Черкащина

0
165

Знов розцвів «Садок вишневий…»
Традиційне обласне мистецьке свято «Садок вишневий коло хати», яке днями пройшло в Городищі на Черкащині, цьогоріч було особливо співочим. Ще б пак, адже відзначаємо 200-річчя з дня народження Семена Гулака-Артемовського та готуємося до ювілею Тараса Шевченка. Саме Семен Семенович допомагав Тарасу Григоровичу матеріально, коли той перебував у засланні. Двоє геніїв зуміли пронести велику чоловічу дружбу через роки. Атмосферу Шевченкового садочка коло хати блискуче підкреслили художні колективи, зокрема  народна аматорська капела бандуристів Городищенської районної дитячої школи мистецтв, виставки робіт народних умільців та столи достатку. Українські пісні, жарти, народні танці, козацькі розваги — все це відгукнулося в серцях учасників свята словами вдячності, спогадами про людей, яких народила ця благодатна земля.
Згадали, зокрема, академіка Миколу Артеменка, з легкої руки якого 25 років тому й започатковане  свято, відомих меценатів Симиренків — Яхненків, автора гімну «Ще не вмерла Україна», видатного етнографа професора Павла Чубинського,  мліївського селянина, титаря Успенської церкви Данила Кушніра, який віддав своє життя за православну віру, Марію Демченко та Марину Гнатенко зі Старосілля, які вручну, без допомоги складної техніки, вирощували по 500 центнерів буряку з гектара…
Зворушили учасників свята й вітальні телеграми, які надійшли з різних країн світу, зокрема від внучки Миколи Артеменка Тетяни Латанської, яка нині проживає в Кувейті. Жінка написала, що навіть у цій далекій країні українці вшановують Шевченкові березини, та побажала своїм землякам успіхів у житті. Вітання надійшло і від мецената Альберта Цегеля, який запросив городищенських дітей відвідати Німеччину та взяти участь у пісенному фестивалі. Вітальну телеграму надіслав і народний артист, Герой України Дмитро Гнатюк, який є почесним громадянином Городища.
Від телефону довіри — до адресних проектів
У Черкасах незабаром запрацює телефон довіри, куди зможе безплатно подзвонити кожен, хто потребує психологічної, правової та іншої соціальної допомоги. Відкрито його буде майже без грошей, зусиллями активної громадськості.
— Вже підготовлено групу з 30 волонтерів, які завдяки телефону довіри надаватимуть людям безоплатну психологічну допомогу. Триває ремонт приміщення для його відкриття на базі благодійного фонду «Сила Доброти». І тепер нам потрібно лише виділення телефонної лінії, її оплату та соціальну рекламу телефону довіри, щоб про нього дізналося якомога більше жителів міста, — розповів ініціатор проекту депутат Черкаської міської ради Сергій Гладких. — Повноцінно ця послуга зможе запрацювати уже найближчим часом. Цей проект стане взірцем широких можливостей, які відкриває співпраця влади і громадськості задля розв’язання актуальних проблем місцевої громади.
— Групу волонтерів готували за основними напрямками проблем, з якими зазвичай звертаються по допомогу: залежність, депресія, насилля, стосунки між членами родини, особливо — представниками різних поколінь (чоловіки—дружини, батьки—діти). Серед інших проблем нашого часу також можна виокремити знецінення одвічних моральних цінностей, — зазначила провідний консультант соціальної лінії довіри Олександра Телькова. — Ми прагнемо створити можливість допомоги для всіх верств населення. Згодом плануємо формувати групи людей, яким потрібна допомога за різними напрямками, і працювати з кожною окремо. Крім того, вестимемо облік дзвінків — за їхньою географією можна визначати, на вирішенні яких найгостріших питань повинні сконцентруватися соціальні служби. У місті таким чином з’явиться можливість впроваджувати адресні соціальні проекти.
 Усі «птахи» злетяться до Києва
 Черкаси вдруге беруть участь у всеукраїнському проекті «Парад вишиванок», фінальна частина якого пройде у День Незалежності в Києві. Як розповіла директор департаменту освіти та гуманітарної політики міської ради Ірина Топчій, торік місто здивувало всю країну величезною писанкою і здобуло на фестивалі чимало нагород. Нині родзинкою черкащан є скульптура триметрового диво-птаха, якого розмалювали майстри під керівництвом Ольги Бердник-Отнякіної.
У традиційному черкаському розписі за основу майстри взяли два кольори: колір чорнобривців — жовтогарячий, і колір барвінку — синьо-фіолетовий. В основі візерунків — природа рідного краю: хвилі Дніпра, яскраве сонце. Підставку для птаха виготовили фахівці заводу «Темп». До створення ескізу долучилося понад 130 дітей, які малювали пташок на майстер-класі. Згодом журі визначило найкращі роботи, автори яких представлятимуть місто на «Параді вишиванок».
Диво-птахом у центрі міста милувалися місцеві жителі, тут пройшли народні гуляння. Незабаром птах помандрує до столиці. Після Дня Незалежності України всі птахи залишаться на один рік у місті, яке переможе. А згодом вони «перелетять» до резиденції Святого Миколая на Івано-Франківщину.
 Ніхто не дослідить краще свою малу батьківщину, ніж місцеві краєзнавці
Вийшло у світ історико-документальне дослідження «Чорнобаївщина. Нариси історії населених пунктів». Як розповіла його автор, відома на Черкащині краєзнавець, лауреат престижних премії імені Максимовича та літературно-мистецької премії імені Старицького Марія Приліпко, це тільки перша частина об’ємного двотомного видання, в якому на основі архівних матеріалів, стародруків, документів, енциклопедичних видань, численних публікацій періодики автор дослідила історію кожного населеного пункту району, зокрема й затоплених водами Кременчуцького водосховища сіл, — від найдавніших часів до сьогодення.
За словами голови райдержадміністрації Юрія Клименка, цінність цієї книжки ще й у тому, що в ній зібрано спогади й згадано імена приблизно десяти тисяч краян, тих, хто творив і нині творить історію району. По суті з маленьких крупинок зібрано багатющий матеріал з історії краю. Видання стало щедрим дарунком жителям з нагоди 60-ї річниці з дня утворення області та 90-річчя району.
Як прокоментував подію директор Інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України професор Василь Мельниченко, в Чорнобаївському районі напрацьовано значний досвід дослідження історії населених пунктів. Тут за підтримки місцевої влади реалізують програму, якою передбачено вивчити й видати комплексну працю з історії кожного села.
Марія Приліпко — самовіддана дослідниця історії своєї малої батьківщини. Багато років пропрацювавши на педагогічній ниві, вона як ніхто інший розуміє важливість вивчення й донесення до нинішніх і прийдешніх поколінь знань про минуле краю, де переплелися героїчні і трагічні сторінки історії. Досвід Чорнобаївського району щодо залучення до вивчення й популяризації знань про свій рідний край заслуговує поширення й усілякої підтримки. Адже ніхто не дослідить краще свою малу батьківщину, ніж місцеві краєзнавці.
Як вважають науковці, видана понад 40 років тому завдяки зусиллям і громадянській позиції видатного державного і громадського діяча Петра Тронька 26-томна «Історія міст і сіл України» застаріла, хоч і містить важливі й не підвладні ідеологічній кон’юнктурі довідкові матеріали, які уточнюють час виникнення населених пунктів, основні події в різні періоди їхньої історії, дають інформацію про археологічні, архітектурні, історико-культурні пам’ятки тощо. Вона поки що залишається найповнішим літописом українських міст і сіл.
Час, однак, не стоїть на місці. Очевидно варто, розпочавши з місцевого рівня, створити нове видання загальноукраїнського масштабу, де б історичні події були викладені з найбільшою повнотою й достовірністю.