Станом на 16 лютого 2023 року загальна кількість втрат армії РФ з початку широкомасштабного вторгнення в Україну досягла 140 тисяч 460 загиблих окупантів, 9813 танків і бойових броньованих машин, 2772 артилерійські системи і РСЗВ, 585 літаків і гелікоптерів. При цьому тільки за останні два тижні на «концерт до Кобзона» потрапило понад 12 тисяч загарбників! А за півтора місяця нового року друга армія світу втратила 35 тисяч особового складу, 15 літаків, 19 гелікоптерів, 270 танків, 458 ББМ, 300 артилерійських систем, 43 РСЗВ. Щодо особового складу — це вдвічі більше, ніж було втрачено радянським союзом за 10 років Афганської війни.
До речі, нещодавно ЗС України встановили ще декілька рекордів цієї війни. Так, 7 лютого завдяки ефективним діям на Бахмутському і Вугледарському напрямках українські воїни зробили «хорошими» 1030 рашистів і перетворили на металобрухт 14 танків і 28 бойових броньованих машин. А вже за два дні, 11 лютого, знов покращили статистику, знищивши 1140 окупантів і 19 артилерійських систем. Така добова «урожайність» дійсно вражає і свідчить про те, що українська армія вдало нищить ворога, який вперто намагається застосовувати тактику безперервного м’ясного конвеєра. Це коли хвиля за хвилею на наші позиції йдуть вагнеровці, чмобіки, та інший непотріб. Їх пачками гонять на забій ординські командири. Як колись казав радянський маршал Жуков, «бабы еще нарожают». У цьому сенсі в тактиці та ідеології армії РФ з часів Другої світової нічого не змінилося.
Згідно зі штатною чисельністю особового складу мотострілецьких батальйонів РФ, вони налічують 480–510 осіб. Якщо підбивати підсумки двох минулих тижнів, то в період з 01.02 по 16.02 загарбники в середньому втрачали вбитими до двох повноцінних піхотних батальйонів щодня. Наприклад, 7, 8, 9, 11, 12 лютого кількість загиблих не опускалася нижче відмітки 900 осіб. Отже, 10 ординських батальйонів тільки за вказані дні припинили своє існування. Якщо такими темпами військове-політичне керівництво РФ буде продовжувати позбавлятися свого особового складу, то незабаром їм доведеться оголошувати загальну військову мобілізацію, інакше всі чмобіки раптово закінчаться.
До вторгнення в Україну найбільші втрати російська армія зазнала під час першої (1994–1996) і другої (1999–2009) чеченських війн і національного опору чеченського народу. Тоді, за офіційними даними, загалом загинуло близько 13,5 тис. військовослужбовців РФ. Але тоді російська армія в технічному, військовому, матеріальному оснащенні значно поступалася армії РФ сьогоднішнього зразка. Ще більш скромними були втрати під час вторгнення у 2008 році в Грузію. Тоді, за офіційними даними, загинуло всього 67 загарбників. За час бойових дій у Сирії, станом на 3 липня 2022 року, зафіксовано 485 вбитих (включаючи небойові втрати) кадрових російських військових та бойовиків різних ПВК. У 2015 році було зафіксовано 16 вбитих, у 2016 — 56, у 2017 — 224, у 2018 —147, у 2019 — 20, у 2020 — 19, у 2021— 6, у 2022 — 3. Серед загиблих інтервентів — 138 кадрових військових ЗС РФ і 7 колаборантів з ОРДЛО.
Не менш суттєвими стали втрати окупантів в Україні і в бойовій техніці. Згідно з підрахунками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) за дев’ять місяців бойових дій в Україні армія РФ втратила 40% свого довоєнного парку танків. А для деяких модифікацій танків, що використовуються в боях, ця цифра сягає 50%. Це змушує військове керівництво окупантів знімати зі зберігання застаріли зразки бойових машин і відправляти на фронт, щоб закрити «дірки» в танкових підрозділах. Їх технічний стан іноді буває незадовільний, крім того, не відповідає вимогам сучасного бою озброєння і броньованого захисту. Теж саме стосується артилерії, РСЗВ, балістичних і крилатих ракет. Компенсувати 2306 знищених артилерійських систем, 466 РСЗВ, 857 крилатих ракет, 2012 БПЛА оперативно-тактичного рівня буде вкрай важко, враховуючи, що виготовлення нових зразків обмежено нестачею комплектувальних деталей і мікросхем, які раніше виробляли іноземні виробники.
Але найбільш болючими стали для окупантів втрати сучасної бойової авіації, а також еліти ЗС РФ — льотного складу ПКС РФ. На початку 2021 року ПКС загарбників налічували 380 винищувачів Су-27, 267 МіГ-29 різних модифікацій, 131 перехоплювач МіГ-31, 274 фронтових бомбардувальників Су-24 і 125 нових літаків Су-34 та 193 штурмовиків Су-25. Загалом це 1370 машин. Якщо додати до них 124 бомбардувальники (16 Ту-160, 42 Ту-95 і 66 Ту-22М) та 91 бойовий літак морської авіації РФ (22 МіГ-29К/КУБ, 43 Су-27/33, 22 Су-24 і 4 Су-25), буде 1585 машин. Це більше, ніж у Китаю, але значно менше, якщо порівнювати зі США. Під час повномасштабного вторгнення авіація загарбників зазнала значних втрат. Особливо в перші місяці, коли намагалася хазяйнувати в повітрі. У підсумку — із 700 боєздатних бортів, літаків та гелікоптерів на початку вторгнення, 585 більше ніколи не піднімуться в повітря. Декілька сотень пілотів, штурманів, борттехніків вже ніколи не сядуть за штурвали бойових машин. Сотні загиблих, поранених, полонених і списаних після невдалих катапультувань і приземлень — таким став кінець їх невдалої кар’єри в небі України. Багато пошкоджених, що потребують ремонту і відновлення, машин стоять нині на приколі. Їх неможливо поставити у стрій знов ж таки через брак комплектовання, технічний і моральний знос. Щоб підготувати нових кваліфікованих пілотів також потрібен тривалий час, професійні інструктори і значні кошти. Всього цього в загарбників не вистачає. Тому наша справа залишається незмінною: кожного дня, за будь-яких умов, на землі, в морі, повітрі завдавати ворогу нових болючих втрат. Тільки так ми можемо наблизити нашу Перемогу.
Олександр Кіндсфатер
