«ІЗ ПОЛЕГШЕННЯМ І РАДІСТЮ…»

0
574

До чого це я, запитаєте? Згадаймо класикове: «Не питай, по кому плаче дзвін? Він дзвонить по тобі…» При нашій гойдалці: «опозиція — влада — опозиція», мабуть, не варто всім без винятку політикам, незалежно від їхніх партійних прапорів, зарікатись у майбутньому «від тюрми і від суми». Прецедент створено. Джина політичної помсти вже випустили із пляшки, він гуляє Україною. А Юлія Тимошенко, схоже, першою трапилася на його шляху.
Останній тиждень дев’ятої сесії, як ми й прогнозували, кипів емоціями, перебігав у авральному темпі і видав «на-гора» низку політичних сюрпризів, як заздалегідь завбачуваних, так і несподіваних.
Перш, ніж у завершальному слові минулої п’ятниці Голова ВР В. Литвин зміг сказати: «Із полегшенням і радістю оголошую закритою дев’яту сесію…», депутати розглянули майже сотню законопроектів, схваливши 22 закони, кілька десятків постанов та 14 законопроектів — у першому читанні. Крім цього, відбулися парламентські слухання: «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи».

ПО КОМУ ПОДЗВІН?

Отож якими видалися останні чотири пленарні дні перед завершенням чергової сесії? Сказати, що заполітизованими через край, все ж нічого не сказати. Завдяки бютівській фракції присутність Ю. Тимошенко в залі відчувалася майже на фізичному рівні. Не тільки парламент, уся країна дізнавалася про деталі її перебування у харківській в’язниці, зокрема, про історію зі втратою свідомості і всім тим, що відбувалося після такої нещасливої для екс-прем’єра Різдвяної ночі навколо цієї події в Качанівській колонії.
Опозиція чи не щодня вдавалася до блокувальних акцій, домагаючись створення тимчасової слідчої комісії, яка б вивчила нинішню ситуацію з Тимошенко, а вечірнє засідання у четвер з цієї причини так і не було відкрито.
Звичайно ж, усе це дратувало деякі фракції більшості, особливо ж «регіоналів». Не бракувало з цього приводу гострих коментарів про «спекуляцію» питанням, про «нещирість» бютівських акцій: мовляв, Юлія Тимошенко її соратникам потрібна нині як символ і всіх їх має влаштовувати її перебування за ґратами. Опозицію так і не підтримали в її намірах щодо створення ТСК.
Хоча, якщо повернутися в парламентській хронології всього на кілька років назад — до минулого скликання, то подібний ажіотаж навколо питання «політв’язнів» демонстрували і «регіонали» — тодішня опозиція. Скажімо, нині діючі її далеко не рядові члени з не меншою пристрастю інформували про деталі перебування в СІЗО та стан здоров’я одного з нинішніх віце-прем’єрів, інших провідних ініціаторів «регіональних» зачинів у Сєверодонецьку. І якби тодішній Президент Віктор Ющенко так само настійливо, як нині діючий його тезка, проводив лінію на «самостійність і незалежність від його впливу української судової системи», то шлях із СІЗО до в’язниць міг би пролягти принаймні для кількох осіб із оточення В. Януковича, та й політична картина сьогодні в Україні, певно, була б іншою.

«ЧОРНА МІТКА»

Ці припущення підтверджує, нехай у меншому масштабі, і один із «сюрпризів» п’ятниці — 13 числа першого місяця року і останнього пленарного дня. Для чого використала більшість такий дорогоцінний, за її словами, ще й урізаний протестними діями опозиції час? Для відкликання з посади голови Комітету з питань свободи слова та інформації представника фракції БЮТ-«Батьківщина» А. Шевченка. От не було в останній день сесії важливіших справ!
У цьому комітеті, який за парламентською традицією має очолювати депутат із опозиції, вже давно визрівало протистояння між більшістю його членів (з числа депутатів-«регіоналів») і керівником. У четвер у терміновому порядку «з порушенням норм, процедури і практики», як наголошували не тільки опозиційні фракції, а й представники групи «Реформи заради майбутнього», внесено питання про відкликання голови комітету. Головний обвинувач А. Шевченка — перший заступник голови комітету «регіоналка» О. Бондаренко — звинуватила його в «зловживанні службовим становищем», блокуванні роботи, а далі, як кажуть, перейшла на особистісне. У п’ятницю 245 голосами А. Шевченка зміщено з посади (фракції: ПР — 187, БЮТ-«Батьківщина» — 0, НУ-НС — 2, КПУ — 25, НП — 20, група «РЗМ» — 1, позафракційні — 10).
Сам він, як і колеги з опозиції, розцінив такий крок як бажання відсторонити опозицію від контролю за роботою комітету на час парламентської виборчої кампанії та прояв амбіційних намірів О. Бондаренко. А. Шевченко заявив: «Це політичний і персональний мотиви. «Чорну мітку» від влади сприймаю як нагороду за те, що ми робимо для захисту свободи слова…».
І хоча лідер фракції ПР О. Єфремов пообіцяв, що керівництво цього комітету залишиться за опозицією і більшість оперативно підтримає будь-яку іншу кандидатуру, багато хто з депутатів та парламентських аналітиків не сумнівається: до кінця нинішньої каденції комітетом керуватиме перший заступник голови О. Бондаренко, а її однопартійці «спрямовуватимуть» процеси дотримання свободи слова.

АПЕТИТИ… ВІДТЕРМІНОВАНО

Уплив виборчої кампанії, що б там не говорили, уже зв’язує руки головному локомотиву проурядової більшості — фракції ПР. Упродовж дев’ятої сесії їй так і не вдалося виконати головного завдання Президента — прийняти Закон «Про ринок земель». Хоч профільний комітет в останній тиждень і демонстрував чудеса трудоголізму при розгляді внесених пропозицій, вирішення долі закону довелося перенести на наступну сесію, бо силоміць та знаскоку, як, скажімо, Податковий кодекс, його уже не протиснути. Ціна такого кроку для Партії регіонів може виявитися завеликою в політичному і електоральному планах.
Тепер В. Литвин прогнозує проходження головного земельного проекту в кілька етапів: мовляв, після техніко-юридичного його редагування є змога оприлюднити документ на сайті Верховної Ради та в газеті «Голос України» і побачити, «які будуть застереження до нього» з боку суспільства, а далі «нова Верховна Рада подивиться на нього свіжими очима», бо ж поспішати не треба — продаж землі сільгосппризначення відтерміновано до 2013 року.
Довелося відтермінувати й прийняття ще одного «апетитного» закону — «Про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування». До нього підступалися впродовж двох останніх сесійних днів, але парламентська «арифметика» підвела — проти відвертих спроб виписати закон під приватизаційне розшматування «Укрзалізниці» виступили не тільки опозиційні фракції, а й союзники «регіоналів» по більшості — комуністи та група «Реформи заради майбутнього».
Загалом же, як і наприкінці минулих сесій, у порядку денному можна було знайти низку відверто лобістських проектів, за принципом: «Не зівай, Хомко, на те і ярмарок».
Серед схваленого — закони «Про Державну програму приватизації» та зміни до низки чинних законів у зв’язку з її реалізацією, рамковий «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва», зміни до Бюджетного кодексу щодо створення державного фонду регіонального розвитку. В останній тиждень депутати в першому читанні дали законодавче «добро» на відвідування дитячих закладів нещепленими дітьми, на використання препаратів, які містять наркотичні речовини, сімейними лікарями при обслуговуванні лежачих хворих (у тому числі — для обезболювання онкохворих), врегулювали проблему реєстрації бездомних. І аж 320-ма «за» захистили законом населення та інформаційний простір «від негативного впливу», тобто від реклами послуг усіляких ворожок, віщунок, хіромантів, «темних» і «світлих» магів, котрі чи не щовечора обіцяють з екранів телевізорів зробити наше життя кращим і веселішим (не плутати з урядовими обіцянками — для них телепростір залишено).
Чи вплине колективний гнів усіх віщунів на роботу наступної, десятої, сесії, дізнаємося не раніше 7 лютого, коли офіційно її відкриють. Враховуючи, що це остання сесія перед виборами, і без участі ворожок можна передбачити: життя її буде відносно довгим, аж до 13 липня, але дуже неспокійним і емоційно затратним.
Ми ж іще повернемося до підсумків роботи сесії минулої.
Ніна ЦЮПА