Всеблагому покрову вдячно поклоняємось

Слава захисникам і захисницям України!

14 жовтня (1 жовтня за ст. ст.) християни східного обряду від початку Х ст. (або ж із кінця VIII ст.) відзначають недванадесятий, але великий, празник — Покрову Пресвятої Богородиці.

Поява свята в церковному календарі пов’язана із явленням Цариці Небесної в колі ангелів, пророків i апостолів над головним собором Константинополя, коли місто штурмували вороги. Пречиста скинула з голови омофор і затулила ним візантійську столицю. Двоє з тисяч вірян, котрі молилися за своїх оборонців, бачили, як Вона це робить, і розповіли решті. Загарбники ж тим часом відступили, засліплені сяйвом від покрову.

Уже з початку ХІІ ст. походять звістки про те, що празник глибоко вшановували на Русі. Ймовірно, до його популяризації в Києві доклав зусиль Володимир Мономах. Для козацтва Покрова стала престольним святом, на Січі церква була саме Покровською. Збереглася легенда про те, що, коли 1775 р. Січ руйнували за наказом Катерини ІІ, цей храм не дав себе спаплюжити — провалився під землю. Кобзарі та лірники теж здавна вважають свято знаковим для себе.

На празникових іконах унизу спочатку зазвичай зображували вірян різних станів (іноді з дітьми), які разом уклінно моляться в храмі. Над людьми — Пресвяту Діву з омофором у руках, а навколо Неї — сонми святих і Сил Небесних. З ХVІІІ ст. в українських землях звичними стали образи, на котрих Богородиця стоїть серед богомольців і вкриває омофором їхні зменшені фігурки. Іконописці часом змальовували серед натовпу козаків, пізніше — інших воїнів-захисників.

Матір Божу з покровом у руках здавна зображували й на гербах. За часів незалежності в Україні відродили цю традицію.

На Покрову селяни починають готуватися до зими: утеплюють хати, перестають виганяти худобу на пасовище та доїти корів удень, закінчують збирати врожай городини, крім капусти, й узагалі працювати в полі.

Цього дня, окрім молитов про захист від земних та небесних ворогів і про щасливий шлюб, також просять здоров’я, щоб перезимувати без хвороб.

А ще 14 жовтня — День захисників і захисниць України.

Дорогі співвітчизники!

Вітаємо вас із Днем захисників і захисниць України.

Це всенародне свято увібрало в себе глибинні історичні традиції українців та нерозривно поєдналося зі святом Покрови і Днем Українського козацтва.

В ці складні для України роки ви щодня здійснюєте подвиг — зі зброєю в руках бороните рідну землю від російського агресора.

Від імені Українського народу дякуємо усім захисникам і захисницям України за сумлінне виконання військового, службового та громадянського обов’язку, відвагу, героїзм і самопожертву.

Низько вклоняємося світлій пам’яті полеглих та згадуємо усіх, хто в різні часи національної історії загинув у боротьбі за свободу і незалежність Української держави.

Наша віра, правда та звитяга як символи свята Покрови завжди допомагали нам вистояти у боротьбі з ворогами й надалі надихають нас на перемогу.

Нехай незламний і нескорений козацький дух захисників української землі усіх поколінь назавжди буде для нас невичерпним джерелом натхнення для розбудови сучасної та міцної України.

Слава захисникам і захисницям України!

Слава Україні!

Редакція газети «Українське Слово»