Лавру знову «хочуть»
Як стало відомо з офіційних джерел, на розгляд Комітету з питань економічної політики Верховної Ради надійшов законопроект групи нардепів–«регіоналів», під прицілом якого вкотре за останні роки опинилася одна з найбільших християнських святинь України — Свято–Успенська Почаївська лавра на Тернопільщині. В цьому документі пропонують доповнити статтю 5 Закону «Про управління об’єктами державної власності» нормою, що надасть Кабміну право передавати культові споруди, які належать до пам’яток культурної спадщини, у власність релігійних організацій. Паралельно йдеться про те, щоб виключити Почаївську лавру з відповідного списку, що його регулює інший закон — «Про перелік культурних пам’яток, що не підлягають приватизації». З огляду на те, що наразі Лавра перебуває (згідно з постановою того ж Кабміну від 2003 року) в довгостроковому безплатному користуванні Української православної церкви Московського патріархату, то перспективи її «прихватизації» більш ніж зрозумілі.
Коментує ситуацію координатор громадського руху «Українські святині — українському народу!», позафракційний депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна: «Впродовж останніх років це вже не перше посягання. Причому, якщо раніше спроби змінити законодавство відповідним чином стосувалися й інших пам’яток історії та культури, то цього разу об’єктом посягань явно є саме Почаївська лавра. Мені дуже шкода, що влада вперто протиставляє себе й українській церкві, й історичній справедливості взагалі. Згідно з останньою, Почаївська лавра має належати аж ніяк не монастирю якоїсь конфесії (найбільший розквіт святині припадає, до речі, на час перебування там греко–католиків, відтак до розбудови доклалася й автокефальна церква), а всьому українському народу, і залишатися в підпорядкуванні Української держави. На підтримку такої позиції під час попередніх зазіхань на Лавру було зібрано понад 300 тисяч підписів, є відповідне рішення Тернопільської обласної ради і звернення від усіх українських конфесій. Свого часу ми вже заявляли: якщо виникне така необхідність, то активісти громадського руху «Українські святині — українському народу!» захищатимуть Почаївську лавру всіма можливими способами, аж до крайніх силових. І це залишається в силі. Але я ще сподіваюся, що згаданий законопроект — це якась чергова провокація, і в решти депутатів Верховної Ради вистачить здорового глузду його не приймати».
Троє рідних братів загинули однаковою смертю
Надлегкий саморобний мотодельтаплан, який упав нещодавно в полях між селами Нестерівці та Воробіївка Зборівського району Тернопільщини, зачепив лінію електропередач, через що було знеструмлено 10 населених пунктів. Якби не це, то, можливо, аварія й не набула б такого великого розголосу. Однак у будь–якому випадку за нею стоїть велике горе і якась трагічна закономірність у житті однієї родини.
Сорокарічний Роман Пованда, житель села Великі Гаї Тернопільського району, за допомогою свого нехитрого літального апарата заробляв на життя. В небо на Зборівщині він піднявся для того, щоб провести обприскування від шкідників плантації кукурудзи. Що саме сталося в повітрі, наразі ще не відомо, бо триває слідча перевірка, однак цей політ виявився для чоловіка останнім. У нього залишилося троє маленьких синів.
А сам він став останнім iз трьох рідних братів однієї родини, які загинули точно так само, розбившись на дельтапланах, лише за різних обставин і в різних місцевостях. Невеликі крилаті машини були для чоловіків і захопленням, і засобом заробітку. В сільраді Великих Гаїв розповіли, що після смерті двох старших братів, Андрія та Ігоря, рідні благали Романа більше не ризикувати життям на дельтаплані, однак він не послухав, та й заробити більш–менш нормальні гроші іншої можливості у нього не було.