Після місяця поразок Зеленського єдиною силою, що здатна протистояти кремлівському реваншу, експерти називають партію «Європейська Солідарність».
Те, що відбулося в ніч на 25 червня, в Україні вже назвали «страсбурзькою змовою» — за аналогією з «мюнхенською змовою» 1938 року: великі європейські держави схвалили дії агресора. Тоді Британія і Франція затвердили гітлерівську окупацію частини Чехословаччини, а тепер Франція, Німеччина, Британія зняли санкції з Росії в ПАРЄ, так само без жодних умов, мовчки прийнявши анексію українського Криму та вторгнення військ РФ на Донбас.
Сталося те, що було неможливим у попередні п’ять років, коли українською дипломатією керував президент Петро Порошенко. Москва скористалася послабленням української влади і взяла у Страсбурзі реванш. І все вказує на те, що найближчим часом нам на різних напрямках «світить» безліч нових «страсбургів».
Без Порошенка: де тонко, там і рветься
Страсбурзьке приниження України — найпоказовіший, але тільки один із прикладів російського реваншу, який почався після відходу Петра Порошенка від влади. Насправді протягом місяця без Порошенка відбулись (або взяли старт) десятки подій тієї ж спрямованості.
Одразу після того, як пішов з посади Порошенко, в Україну повернувся символ Антимайдану Андрій Портнов — колишній поплічник Януковича, який є зв’язуючим елементом між колами Медведчука та олігарха Коломойського. Також повернулися, підняли голови та задають політиці «новий порядок денний» десятки інших діячів із когорти Партії регіонів. Про готовність повернутися заявив Микола Азаров. Якщо так піде далі, незабаром можна чекати і Януковича.
На провідні ролі вийшов кум і провідник політики Путіна в Україні Віктор Медведчук. Він купив уже третій інформаційний телеканал — ZIK, аби розширювати російські впливи на Західну Україну. Медведчук фактично не зустрічає протидії з боку влади. На чолі «Опоплатформи» він тріумфально повертається до Верховної Ради вперше за сімнадцять років.
На цьому тлі відбувається оскарження реєстрації єдиної помісної Православної церкви України — якраз після поїздки «опоблоківців» до Москви в супроводі Портнова.
Команда Зеленського оприлюднила план імплементації сфальшованого референдуму, проведеного владою Кучми-Медведчука у 2000 році. Створення верхньої палати парламенту означає федералізацію України, що є втіленням плану Кремля.
Заново призначений до мінської групи екс-президент Леонід Кучма обнародував ще один «сюрприз» від Зеленського — заборону українським військовим на Донбасі стріляти у відповідь. Армія це категорично не приймає, особливо в умовах, коли напруженість на фронті лише посилилася. Після інавгурації Зеленського на передовій загинуло більше десяти воїнів ЗСУ.
Команда Зеленського протиснула через Конституційний суд дуже сумнівний щодо законності указ про дострокові парламентські вибори. Водночас до КС надійшло подання 51 народного депутата, які вимагають скасувати закон про українську мову. З огляду на настрої в новій АП є побоювання, що незручний для бізнес-оточення закон буде скасований. Тим паче що «у Зеленського» прямим текстом заявили про потребу ревізії закону про українські квоти для ТБ і радіо.
Крім деукраїнізації, в «Україні без Порошенка» триває наступ на інші завоювання Майдану: декомунізацію, люстрацію. У Харкові влада повернула проспекту Григоренка ім’я радянського маршала-«м’ясника» Жукова. Керівником адміністрації президента призначений юрист Коломойського Андрій Богдан, який мав би підпадати під люстрацію. В АП визнали порушення закону, але чекають рішення КС, що скасує законодавство про очищення влади.
«При Порошенку такого не було» — цей вислів уже став свого роду рубрикою новин у соцмережах. І це правда.
«Ганнібал біля воріт»? Потрібна «Європейська Солідарність»
Той реванш, яким лякали в минулі роки, стає реальністю. І це лише квіточки. Бо попереду — парламентські вибори, на які широким фронтом і з високими рейтингами йдуть проросійські сили, що нишком сиділи під плінтусами п’ять постмайданівських років.
Як пише відомий публіцист, дисидент радянських часів Мирослав Маринович, «маємо пам’ятати, що в нинішній час одним із найактуальніших гасел є давнє римське: «Hannibaante portas!» — «Ганнібал біля воріт!». У нашому ж випадку ворог уже не тільки біля воріт, а й у нашій оселі. Його голос вільно лунає на багатьох телеканалах, а його посланці навіть заговорили про «мир як українську ідею», — зазначає відомий інтелектуал Маринович.
У таких умовах першою партією, яку варто підтримати на виборах до ВР, щоб зупинити реванш, він називає «Європейську Солідарність» Петра Порошенка. Маринович перелічує імена зі списку «ЄС»: В’ятрович, Парубій, Джемілєв, Ірина Геращенко, Чийгоз та багато інших. «Їхній досвід дуже скоро стане на вагу золота, бо грядуть великі виклики… Тому закликаю всіх виборців обрати до Верховної Ради тих, хто зможе сторожко й без страху стояти на чатах, а в разі потреби — й спинити нападників», — пише Мирослав Маринович.
І він, й інші визнані експерти стверджують: партія «Європейська Солідарність» — це та сила, що здатна дієво протистояти атакам на українську державність. Саме команда Порошенка має беззаперечний досвід протидії агресивній політиці Кремля та його п’ятої колони в Україні починаючи з 2014 року.
I словом, і ділом
«Європейська Солідарність» доводить свою антиреваншистську позицію не лише заявами, а й реальними акціями. Так, активісти «ЄС» підтримали студентів і викладачів Київського університету імені Тараса Шевченка, які виступили проти призначення на посаду професора кафедри конституційного права юрфаку одіозного Портнова. Ректор КНУ Губерський під тиском мітингувальників змушений був скасувати наказ щодо «юриста Януковича».
До акції в КНУ долучилася ВГО «Солідарна молодь» — молодіжне крило партії «Європейська Солідарність», представники цієї політичної сили — голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, народні депутати Вікторія Сюмар, Андрій Левус та інші.
Також партія Порошенка організувала на Майдані акцію солідарності з Грузією. У «ЄС» переконані, що Росія намагається дестабілізувати ситуацію в незалежних державах на пострадянському просторі — про це, зокрема, свідчать останні події у Молдові та Грузії. Україна має підтримати союзників, але цього не дочекаєшся від Зеленського.
«Європейська Солідарність» іде на вибори, для того щоб у Верховній Раді дати відсіч силам реваншу, битися за українські цінності й захистити їх від прокремлівських «п’ятих колон», «опо-блоків» чи «опоплатформ», заявляє лідер партії Петро Порошенко, коментуючи також боротьбу «ЄС» за збереження автокефалії Православної церкви України.
Голова Верховної Ради, другий номер списку «ЄС» Андрій Парубій додає: «П’ять років ми будуємо справжню міцну Українську державу і відбиваємо російську агресію на всіх фронтах. Маємо мобілізувати всі державницькі сили, аби зупинити реванш».
Богдан ЛУК’ЯНЧУК
