ТАЄМНЕ КРИВОСУДДЯ

0
719

16 лютого в обстановці надзвичайної секретності відбулося засідання Печерського суду, який продовжив Юрію Луценкові термін утримання під вартою до 26 квітня.
Про це судове засідання адвокат екс-міністра та нашого колеги Ігор Фомін дізнався за п’ятнадцять хвилин до його початку. Його спершу викликали до Головного слідчого управління Генпрокуратури, де мало б відбуватися озна¬йомлення з матеріалами справи, а потім повідомили, що підзахисний уже перебуває в суді.
Такі дії не що інше як позбавлення права підозрюваного на захист, адже надзвичайно швидке судове засідання відбулося без присутності адвоката. Прокуратура запевняє, що це не її вина, бо про час і місце проведення судового засідання має повідомляти секретар суду. Цікаво було б дізнатися, за скільки до початку засідання про його терміни дізнався сам той секретар?
Своєрідною насмішкою є й те, що саме зранку 16 лютого у Верховній Раді збирали підписи народних депутатів з проханням відпустити колишніх урядовців, щодо яких закінчено розслідування справи, на підписку про невиїзд. Адже жодної можливості «перешкоджати слідству» у них вже немає. Назбирали вісімдесят дев’ять підписів. Зокрема, за звільнення Луценка з-під варти підписалися члени першої «п’ятірки» блоку НУ-НС В’ячеслав Кириленко, Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук, Арсеній Яценюк.
Так от, доки ті підписи збиралися, вершився таємний суд. Задоволений його рішенням хібащо слідчий В.Войченко, який веде «справу» Ю.Луценка. Він назвав рішення суду «справедливим».
Чесно кажучи, навіть не знаю, чи треба запитувати читача про його ставлення до останніх президентських заяв з приводу перегинання Генпрокуратурою палиці. Відповідь — очевидна. Либонь, ставитися треба так само, як і до кожної з передвиборних обіцянок Віктора Януковича. Адже він говорить і обіцяє одне, а робить усе навпаки. Судове рішення, про яке мова, — тому підтвердження.
Олександр ЧЕРЕВКО