Для чого штабу АТО поліграфолог

0
531

Слово «поліграф» все частіше лунає з вуст політиків. Одні кажуть, що поліграфне обстеження повинен пройти весь генералітет АТО, бо без цього неможливе очищення армії. Другі вважають, що поліграф (у народі – «детектор брехні») повинен стати кращим другом люстратора чиновництва, треті переконані, що він мусить супроводжувати процес оновлення всіх правоохоронних структур. Поки що це розмови. Реальних механізмів очищення влади та армії не створено. Втім, вони ще можуть бути розроблені. І тому ми вирішили поцікавитися, яке місце у цьому процесі могло б зайняти поліграфічне дослідження.
Автору цих рядків доводилося проходити поліграф при прийомі на роботу в одну приватну компанію. «Вхідний тест» – так це називається професійною мовою. Протягом майже двох годин я відповідала на запитання, чи не вживала я наркотиків, чи не маю боргових зобов’язань, чи нема третіх осіб, зацікавлених у моїй роботі саме в цій структурі. Одні й ті самі питання були переформульовані й задавалися іншими словами. З цього дослідження я вийшла із твердим переконанням, що мій роботодавець знає все про гроші, які траплялися у моєму гаманці, про походження моєї власності, мої матеріальні запити та мою родину. Цікавий досвід, який навряд чи можна вважати важким, якщо ваше життя доволі прозоре. Можливо, саме тому після прийняття закону «Про очищення влади» ідея проведення держчиновників через поліграфічне дослідження здалася мені цілком доречною і навіть потрібною.
Поговорити про це ми вирішили з доктором психологічних наук, автором першої в Україні наукової дисертації, присвяченої саме поліграфічним обстеженням, яка понад десять років проводить такі тести і для правоохоронних, і для приватних структур, і чий доробок таких тестувань складає не менше півтори тисячі осіб, – Тетяною Морозовою.

ПЕРШЕ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНЕ ПОЛІГРАФНЕ ТЕСТУВАННЯ США ПРОВЕЛИ МАЙЖЕ 100 РОКІВ ТОМУ
– Тетяно Романівно, у популярному американському серіалі «Вітчизна» завербований терористами сержант Бровді зумів ввести в оману поліграфолога ЦРУ, натомість, в одному епізоді сам шеф ЦРУ Сол Беренсон таке дослідження не пройшов. Яка ймовірність помилки обстеження?
– Не можна за критерій якості брати серіали. Раніше мені як аргумент наводили фільм «Помилка резидента», мовляв, там герой ввів в оману поліграф. Але при цьому ніхто не звертав увагу на те, що під поліграф було перероблене реквізитне піаніно. І головна ідея полягала у тому: що якщо людина ідеологічно підкута, їй не страшний поліграф.
– Але у нас всюди, зокрема й у правоохоронних структурах, сидять кремлівські агенти, добре навчені ФСБ. Ви переконані, що вони не зможуть обманути поліграф?
– Переконана. За умови, якщо дотримана процедура поліграфного обстеження. Якщо грамотно проведена організація та підготовча робота, якщо сам фахівець працює, як цього вимагає методика. Сучасні поліграфи виявляють без проблем, чи в адекватному стані людина, чи її стан змінений. (Не будемо говорити, внаслідок чого). Є методики, які можуть визначити, чи протидіє людина поліграфу, та дозволяють аналізувати поведінку під час тестування тощо.
До речі, перше контррозвідувальне тестування провів американський психолог – дослідник із відомого Гарвардського університету Вільям Марстон. Це відбулось під час Першої світової. У США тоді працювали німецькі розвідники. Із сейфу американського командування пропали важливі документи. Вільяму Марстону, який ще до війни займався інструментальними методиками виявлення прихованої інформації, та його асистентам дали завдання визначити із окресленого кола людей, причетного до викрадення документів. Вони встановили особу, яка з високим ступенем імовірності була причетна до цього інциденту,за допомогою апарату для вимірювання артеріального тиску. У результаті агента взяли в потягу в момент передачі викрадених документів представникам німецької розвідки. Це був 1917 рік.
Якщо ж говорити про сьогодення… При веденні АТО в штабі повинна бути група поліграфологів. Обов’язково. Бо вони забезпечують перешкоджання витоку інформації. Помилковою є думка, що ми зараз на догоду гаслу за короткий час зможемо провести тестування величезного масиву людей. Наша біда у тому, що в Україні не створено школи поліграфологів. І думаю, що це, якраз, і є результатом роботи нашого противника.
– У чому запорука якісного проведення таких досліджень?
– Повторю. На першому етапі слід формувати школу поліграфологів. І, до речі, в США людина, яка працює на поліграфі сама проходить спецперевірки. Повинна бути система державної підготовки таких спеціалістів. Вони повинні відповідати вимогам за інтелектом, мати розвинене мовлення, без вад, зокрема -без затинання (заїкання), така людина повинна володіти російською та українською мовами, чітко мислити – бо хто ясно мислить, той ясно і говорить, мати адекватну самооцінку. Завищена самооцінка неадекватне сприйняття себе заважає входженню в цю професію та свідчить про недостатній рівень інтелекту. Важливий момент: поліграфолог є членом команди, він один не підмінить собою все управління внутрішньої безпеки. Він повинен мати доступ до оперативних матеріалів, повинен підпорядковуватися першій особі в установі, міністерстві.
– Нещодавно журналісти звернулися до СБУ із заявою, що один із заступників керівника АТО, який провалив багато спецоперацій, має брата – військового у Москві. Це повинно стати предметом вашого дослідження?
– Величезні підрозділи займаються внутрішньою безпекою, поліграф має стати органічною частиною цього процесу. Я була причетна до написання інструкції з використання поліграфа в органах внутрішніх справ. Вона була затверджена близько 10 років тому, але широко не застосовувалася, бо, напевно, не було зацікавленості. Мій досвід роботи свідчить про те, що людина, коли знає, що її можуть повести на поліграф, як мінімум, поводить себе скромніше. Культуру таких перевірок слід прищеплювати. Повірте, люди швидко бачать їх переваги, адже поліграфолог перевіряє, а не звинувачує. Досвід показує, що не менше 70% людей, підозрюваних у правопорушеннях, виявляються непричетними до їх здійснення. А це значить, що слідство після поліграфної перевірки мало можливість зосередитися на тих громадянах, які з високим ступенем вірогідності причетні до правопорушень. Люди інколи самі не підозрюють, які події розгортаються навколо них, і слава Богу… Були випадки, коли заявники переконували мене, що насправді знають, хто здійснив крадіжку – вони ходили до ворожки із фотографіями працівників, і та їм чітко вказала на фото крадійки. Моє ж тестування потрібне лише для того, щоб людина зізналась, покаялась і все повернула…
НЕОБХІДНІСТЬ ДЛЯ ЧИНОВНИКА ПРОЙТИ НА ПЕРШУ ВИМОГУ ПОЛІГРАФ СЛІД ПРОПИСАТИ ЗАКОНОМ
– Ми днями обговорювали антикорупційне законодавство та хабарі. Так от, скажіть, як тестувати міністра, якщо топ-менеджери не беруть хабарів, а працюють за легальними схемами? Він не купує машину за хабар, він її купує з доходу консалтингової кампанії, яка надає послуги, без яких їх робота, наприклад, буде заблокована міністром. Таких схем сотні.
– Насправді, тестування високопосадовця і звичайного громадянина нічим особливим не відрізняється. Як приклад, наведу таке – у мене в практиці було тестування прораба, який нахабно (меганахабно, навіть для прораба) обманював свого замовника. Мої попередні тести показали, що цей «спеціаліст» здобуває «ліві» гроші на своєму основному місці роботи. Саме він є бюджетонаповнювачем, а не його дружина, діти, теща і т.д. Вже наступні тести дозволили з`ясувати, як саме він «заробляв» – внаслідок обману замовників, робітників, завищення ціни при покупці матеріалів, ціни проекту тощо. Від загального до конкретного. А можем і навпаки – почати з питання: за які кошти купив автомобіль. Але це довше… Насправді, у випадку того міністра питання повинні включати і такий варіант, як: «Ви умови для одержання «лівих» доходів створювали?», «До організації корупційних схем особисто причетні?» (якщо так, то до яких), «Для чого (з якою метою) залучається консалтингова компанія така-то до процесу такого-то?», «Який інтерес переслідувався, коли приймалося рішення про залучення саме цієї консалтингової компанії?», «Із чого насправді складалися ваші прибутки протягом такого-то періоду?» і т.д.
– І поліграф покаже реакцію?
– 100%. Реакція на те питання, відповідаючи на яке, людина приховує інформацію, завжди буде відрізнятися від інших. Але я сильно сумніваюся, що хтось погодиться тестуватися.
– Можливо, використання поліграфа буде розписано якимось підзаконним актом, адже закон «Про очищення влади» прийнятий.
– Поліграф дуже гарно лягає у люстраційні закони. Він дозволяє отримати інформацію, яку неможливо отримати іншим способом. Окремою поправкою до закону або постановою треба прописати обов’язок держчиновника пройти поліграф на першу вимогу. Якщо ти не готовий та турбуєшся про збереження персональних даних, не йди на цю посаду. Впишіть у закон рядок, що при відмові від поліграфного тестуванні посадовець буде однозначно звільнений з роботи. І не треба хвилюватися за тих, хто відмовляється, світ великий, вони себе знайдуть. Думайте про тих чесних, порядних і моральних патріотів, які завдяки поліграфним перевіркам зможуть одержати доступ до влади.
– Тетяно Романівно, бійці добровольчих батальйонів не отримали відповіді на запитання, чому під Іловайськом їм спочатку не надіслали допомогу, а потім, попри домовленості, їх там розстрілювали. Вони звинувачують генералів. Якби на запит суспільства ви складали питання для тестування генералів саме про причини цього «котла», що було б у тому тесті?
– Спочатку поліграфолог повинен почути пояснення всіх сторін. Тести неможливо писати лише за висновками бійців добровольчих батальйонів. Треба вислухати генералів. Найкраще, коли це оформлено як пояснення. Спеціаліст повинен мати максимально повну картину події, аби написати адекватні тести. Тільки тоді можна проводити тестування, у якому значимі питання повинні пред’являтися 3-4 рази.
– Тобто, запитання: «Підкріплення не надсилати навмисно?», «Прорив не організовували навмисно?» треба задавати не менше трьох разів?
– Так. Чому зайшли в Іловайськ? Що було метою заведення військ? Чи приймали ви рішення? Чому батальйони були там протягом тижня? Чому вони там перебували? Чому не підходило підкріплення? У варіанти відповіді треба включати і версію бійців, і версію генералів, і версію, висунуту слідчими, якщо слідство ведеться. Поліграфологи чи не найбільші прихильники презумпції невинуватості, цього вимагає професія, треба бути обережним, треба відійти від звинувачень, залишати розум холодним. Можливо, були об’єктивні причини. Але суспільство збурене, люди гинуть. І на піку емоцій, коли гинуть патріоти, звинувачення сиплються дуже легко. І в такій ситуації легко «збити» порядну, пристойну людину. Визнайте, що і вашого брата – журналіста нерідко використовують втемну. Треба бути дуже обережними і максимально неупередженим.
– Як ви вважаєте, громадськість сама повинна лобіювати використання поліграфа?
– Запровадження таких досліджень залежить від волі першої особи відомства чи галузі. За моєї практики у МВС опір впровадженню поліграфа чинила не вища ланка, не низова, якій це служило дуже гарною допомогою, а середня. Ви, напевно, будете здивовані, але я не знаю випадку, коли міністр, незалежно від його політичної орієнтації, був би проти впровадження поліграфа. До речі, мало хто знає, що у бутності міністром МВС Луценка мыныстерство зробило у цьому напрямку величезний прорив – було закуплено багато поліграфів, навчено спеціалістів. Декілька років тому, уже коли президентом був Янукович, правоохоронна система поповнилась великою кількістю поліграфологів, підготовлених за допомогою американських фахівців. Поліграфологи почали працювати і в міністерстві доходів та зборів. Спеціалісти є, їх зусилля треба об’єднати для створення вітчизняної школи поліграфа.
Лана САМОХВАЛОВА,
Київ.