СЛАВЕТНОГО КОМПОЗИТОРА НАДИХАЛА БЛАГОЛІПНА УКРАЇНСЬКА ПРИРОДА

0
473
img

НОТАТКИ  ПРО  ПЕРЕБУВАННЯ  ПЕТРА ЧАЙКОВСЬКОГО В  УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛИЩІ  БРАЇЛІВ

З козацького роду

Геніальний композитор  Петро Ілліч Чайковський, музика якого завоювала світову славу, вважався  охочим до подорожей. Він побував в Італії,Франції, Швейцарії, Німеччині, а весною 1891 року вперше відвідав Америку. З великим успіхом  виступив у Нью-Йорку, Балтиморі та Філадельфії. Перебуваючи в Штатах, Петро Ілліч мав нагоду переконатись, що  у Новому Світі  його знають краще, ніж у Європі.

А між тим, шануючи  здобутки західної культури, віддаючи належне видатним композиторам та виконавцям їх музики, Чайковський був насправді закоханий в Україну, в її народ, в історичне минуле, в мужніх гетьманів, в її чарівну природу.

Не дивлячись на те, що  композитор народився в Росії, він походить від українського козака Федора Опанасовича  Чайки. Один з  його синів, а саме Петро став дідом генія композитора. Коли за наказом цариці  Катерини ІІ в Україні почали людям присвоювати  власні імена, то  козак Чайка став Чайковським. Така  ймовірна історія прізвища композитора.

Починаючи з 1868 року Петро Ілліч майже щорічно приїздив в Україну, гостював у маєтку поміщика  Миколи Кондратьєва в Низах, що неподалік  від міста Суми. В тому селі  велике враження на композитора  справило озеро, в якому час від часу з’являлись лебеді. Саме вони, на думку мешканців Низів, надихнули митця на створення  всесвітньо відомого балету «Лебедине озеро».

Часто композитор  гостював в Кам’янці на Черкащині,  в   маєтку, який належав  його  сестрі Олександрі. Саме там  декабристи обговорювали  плани повалення російського царя з престолу, в Кам’янку кілька разів приїздив О.С. Пушкін.

Протягом семи років, а саме з 1878 по 1885 рік, Чайковський  часто бував на Поділлі, зокрема в селі Вишня, яке знаходиться неподалік Вінниці. Там Петро Ілліч познайомився із славетним хірургом  Миколою Івановичем Пироговим, який, до речі, врятував життя Гарібальді. Нині іменем Пирогова названі медичні університети в Одесі та Вінниці.

На землі своїх предків  композитором були створені   численні твори на українські сюжети, в яких використані народні мелодії, зокрема  в операх «Мазепа» і «Черевички», в другій  симфонії , яку Чайковський назвав «Українською», в транскрипції фантазії «Козачок» Даргомижського для фортепіано.

Велика заслуга Петра Ілліча  в тому, що він за власні кошти підготував до друку десятитомне видання  церковних творів Дмитра Степановича Бортнянського – відомого українського співака, композитора і диригента , автора шести опер, камерно-інструментальних творів. Видатний музичний діяч  створив також новий тип  хорового концерту.

У 1890 році Чайковський відвідав Київ, де зустрівся з Миколою Віталійовичем Лисенком, якого Михайло Коцюбинський назвав «сонцем української музики» . Композитор познайомив гостя із  своєю оперою «Тарас Бульба». Чайковському сподобався патріотичний твір, він поздоровив Лисенка з творчою вдачею. 

Про перебування генія музики в Україні написано чимало книг, опубліковано багато газетних та журнальних статей, студії телебачення познайомили своїх глядачів з композиціями майже всіх музеїв його імені, створено також  серію документальних фільмів, присвячених  видатному композиторові.

Благоліпний Браїлів  назавжди зостався в пам’яті митця

А між тим, дослідники життя і творчості Чайковського не приділили, на мій погляд, належної уваги  його перебуванню  в українському селищі Браїлів, яке знаходиться в Жмеринському районі Вінницької області. Це старовинне  містечко, яке вперше згадується в літописах 16 століття, справило на творця геніальних опер, балетів, симфоній та романсів неабияке враження. Свою прихильність до цього чудового куточка української природи Чайковський  засвідчив в численних творах та в листах, зокрема до свого товариша по консерваторії. Ось, що він йому написав: «У Браїлові  хочу віддатись моїй любові до природи. Немає місця в усьому  світі, яке давало би мені  в цьому відношенні так багато простору. Поїздка до Браїлова залишиться в пам’яті найкращим спомином про  поетичні дні мого життя».

Вперше  про  перебування  славетного композитора у  Браїлові – містечку, в якому я народився, де пройшли мої  найкращі дитячі і юнацькі роки, я довідався, коли був учнем  сьомого класу. Добре пам’ятаю той урок, коли вчитель історії Володимир Михайлович Потульницький  розповів  про те, що поряд з нашою школою знаходиться   колишній маєток  родини фон Мекків, в якому частенько бував  Петро Ілліч Чайковський. Саме  в Браїлові  славетним композитором була написана музика, яка увійшла в скарбницю його  кращих творінь. 

В цьому місці варто внести  уточнення. В усіх публікаціях, у  листах Чайковського і Надії Філаретівни  вказується, що маєток Мекків  знаходився у Браїлові. А насправді територія, на якій розташований палац,  належала селу Козачівка, як і середня школа, котру я закінчив. Минули роки і змінилась адреса  маєтку та школи,  вони стали називатись  Браїловськими, можливо тому, що містечко знаходиться поруч з селом.

Однак повернемось до героя оповіді. Ще школярем я  займався пошуком матеріалів про  перебування Чайковського в рідному містечку і це  зацікавлення супроводжувало мене  і в роки навчання в університеті. В історичних архівах, книгозбірнях,  під час  зустрічей із земляками я  намагався одержати  відомості, які стосувались браїловського періоду  життя  композитора. Мої зусилля  виявились плідними, дещо вдалось знайти. Пошлюсь  на один приклад.

Поруч з воротами парку, в якому знаходиться палац  родини фон Мекків, стояла привабна хата, господарем її був  Ковтун, приятель мого батька, який завідував аптекою в містечку. Довідавшись, що я цікавлюсь композитором, його перебуванням  у Браїлові, Ковтун запросив мене до себе і розповів про свого діда Опанаса, який майже все життя доглядав озера, що прикрашали маєток. Карл Мекк та  його  дружина були задоволені роботою діда. Вони допомогли йому побудувати отой гарний будинок. Дід аптекаря не  тільки бачився з Петром Іллічем, але і знайомив його з краєвидами Браїлова, з видатними людьми  краю, з храмами, зокрема із  Свято-Троїцьким  монастирем. Композитор подарував дідові власну картку з дарчим написом, яка, на жаль, втрачена в роки громадянської війни.

Ангел-хранитель Чайковського

В середині 19 століття  інженер Карл фон Мекк  будував в Росії  сталеві магістралі. А коли  нажив мільйони, то вирішив  придбати маєток в Україні. Разом з дружиною Надією Філаретівною здійснив  подорож Поділлям. До їх  душі припали природні умови  містечка Браїлів, розташованого  на березі спокійної річки Рів, яка несе свої води  до  Південного  Бугу.

Саме на тому місці  в 1868 році  був збудований величний європейський палац, а заморські фахівці  створювали парковий комплекс, який включав штучні  озера, перехідні містки та інші прикраси.

А тепер настав час познайомити читачів з Надією  Філаретівною фон Мекк, яка у свій час  відіграла значну роль в житті і творчості Чайковського. Коли дівчині сповнилось 16 років,  Карл фон Мекк, про якого вже йшла мова, запропонував побратися. І вона охоче  згодилась. Минули роки спільного життя. Надія народила 18 дітей, з них вижили одинадцять. Молода жінка  стала не тільки  дбайливою і ніжною матір’ю, а й активною помічницею чоловіка у вирішенні  виробничих справ. До того ж, володарка маєтку захоплювалась музикою, любила класику, вчила дітей грі на фортепіано, з цією метою навіть «виписала» з Парижу відомого музиканта і композитора Клода  Дебюссі.

Коли  роботи по влаштуванню палацу були завершені і парк, створюваний за французькими зразками, став реальністю, Надія фон Мекк з преси  довідалась про успіхи молодого композитора Петра Чайковського. Вона вирішила звернутись до нього з листом , в якому  замовила  для себе музику.

Графиня з нетерпінням очікувала відповіді, вона сподівалась, що творець музики конче відгукнеться і між ними зав’яжеться листування. Так воно і  сталось, обмін листами тривав впродовж 13 років, всі вони нині  увійшли в тритомне видання, визнане як зразок епістолярної публіцистики.

Однак  листуванням правителька  Браїловського маєтку  не обмежилась,  виникло бажання запросити композитора до себе, створити йому всі умови для  творчої праці і відпочинку. Петро Ілліч з вдячністю прийняв це запрошення. Почалась ретельна підготовка до зустрічі гостя. Надія  Філаретівна  вчила  обслугу як слід  зустріти композитора, як доглядати за ним, як знайомити його з навколишнім краєм.

За  довгий строк дружніх відносин Петро Ілліч та його меценатка ні разу особисто не зустрілись, не поглянули один одному у вічі, не обмінялись рукостисканням. Таке було їх спільне бажання.

Надія Філаретівна була знайома з директором Московської консерваторії  М. Рубінштейном, який розповів їй про важке матеріальне становище, в якому опинився Чайковський. Меценатка вирішила допомогти композиторові і почала щорічно йому надсилати  6000 карбованців. На той час це були великі гроші, які дозволили митцеві залишити службу в консерваторії і цілком віддатись творчій роботі. Фінансова допомога тривала  до  часу, коли  мільйонерша втратила своє багатство. А це сталось перед смертю Петра Ілліча.

Та повернемось до Браїлова. Уперше в це містечко  композитор  приїхав  весною 1878 року. В той час Надії фон Мекк сповнилось 45, а Петру Іллічу – 36 років.

Весна в моєму рідному містечку – найкраща пора року, вона вражає  своєю неповторною красою, яка  сповна припала  до поетичної душі Петра Ілліча.  Його серце сповнювалось радістю від прогулянок по розкішному парку, митець подовгу милувався білосніжними  лебідками. Свої відчуття  композитор  виклав в одному з листів: «Я відчув у Браїлові таку кількість  найбільш чистих насолод і так багато захоплювався природою і було б добре , щоб ці дні назавжди залишились у моїй пам’яті». 

Надія фон Мекк турбувалась, щоб Петру Іллічу в Браїлові  було добре і  щоб мав все для творчої роботи. Вона придбала  за великі кошти  рояль  найновішої моделі, фісгармонію, в домашній бібліотеці з’явились потрібні  композиторові ноти та  книги.

Чайковський даремно час не гаяв. Саме в хоромах Надії Мекк  була ним  написана перша оркестрова  сюїта опери «Орлеанська  діва»,кілька п’єс для скрипки та  сім романсів. Нагадаю читачам «Українського Слова» назву  лише одного  з них, який часто виконується на концертах, – романс «Средь шумного бала», котрий відтак охоче включали у свій репертуар  І. Козловський, С. Лємешев, Н. Давидова, Д. Нежданова, М. Максакова. Чайковський є автором 81-го романсу, всі вони  створені  на слова російських поетів, а також на вірші Тараса Шевченка. Деякі з романсів написані на власні слова композитора, які  друкувались  під  псевдонімом

Під час перебування в Браїлові композитор цікавився церковним життям, зокрема його увагу привернув відомий  на Поділлі жіночий монастир, прикрашений  відомими  роботами  художника монаха Йосифа  Прахле. Він знайомився з  віруючими, слухав  їх пісні, цікавився вбранням і звичаями  паломників.

Влітку 1879 року  композитор знову повертається в Браїлів, містечко, яке так йому  полюбилось. Про свої враження  Петро Ілліч написав  в листі до  Надії фон Мекк: «Жити у вашому будинку,відчувати себе у вас щасливим, бути безумовно  вільним і одиноким, мати можливість щодня бувати в лісі,цілий день перебувати  серед зелені і квітів, вночі чути під вікном солов’я і до  того користуватись вашими книгами  та інструментами, блукати милим домом і думати про вас. Все це  зібрання таких небувало сприятливих  умов для насолоди, яких ніде не знайти».

Пам’яті про перебування в Браїлові  Чайковський присвятив три  музичних твори, написані для скрипки з  фортепіано, а саме «Спогади дорогого місця» .

В третій і в останній раз  Петро Ілліч приїхав  у Браїлів  влітку 1880 року. Перебування в подільському містечку, сприяло появі нових шедеврів, які до цих пір користуються визнанням у музичному  світі.

У кожний свій приїзд Чайковський  відвідував  скелю на околиці  містечка, де любив  творити і  відпочивати. В народі вона відома  під назвою «Скеля Чайковського».

Музей композитора і його меценатки

Якщо до рук читачів потрапить туристичний довідник України, то в ньому можна  знайти  докладну інформацію про  Браїловський меморіальний музей  Петра Ілліча Чайковського та Надії  Філаретівни Мекк. Давайте  скористаємось  нагодою і завітаємо в цю культурну установу, яка знаходиться в  палаці, що належав родині Мекків.

Попередньо варто  сказати кілька слів про те, як склалась  доля цього маєтку. Після смерті  Карла фон Мекка та  його  дружини палац  і все, що його оточувало,перейшло  до рук поміщиці Раллі. Недовго довелось їй хазяйнувати.и22 вересня 1917 року солдати 2 гвардійського корпусу, який був розміщений в Браїлові, зруйнували маєток, а поміщицю вбили.

В роки радянської влади в парку, в якому знаходиться палац, розмістилась військова частина зв’язківців, а під час Другої світової війни маєток  був зруйнований. Його  відбудовував колектив професійно-технічного училища.

Згодом в  частині цього будинку, який нині займає ліцей, і був  відкритий музей Петра Ілліча Чайковського та Надії Філаретівни фон Мекк. Ця подія  стала помітною в історії не тільки  селища, але і всієї  України.

Експозиція музею дає можливість  познайомитись з життям і творчістю світового генія музики, довідатись про  його любов  до України. Тут зберігаються прижиттєві видання композитора, зокрема унікальна книга «Життя  Петра Ілліча Чайковського», спомини  його  брата  Модеста, численні ноти, зокрема опери «Орлеанська діва»

Привертають увагу відвідувачів, а їх щорічно буває понад три тисяч, особисті речі Надії фон Мекк, які надійшли від родичів  колишньої господарки маєтку.

Велику увагу до генія світової музики  приділили українські  художники та скульптори. Їх майстерно виконані  роботи прикрашають експозицію музею. Варто назвати кілька імен, маю на увазі  майстра пензля І. Синепольського і його  твір «Чайковський в Браїлові», графічні роботи І.Ющенка» Портрет Надії фон Мекк» та «Браїловський монастир».

Під час першого перебування в Браїлові  Чайковський  створив свій божественний твір  «Літургія  святого  Іоанна Златоуста».  З того часу минуло 130 років. З нагоди ювілею  хорова капела «Вінниця»  виконала в колишньому палаці Мекків згадану вище літургію, яка поклала початок черговому традиційному фестивалю імені Петра Ілліча Чайковського та Надії Філаретівни фон Мекк.

Музей існує не перший рік, вся його діяльність підпорядкована шляхетній меті, а саме –  пропаганді творчості геніального композитора, його тісних зв’язків з Україною, з його народом. 

Анатолій ГОРОХОВСЬКИЙ,
Заслужений працівник культури України.