Чернівеччина

0
168

Окремо і стійко!
 «Любіть Україну!». Таке щире побажання висловив етнічний австрієць Вернон Кресс, колишній чернівчанин, якому долею судилося 32 роки життя провести за колючим дротом ГУЛАГу. Про свої табірні поневіряння він розповів у документальному романі «Зекамерон ХХ», що днями побачить світ в одному з видавництв Чернівців.
У книжці автор, зокрема, тепло відгукується про українців: «За самостійну Україну!». Скільки разів я чув це гасло, скільки добрих і чесних людей страждали за «свою рідну неньку». Там, на далекій Колимі, українці були особливим контингентом — трималися окремо і стійко, адже вони страждали за свою мрію, яка, мов горизонт, йшла далі й далі, але таки була досягнута 1991 року… Так тримати! — бажаю Вам, дорогі мої українці».
Альтернативна енергетика на роздоріжжі
Науковці чернівецького університету, а також фахівці Академії наук України надали офіційний висновок: на малих річках Буковини недоцільно будувати міні-ГЕС. Про це на прес-конференції у Чернівцях повідомив директор регіонального центру з інвестицій та управління національними проектами Борис Деркач. Цим визнав, що екологи недаремно били на сполох, адже масова поява таких об’єктів могла б завдати природі непоправної шкоди.
Тим часом більшість депутатів Хотинської міської ради підтримала ідею спорудження на околиці райцентру електростанції, яка акумулюватиме сонячну енергію. Реалізувати проект береться місцева філія чеської фірми, маючи намір викупити 12 га землі та ще майже 19 га взяти в оренду на 49 років.
Але не всі депутати це підтримують. Декотрі заперечують, мотивуючи тим, що фотопластини містять небезпечний для довкілля і людей кадмій. Наводять світовий досвід: подібні станції зводять переважно в пустелях, степах, де ґрунти малопридатні для сільського господарства.
Санаторій «вилікує» інвестор?
Обласне комунальне підприємство — бальнеологічний санаторій «Брусниця» — може стати власністю офшорної фірми, зареєстрованої на Кіпрі. Інакше, мовляв, закладу не вижити. Уже готовий «позитивний» проект рішення обласної ради, розробляється проектна документація на реконструкцію об’єкта. Однак загадкою залишається ім’я приватного інвестора. За деякими відомостями, це бізнесмен, який свого часу проживав у Чернівцях і підтримує приятельські стосунки з упливовими буковинськими чиновниками.
Оздоровниця, яка діє від 1967 року, славиться воістину цілющою мінеральною водою з природним умістом йоду. Тут щороку проходили відновне лікування 3450 пацієнтів. Чи матимуть таку змогу після її реорганізації на приватний заклад пересічні громадяни? Зокрема, й із таких міркувань депутати облради поки що відхилили не зовсім прозору пропозицію інвестора.
…І прийшли донецькі
Аварійний міст через Дністер, який з’єднує Хмельницьку і Чернівецьку області, «у зв’язку з наглою потребою» почала ремонтувати донецька фірма «Мост-1». Таке рішення прийняла техрада Укравтодору, оминувши процедуру проведення тендера.
Фірма обіцяє повністю відновити переправу за 3 місяці, витративши на це 19,5 мільйона бюджетних гривень. Проект, запропонований раніше службою автомобільних доріг у Чернівецькій області, передбачав капітальний (дорожчий) ремонт споруди впродовж 8-14 місяців. Однак Укравтодор пропозицію відхилив, мотивуючи це тим, що «закриття мосту на такий великий термін може спричинити соціальну напругу в прилеглих регіонах і завдати автоперевізникам значних фінансових збитків».   
Газета румунською
У Чернівцях почала виходити ще одна румуномовна газета — «Буковинські хроніки». В Буковинському мистецькому центрі збереження і відродження румунської традиційної культури, який є одним із її засновників, стверджують, що завдання нового видання — сприяти, аби місцева громада не втратила своєї національної ідентичності. Фінансово посприяла виходу першого номера газети влада румунського повіту Алба.
До речі, у травні цього року парламент Румунії вніс поправки до закону про надання підтримки діаспорі за кордоном. Усі, хто має румунське походження, розмовляють цією мовою чи схожим діалектом, відтепер оголошені «румунами зарубіжжя», а не як раніше — арминами, бессарабцями, буковинцями, молдованами і т. д.
«Тепер нас уже не 22 мільйони, а 30», — задоволено констатують парламентарі сусідньої держави.