Зеленський має комплекс Наполеона. Українців не любитиме за нашу “невдячність”

0
2470

Він хотів би стати таким, як Путін, Кім Чен Ин чи Лукашенко.

Припущення або визначення можливих очікувань — однозначно гуманітарний метод.

Ви очікуєте якихось дій від опонента. Ви дивитесь на проблему якби його очима, щоб спрогнозувати його можливі мотивації, дії та їх наслідки. Але біда у тому, що часто ми оцінюємо інших за своїми лекалами, своїми уявленнями про світ. Як у тому анекдоті.

Пливе річкою крокодил і бачить з гілки над водою на хвості мавпа звисає. От, думає крокодил, зараз із неї познущаюся. Запитаю її чи заміжня вона. Якщо скаже «так» — відповім: «о, боже, хто ж тебе таку страшну взяв?». Скаже «ні» — відповім: «ясно, хто ж тебе таку страшну заміж візьме?».

Підпливає.

— Мавпо, ти заміжня?

— Та, вийдеш тут, як кругом лише крокодили плавають.

Володимир Олександрович у грудні 2018 року зробив сміливе припущення, що домовитись з Путіним можливо десь посерединці. Припущення базувалося на уявленні, що Путін, як і Зеленський, прагне миру. А війни хочуть якісь незрозумілі націоналісти.

Просто у Вови в голову не влазило, що хтось може не хотіти миру.

Більшість українців, дивлячись ток-шоу Шустера, почали робити припущення, що управляти країною легко. Бо бадьоро виходило в студіях.

Більшість українців, обираючи Зеленського, робили сміливе припущення, що країною може прийти управляти просто хлопець з вулиці. А що? Натискай і дуй. Все ж легко.

Мало того, українці зробили припущення, що Зеленський такий же порядний, як і Голобородько. Він так само їздитиме на вєліку, житиме в простій квартирі, а не у державній резиденції.

І впевнено проголосували за нього.

Натомість я роблю сміливе припущення, що вони вкрали у своїх дітей 5 років. І не покаються.

Але ж, скажете ви, Вітя, припущення — це поганий метод. Так. Але тільки якщо ваше припущення не базується на багатьох доведених фактах.

Я ще у 2015 році зробив припущення, що Зе! стане президентом.

Припущення базувалося на аналізі ментальності українського народу і на припущенні, що олігархи можуть домовитися і поставити слабенького, але популярного президента, щоб помикати ним. І нами.

У січні 2019-го, коли побачив злет рейтингу Зеленського, я зробив сміливе припущення, що він буде найгіршим президентом в історії України (ну, може, вони з Януковичем за цей титул поборються).

Але моє припущення базується на фактах, а не вимислах.

1. Ніколи в історії слабкий монарх не творив історію.

2. Володимир Олександрович сам оголосив себе порядним, а я ніколи не вірив у самопроголошення.

3. Він вибачився колись перед Кадировим, але буксував на журналіста. А значить — він боягузливий.

4. Він прагне миру, а сам ховався від призову. Значить — він і боягузливий, і не патріот (бо на відміну від інших артистів навіть не волонтерив). Ще й жадібний, з огляду на те, що йому від розграбованого Коломойським Приватбанку, відвалилося $ 41 млн.

5. Він бачив мир в очах Путіна, а значить — не вміє бачити людей.

6. Він ставить кругом лише своїх. Тобто не вміє довіряти і делегувати. Він не самостійний.

І так ще багато фактів, які впевнюють мене у тому, що король голий.

Це для багатьох — він здувся. А для мене він і надутим не був.

Але тут, коли у сусідній країні почалася революція проти тирана, а він і слова не сказав… Так, ми знаємо, що в ньому немає мужності, але…

Але я роблю сміливе припущення, що у ньому таки є комплекс Наполеона.

І він би хотів стати таким, як Путін, Кім Чен Ин чи Лукашенко. Тому він бацькі й співчуває.

Тепер він не любитиме український народ ще більше.

За нашу «невдячність».

Той випадок, коли він себе відчуває (і єрмаки кивають) Наполеоном на коні.

А він всього лиш «Наполеон» — тортік.

Віктор Бобиренко

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here