Щоб краще вчились
Лікувально-профілактичний заклад для студентів денної форми навчання та співробітників відкрито у Сумському державному університеті. Розташований санаторій у мальовничому місці на території колишньої панської садиби, зведеної за проектом архітектора Олександра Паліцина 1810 року. Нині головна будівля є пам’яткою архітектури національного значення.
Установа отримала все необхідне обладнання для якісної та всебічної діагностики і оздоровлення. Тут надаватимуть послуги з електросвітлолікування, масажу, лікувальної фізкультури, механотерапії, арома-, фітотерапії. Тричі на день пацієнти отримуватимуть дієтичне харчування. Працюватиме санаторій в амбулаторному режимі впродовж усього року, тривалість кожної зміни — 21-24 дні. Він розрахований на прийом 50 осіб одночасно. Для пацієнтів перебування тут буде безкоштовним, а оплачуватимуть лікування та харчування Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та університет.
Скористатися послугами закладу можна буде за направленням терапевта.
Велогонка: крути і знай свій рідний край
Триденний велопробіг територією Сумщини об’єднав професійних спортсменів і любителів цього виду спорту. Серед них — студенти, робітники, представники інтелігенції. Наймолодшому учасникові марафону Станіславу Юрченкові з Конотопа — 14 років, найстаршому — сумчанинові Володимирові Захарку — 57.
Ініціатива проведення такого масового старту належить жителеві Білопілля, відомому велосипедному ентузіастові Ігореві Кальченку, який нещодавно встановив національний рекорд України. Протягом загалом 110 годин, або 70 — чистого часу, він перетнув країну з її східної точки на Луганщині до західної в місті Чоп Закарпатської області. Щоб і надалі утверджувати роль велосипеда як надійного помічника і атрибут здорового способу життя, Ігор і вирішив разом з однодумцями влаштувати пробіг територією області.
Шанувальники велоспорту з Державним прапором побували в Недригайлові, Ромнах, Конотопі, Кролевці, Глухові, Путивлі та інших районних центрах, завітали у десятки сільських населених пунктів, де відбулися зустрічі з місцевим населенням, зна?йомство з життям земляків. Усього на спідометрах велосипедних ентузіастів зафіксовано майже 500 кілометрів.
За словами учасників пробігу, всі вони надзвичайно задоволені результатом. Вдалося перекинути умовні містки між селами і містами слобожансько-гетьмансько-поліського краю, утвердитися як особистості у спорті, побачити, наскільки прекрасна і багата рідна земля. Адже на навколишній світ усі дивилися не крізь скло автомобіля чи поїзда.
