Запоріжжя

0
153

700-річний запорізький дуб рятують крапельницями

Старання доктора біологічних наук, професора Віталія Смирнова з Москви таки увінчалися успіхом: у кореневищі велета пробився поки що крихкий, але живий(!) паросточок.
Московський науковець призначив дереву крапельницю з препаратом, що містить рослинні фітогормони. Рідину і зараз вводять у тканини дерева, які транспортують воду і поживні речовини. Таким чином, ліки розподіляються по всій живій частині велета. Живлющий розчин позитивно вплинув, навіть колір кори дерева покращився. І новий росточок — свідчення того, що в дубі ще є живі клітини.
Нагадаємо, що запорізький дуб є пам’яткою первісних дубових лісів Придніпров’я. Заввишки дерево 36 метрів, діаметр крони, коли вона була ще живою, становив 63 метри, довжина кола його стовбура — 6 метрів 32 сантиметри.
За місцевими легендами, це дерево свого часу побачили багато видатних людей: Богдан Хмельницький, Іван Сірко, який, власне, і писав відомий лист запорожців султанові (причому легенда стверджує, що  саме  під цим  дубом), Катерина II, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко.
— Сподіваємося і віримо, що наш дуб ще зазеленіє на всю силу, — коментує ситуацію президент Всеукраїнської федерації «Спас» Олександр Притула. Сьогодні його організація опікується цим велетом, що є головною пам’яткою історико-культурного комплексу «700-річний запорізький дуб». — Це дерево — справжнє диво України. І ми відповідальні перед нашими нащадками за те, щоб зберегти його для них.

До козацької чайки приєднається човен-однодеревка

В акваторії острова Хортиця археологи підняли з дна Дніпра 8-метрове стародавнє судно — човен-однодеревку, за попередніми оцінками експертів, часів раннього козацтва або Київської Русі. За словами генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка, судно було виявлено під шаром мулу в руслі старого Дніпра  ще в 2011 році.
— За конструкцією припускаємо, що це дуже давній човен. Він може бути періоду раннього козацтва. Ймовірно, що судно давніше й належить до часів Київської Русі, — повідомив директор заповідника.
Він зазначив також, що, за однією з версій, саме з таких легких і маневрених суден-дуплянок складалася частина флоту київського князя Святослава, який загинув біля Хортиці в 992 році в бою з половцями. Великими князівськими турами піднятися вгору за течією через запорізькі пороги було дуже складно. Тому флотилія Святослава складалася з таких човнів теж.
— Суден, які можна зарахувати до періоду Київської Русі, в Україні всього 2—3. Наш човник — найбільший. Другого такого на півдні України досі ще не знаходили, — розповів генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко. — Човном керував, імовірно, кормчий, який перебував у кормовій частині. Для нього спеціально на дні човна вирізали своєрідні шишки, які служили опорою для ніг. Але, судячи з виступів, на довбанку могли встановлювати додаткові лави для веслярів.
Як зазначив археолог Національного заповідника «Хортиця» Валерій Нефьодов, який зробив унікальну знахідку, човен було знайдено під шаром мулу, що й зберіг його від руйнування. До того ж, неподалік того місця, де було знайдено в листопаді 2011 року так званий меч Святослава — зброю великого воїна Київської Русі. Наша газета вже розповідала про це.
Фахівці стверджують, що точніше про вік човна можна буде говорити після експертизи — радіовуглецевого аналізу. Планують, що знахідку експонуватимуть у музеї стародавнього судноплавства і суднобудування на о. Хортиця. Його створення у Запоріжжі передбачене концепцією розвитку національного заповідника «Хортиця».
Експозиція майбутнього музею відображатиме процес розвитку річкового судноплавства, розкриватиме роль Дніпра як важливої комунікаційної артерії України та роль запорозького козацтва в розвитку річкового судноплавства і суднобудування.
Музей планують відкрити на острові Хортиця між старим мостом Преображенського і новим мостовим переходом. Поки що експонати для майбутньої експозиції акумулюють у реставраційному ангарі заповідника, розташованому біля кінного театру «Запорозькі козаки» на Хортиці. Нині тут уже є 4 старовинних човни, піднятих археологами з дна Дніпра. Серед них головний експонат музею — козацька чайка завдовжки 17,5 м і 3,5 м заввишки. Її було побудовано в першій половині XVII століття. Судно вміщало команду з 50 вояків і було оснащене 4 гарматами, ходити могло на веслах і під вітрилом. Козацьку чайку підняли з дна Дніпра 10 років тому.