Підприємці, принаймні ті, котрі працюють за спрощеною системою оподаткування, можуть святкувати перемогу. Президент на цей момент врахував майже всі їхні вимоги до Податкового кодексу. На цей момент, бо вже за два місяці ситуація може знову кардинально змінитися, коли парламент знову візьметься за «спрощенців».
Проте є й невдоволені, бо виконано лише частину вимог. У частині, де йшлося про відставку уряду та парламентські вибори, ніяких поступок не сталося.
Політичні оцінки того, що сталося, теж діаметрально протилежні. Скажімо, лідер «Народної Самооборони» Юрій Луценко заявив: «Суспільство відтепер знає, де у «бульдозера-Януковича» знаходяться гальма». Тобто ця влада насправді боїться народних протестів. Віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко також вважає, що Майдан досяг максимально можливої мети. А от ставити політичні вимоги без механізму їхнього втілення насправді було перебільшенням.
Натомість представники влади вихваляють свого патрона. Що¬правда, зауважують: міг би піти на менші поступки, ніж він їх зробив. Водночас додаючи: «торгашів» треба було «прищучити».
Власне, після слів голови фракції Партії регіонів у парламенті мало скластися враження, що вся тіньова економіка наявна у нас саме тому, що є малий і середній бізнес. Він, мовляв, завозить якусь контрабанду, от вона й підриває основи нашої економіки. Тому не зайве нагадати, що «спрощенці» насправді мають особливий статус оподаткування, а не перетину кордонів. Відтак проблема зовсім в іншому місці.
Зрештою, з ліквідацією антиподаткового Майдану влада перегнула палицю. Спочатку її представники вдалися до несанкціонованого салюту, і вже під ранок, в оточенні небаченої кількості правоохоронців, було розібрано намети. Для того, мовляв, щоб першими в Європі поставити на місці протестів новорічну ялинку. От і вийшло: замість того, щоб дати страйкарям змогу просто спокійно зібрати речі, їх грубо виштовхали.
Саме тому найрадикальніша частина підприємницького Майдану з учорашнього дня проводить свої акції на Європейській площі столиці. Туди ж запрошено усіх без винятку політиків, які готові підтримати протестні вимоги. Зокрема, й таку: найбільший вітчизняний бізнес має сплачувати податки в Україні, а не в офшорах. Бо саме в такому випадку державний бюджет зможе збільшити соціальні видатки.
Немає підстав не довіряти тим аналітикам, які стверджують: уся ця катавасія з Податковим кодексом та поступками планувалася владою ще влітку. Для того щоб Віктор Янукович міг з’явитися на Майдані на білому коні в ролі переможця, який «прислухається до думки людей». 
І такий сценарій, як запевняють знавці, справді існував. Та поспішили ті, хто «звільняв місце для ялинки».
Втім, щоб люди знову зібралися на Майдані, скоро будуть зовсім нові підстави. З цього приводу прем’єр тіньового уряду Сергій Соболєв згадав те, що парламент, повністю підконтрольний Президентові, відмовився раз і назавжди встановити чіткі правила для малого бізнесу і тому відхилив відповідний законопроект. Водночас опозиція добивається також ясності в питанні пенсійного забезпечення, але влада натомість пропонує збільшення пенсійного віку не лише для жінок, а й для чоловіків. «Соціальна справедливість» тепер начебто полягатиме в тому, що жінки виходитимуть на пенсію у 60 років, а чоловіки — у 65. (При тому, що живуть у середньому 63 роки).
А ще на черзі — Житловий кодекс, який встановить пеню за борги за компослуги, дозволить виселяти із житла за заборгованість та спростить процедуру відселення з аварійних будинків. Отож Майдан може зібратися ще не один раз. Зібратися в тому разі, якщо влада пертиме напролом, не пояснюючи своїх дій, порушуватиме принципи справедливості.
Ясно, що чинні владці дуже заборгували перед олігархами, які оплатили їхню перемогу на виборах. Проте зараз, наступаючи на права всіх і вся заради задоволення безмежних апетитів олігархів, влада грається з вогнем. Саме тому у стосунках влади й суспільства поставлено лише крапку з комою, а ніяк не крапку…
Олександр ЧЕРЕВКО
