Новий правопис: панікувати не варто

Уряд на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом затвердив український правопис у новій редакції. Що змінилося?

Нову граматику розроблено фахівцями Української національної комісії з питань правопису. Відомо, що востаннє до неї вносилися зміни ще 1992-го — так само урядовою постановою, яка нині втратила чинність. Водночас комісія повернула до життя низку особливостей «харківського» правопису, затвердженого 1928-го і «репресованого» (читай — зросійщеного у 1930-х) сталінським режимом. На переконання філологів, їхнє поновлення має наукове підґрунтя, саме так ми зможемо повернутись до «питомої української мови». За їхніми словами, новий правопис значно більш український — він поверне мову до тих принципів та норм, які існували в Україні до абсолютної русифікації, яка відбувалася в 1950-ті роки.

Експерти наголошують на актуальності змін. Адже від часу ухвалення останньої редакції правопису мова, як живий комунікативний суспільний організм, увібрала чимало нового. Зокрема, ще донедавна академічні словники не містили таких слів, як «антикорупційний суд», «ґаджет», «вебсайт», «стартап», «булінг», «айфон», «дедлайн»… Нині вони широковживані, але часом пишуть їх по-різному. Тож настав час це врегулювати. А водночас — і дещо уніфікувати правила граматики державної мови, що полегшить її вивчення для школярів.

На сайті Міністерства освіти і науки вже опубліковано урядову постанову і повний текст ухвалених граматичних змін. Ми ж наразі назвемо лише деякі з них.

Зокрема, зміни у новому правописі значною мірою стосуються слів іноземного походження. Багато їх тепер можна записувати кількома варіантами, і кожний вважатиметься правильним.

Наприклад, прізвища та імена іноземного походження, в яких звук

[g]

позначений латиницею, можна записувати і українською літерою «г», і грасуючою «ґ». Як-от Гуллівер і Ґуллівер, Гете і Ґете, Васко да Гама і Васко да Ґама. Як бачимо, новий правопис розширив застосування грасуючого «ґ» в іноземних власних назвах та іменах. Проте якщо запозичені назви містять звук [h], то їхня транслітерація українською не зміниться. Тобто слова хобі, хокей і холдинг лишаться незмінними.

Досі офіційно було заборонено писати «и» на початку слова. Віднині ж перед приголосними «н» та «р» можна вживати два варіанти написання: ирій та ірій, ірод та ирод тощо. Так само як у художніх текстах допускається заміна «і» на «и» в кінці слова при відмінюванні: смерти, радости, крови, любови, гідности. Втім, у новому правописі все ж надається перевага літері «і», яка вважається милозвучнішою.

Із «харківського» правопису до нас повернулося йотування. У всіх випадках дозволено передавати звукосполучення [je], [ji], [ju], [ja] однією літерою — відповідно «є», «ї», «ю» та «я». Тобто можна писати Савоязамість Савойя, фоє замість фойє.

На радість школярам істотно спрощено правила написання слів через дефіс, які досі містили багато винятків. Треба просто запам’ятати: всі складноскорочені слова з першою іноземною частиною пишемо разом і не заморочуємся на всякі там винятки. Відтак правильно — попмузика, вебсторінка, пресконференція, експрезидент…

Водночас уніфіковано (а значить, і суттєво спрощено для запам’ятовування) і правила написання з частинами «пів» та «напів», які належало передавати на письмі то разом зі словом, то через дефіс, а то через апостроф. За новими правилами частку «пів» тепер треба писати окремо, якщо вона утворена від іменника, який означає половину. Отже, пів Європи, пів яблука, пів Києва, пів озера, пів години, пів хлібини. І тільки якщо слово у називному відмінку означає цілісне поняття, то воно пишеться разом: півострів, півоберт, напівзахист тощо.

Своєрідним поверненням до «питомої української мови» можна вважати й відновлення такого правила «харківського» правопису 1928 року. В словах грецького походження дозволено заміняти літеру «ф» на «т». Відтак пропонується кілька варіантів написання: ефір — етер, Афіни — Атени, анафема — анатема, кафедра — катедра, міф — міт, міфологія — мітологія. Втім, слів англійського походження ця зміна не зачіпає.

З великої літери пропонують писати релігійні поняття, а посади українських держслужбовців — з малої.

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання чужомовного буквосполучення «au» та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документа допускає орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія та авдиторія, пауза та павза, фауна та фавна.

У правописі зазначається, що іменники в українській мові відображають тенденцію створення жіночого роду. Зокрема, ми вже звикли до того, що секретарка у нас є, машиністка є, вчителька є. А тепер будуть ще й прем’єрка, міністерка, філологиня, директорка. Проте не всім це подобається, бо таке звертання може здатися пані­братським.

Проект нового правопису пропонує деякі назви продуктових товарів писати без лапок з маленької літери, як загальновживані, наприклад кока-кола. Втім, критерії загальновживаності прописані досить туманно.

_{Замість післямови}

ОТЖЕ, новий український правопис уже набув чинності, хоч чимало запропонованих у ньому конструкцій, можливо, здаються дещо штучними. Недарма ж мову називають живим суспільним організмом. Бо саме її природний розвиток у подальшому покаже, який із варіантів зручніший. В наступних редакціях можуть залишити лише один.

Так само не варто здіймати паніку щодо мовних новацій. Ніхто не вимагає із завтрашнього дня суворо їх дотримуватись. За правильної державної політики молодь, яка найактивніше включає у свій повсякденний ужиток іншомовні та нові слова, першою почне опановувати звільнені з пут «зросійщення» норми правопису. Школярі їх вивчатимуть у школах. А старші люди й надалі, вочевидь, дотримуватимуться старих мовних норм. Тим паче що заяви, звернення, скарги громадян щодо дотримання нового правопису до офіційних установ ніхто перевіряти не буде!

І наостанок іще про таке. Упереджуючи побоювання, що новація ще більше ускладнить життя школярам, яким доведеться «різко перенавчатися», відтак не уникнути помилок на тестуванні ЗНО, Міністерство освіти і науки запевнило, що впродовж іще п’яти років норми нової редакції правопису не включатимуть до завдань ЗНО. Їх введуть поступово до підручників, аби вивчали школярі. І лише після цього використовуватимуть у тестах.

Олена КОЩЕНКО