морях сконцентроване велике угруповання бойових кораблів РФ.

Керченська протока заблокована, а на україно-білоруському кордоні розгортається 30-тисячний військовий контингент.

У такий момент суспільство очікує чесної та відкритої розмови з боку керівництва. Громадяни хочуть почути відповідь на питання про загрози та виклики та як влада готова їх долати. Цього чекали від Зеленського. І — не дочекалися.

Виступ Зеленського від 20 квітня не заспокоїв суспільство, а ще більше налякав. Люди не розуміють, який план у влади, як ми збираємося відбивати агресію Росії, скільки військовослужбовців готові захищати країну?

І найголовніше –  чи готовий президент виконувати функцію Верховного Головнокомандувача? Не кіношну роль, а функцію. І тільки не треба говорити, що він не повинен розкривати військові таємниці. Мудра людина може все пояснити мовою Езопа. Натомість ми побачили страх в очах верховного головнокомандувача, який передався частині суспільства.

Цей страх служить країні погану послугу. Путін, коли бачить слабкість і нерішучість у діях нашого президента, розуміє, що «лоха нада давить».

І якщо цей страх в очах Зеленського лишиться, то з кожним днем він буде ще більше схожим на героя анекдоту про їжачка, який бігав по лісу і розказував, що нікого не боїться. Але запах, який від нього йшов, говорив звірям про зворотне.

Віктор Таран