Миколаївщина

0
314

Життя дорожче
Неприємною новиною стала для миколаївців інформація міського голови про те, що за п’ять останніх років підприємства виділили на реконструкцію об’єктів цивільної оборони лише 5,5 млн грн. Не дивно, що з 223 бомбосховищ до використання за призначенням готові близько сотні, половина не має фільтрів, чимало об’єктів підтоплені.
…І все ж у великих містах ситуація із такими об’єктами поступово поліпшується. А в селах? За твердженням обласного начальства, кепські справи з тимчасовими укриттями у Доманівському, Очаківському, Новоодеському районах і в Очакові. Тут люди самотужки дбають про свою безпеку.
А досвід іще той — споконвіку за воєнне лихоліття селяни ховалися від бомб і снарядів у льохах. Вони є практично в кожного господаря. Зокрема, у бабусі Валентини Василівни з Вознесенського району льох три на п’ять метрів, заввишки до двох. Хаті, не повірите, 100 років! Стільки ж і підземному сховищу, каже. Після війни тільки підлогу забетонували і двері залізні поставили. У багатьох родин сховище під будинком, отже, певний час пересидіти обстріл є де. А тим, хто хоче сучаснішу захисну споруду, свої послуги пропонують професійні будівельники.
У Кривоозерському районі я випадково зустрівся з таким. Знайомі мені його охарактеризували, як дивака: «Вештається по дворах і переконує господарів, що їхні льохи — до першого артобстрілу. Розповідає про надміцні бомбосховища і рекомендує їх побудувати».
Але Микола виявився не «диваком», а випускником столичного будівельного університету. Так би мовити, відчувши кон’юнктуру, пішов у села шукати клієнтуру. Деякі заможні фермери, за його словами, вже замовили сховища.
— Пропоную побудувати бункер розміром три на п’ять метрів, а ще надійніше — два на п’ять, бо чим менший проліт перекриття, тим вищий ступінь захисту. Стіни завтовшки сорок сантиметрів із моноліту, зверху 35-сантиметрова бетонна плита, над нею півтора метра землі, на якій можна посадити дерева. Глибина «льоха» — до чотирьох метрів, — розповідає новоспечений архітектор-«бункерознавець».
Коштує будівництво такого об’єкта зі здачею, як кажуть, «під ключ» близько 80 тисяч гривень, а зі свердловиною та ще одним віддаленим входом — понад 100 тисяч. «Життя дорожче», — переконує Микола.
Хто б сперечався… Але більшості селян, не дай Боже, лихо доведеться пережити старим дідівським способом. Бо держава їм у цьому, на жаль, не помічниця.
«Осідлали» комету
Європейське космічне агентство посадило перший в історії освоєння Космосу зонд на комету 67Р/Чурюмова—Герасименко.
Цю комету ще 23 жовтня 1969 року відкрив український астроном, уродженець Миколаєва Клим Чурюмов у результаті вивчення фотографій іншої комети 32Р/Комас Сола, знятих Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії у вересні того ж року. От біля краю фотознімка, датованого 20 вересня, і було виявлено те небесне тіло, про котре йдеться нині. Спочатку вважалося, що це фрагмент Комас Соли. Але К. Чурюмов, вивчивши решту фотографій, довів: об’єкт рухається іншою траєкторією, тож являє собою самостійну комету.
Представник МЗС України Євген Перебийніс у Twitter привітав ЄКА з історичним приземленням зонду Philae з корабля Rosetta на комету і особисто наших астрономів Клима Чурюмова та Світлану Герасименко, чиї імена носить цей космічний об’єкт. «Це — достоту відмінна робота!» — зазначив Є. Перебийніс.